Постанова № 8402961, 02.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.09.2009 р.           11:50           № 2а-2696/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелків С.Р. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромімпекс"

простягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 281 052,02грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просив стягнути з відповідача до Державного бюджету України суму в розмірі 281052,02грн. за порушення норм термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою.

Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.09.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07.09.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Енергопромімпекс»з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України, за результатами якої складено акти № 288/1-22-20-31745196 від 24.05.2007р. та № 523/1-22-20-31745196 від 17.09.2007р. (далі – акти перевірки).

Як видно з актів перевірки, перевіряючими встановлено порушення відповідачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94-ВР від 23.09.1994.

На підставі актів перевірки позивачем були прийняті Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С" №0001152220/0 від 01.06.2007, яким відповідачу донараховано штрафні санкції за порушення законодавства про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у розмірі 340,00 грн., №0001142220/0 від 01.06.2007р. у розмірі 220013,61грн., №0001982220/0 від 28.09.2007р. у розмірі 76038,41 грн. та № 0001992220/0 від 28.09.2007р. у розмірі 170,00 грн. після чого були видані перша податкова вимога №1/2735 від 23.04.2007 на суму податкового боргу 58588,40грн. та друга податкова вимога №2/4395 від 02.07.2007 на суму податкового боргу 58248,40грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Частиною 1 ст. 4 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином позивачем правомірно прийняті Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С" №0001152220/0 від 01.06.2007р., №0001142220/0 від 01.06.2007р., №0001982220/0 від 28.09.2007р., №0001992220/0 від 28.09.2007р.

Суд вважає необхідним також зазначити, що позивачем безпідставно направлялися відповідачу податкові вимоги у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000, оскільки штрафні санкції за вказаними вище Рішеннями у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не являються податковим зобов’язанням, оскільки не передбачені у статтях 14 та 15 Закону України від № 1251-XII від 25.06.1991 "Про систему оподаткування" як загальнодержавні чи місцеві податки та збори.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання потягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції загалом і пеня, встановлена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб’єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до ст.41 Конституції України можливе лише за рішенням суду. З урахуванням цього і звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення сум адміністративних санкцій в разі відмови суб’єкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку повинно бути в межах строків, встановлених ст.250 ГК України.

Як видно з матеріалів справи, хоча порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»були виявлено контролюючим органом – 24.05.2007р. та 17.09.2007р. (дата складання актів перевірки №288/1-22-20-31745196 та №523/1-22-20-31745196), позов про стягнення штрафу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва був пред’явлений лише 17.03.2009, тобто за межами встановленого ст.250 ГК України шестимісячного строку з дня виявлення порушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Ковзель П.О.