Постанова № 8402875, 01.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2009 р.                                                                       № 2а- 37400/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Курило Л.В.,

за участі секретарів - Сеник О.С ., Воронкової К.П.,

за участі : представника позивача – Баландіна Л.Л.,

представників відповідача –Кірсанова Д.Н., Федоренка О.А., Анохіної Н.В., Маслій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум» до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення – рішення,визнання відсутності компетенції ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова за №0000071800/0 від 12.03.2009 року, визнати відсутність компетенції Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова щодо визнання недійсними даних, зазначених Товариством з обмеженою відповідальністю „СК-Магнум" у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року та щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум»та Приватним підприємством «Вівальді»за вказаний період часу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова - у лютому 2009 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «СК-Магнум»з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої було складено акт №922/1800/34389600 від 26.02.2009 року. В результаті неправильного застосування норм матеріального права, а саме ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, відповідачем безпідставно були зроблені висновки про ніби-то допущенні позивачем порушення приписів п.п.7.4.4 та п.п.7.7.1 ст. 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме - заниження податку на додану вартість на суму 18 158,00 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 12.03.2009 року за №0000071800/0 було винесено податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 18 158,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 9 079,00 грн., а всього на суму 27 237,00 грн., яке позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Протягом 2008 року позивач мав господарські відносини із контрагентом - Приватним підприємством «Вівальді», з яким були укладені: договір (контракт) №б/н від 13.02.2008 року, та Агентський договір (контракт) №б/н від 27.05.2008 року. На підставі вказаних договорів позивач отримав від ПП «Вівальді»послуг на загальну суму 127 108,33 грн., у тому числі ПДВ 18 158,33 грн. Отримані послуги позивачем були сплачені у безготівковій формі, а від ПП «Вівальді»отримані податкові накладні на суму 18 158,33 грн.

У зв'язку з тим, що отримані від ПП «Вівальді»податкові накладні містили всі обов'язкові реквізити, передбачені п.7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач врахував їх при визначенні своїх податкових зобов'язань з ПДВ та надав відповідачу відповідні Декларації з ПДВ.

Підставою ж виключення відповідачем отриманих позивачем від ПП «Вівальді»податкових накладних при врахуванні податкових зобов'язань стало «встановлення»ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова нікчемності угод, укладених між ПП «Вівальді»та його підприємствами-контрагентами, у зв'язку з чим були відкориговані податкові зобов'язання ПП «Вівальді».

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно та з перевищенням повноважень визнано укладені між позивачем та ПП «Вівальді»вищезазначені договори нікчемними, тобто, недійсними, а також визнав недійсними дані, зазначені позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року, розраховані з урахуванням отриманих від ПП «Вівальді»податкових накладних, та здійснив безпідставне донарахування позивачу податкових зобов'язань по ПДВ на суму 18 158,00 грн.

Жодних передбачених Законом підстав нікчемності укладених між позивачем та ПП «Вівальді»правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не виявлено. Як вже зазначалося, відповідач, у результаті вільного тлумачення норм Цивільного Кодексу України, самостійно, тобто без судового порядку, визнав укладені правочини нікчемними, склав необгрунтований акт перевірки та здійснив донарахування позивачу податкових зобов'язань.

Також зазначив, що жодним Законом України не передбачено право органа державної податкової служби визнавати нікчемними правочини та дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова за №0000071800/0 від 12.03.2009 року підтримав та просив суд задовольнити їх.

В частині позовних вимог про визнання відсутності компетенції Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова щодо визнання недійсними даних, зазначених ТОВ «СК-Магнум»у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 10 2007 року по 30 06 2008 року та щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум»та Приватним підприємством «Вівальді»за вказаний період позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог.

Представники відповідача –ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова - проти позову заперечували та зазначили, що ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум», код за ЄДРПОУ 34389600, з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.10.2007 по 30.06.2008.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «СК-Магнум»у подальшому «Замовник»укладено договір (контракт) №Б/Н від 13.02.2008р. з ПП «Вівальді»у подальшому «Виконавець»про надання останнім юридичної допомоги. За виконану роботу Замовник перераховує згідно акта виконаних робіт 57950,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 9658,33грн. Цей договір укладений на строк до 30 червня 2008р.

ТОВ «СК-Магнум»у подальшому «Принципал»укладено агентський договір (контракт) №Б/Н від 13.02.2008р. з ПП «Вівальді»у подальшому «Агент»про надання останнім юридичних фактичних дій від свого імені, але за рахунок Принципала.

За виконання робіт по цьому Договору Принципал зобов'язаний уплатити Агенту винагороду в розмірі 51000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8500,00грн. Цей Договір вступає в силу після підписання його Принципалом і Агентом і діє протягом 7 місяців з дня його підписання.

Загальна сума податкового кредиту ТОВ «СК-Магнум»з ПП «Вівальді»за період з 01.10.2007 по 30.06.2008 становить 18158,33грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі.

Станом на 01.10.2007р. кредиторська заборгованість по розрахунках з ПП «Вівальді»відсутня. За період з 01.10.2007 по 30.06.2008 отримано послуг на суму 108950,00грн.(К-т), розрахунки з ПП «Вівальді»протягом періоду, який перевіряється, не здійснювалися. Станом на 30.06.2008р. кредиторська заборгованість по розрахунках з ПП «Вівальді»становить 108950,00грн.,

ТОВ «СК-Магнум»надані виписки банку за 10.07.08р., 16.07.08р., 21.07.08р., 22.07.08р., 01.08.08р., 11.08.08р., 14.08.08р., 27.08.08р. де відображені номери платіжних доручень та суми сплати. За отримані послуги по договорам №б/н від 13.02.2008р., №б/н від 27.05.2008р. (акти виконаних робіт №б/н від 30.06.2008р.) замовник ТОВ «СК-Магнум»перерахувало виконавцю ПП «Вівальді»протягом липня, серпня 2008 року 108950,00грн. Станом на день складання акту перевірки кредиторська заборгованість дорівнює 0,00грн.

Актом планової виїзної перевірки приватного підприємства «Вівальді», код 32871564, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2008року від 17.11.2008р. №1220/23-304/32871564, який складений фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, встановлено нікчемність угод між ПП «Вівальді»та підприємствами-контрагентами у зв'язку з чим відкориговано валові доходи, валові витрати, податкові зобов'язання та податковий кредит ПП «Вівальді».

Також встановлено відсутність у суб'єкта господарювання об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №283/97 -ВР із змінами та доповненнями, дані, відображені у Декларації з податку на прибуток за перевіряємий період - не є дійсними.

В ході проведення перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, персоналу, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність.

Фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у ПП «Вівальді»відсутні необхідні умови для здійснення юридичної допомоги, проведення маркетингових досліджень, а саме:

згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області №9526 від 31.10.2006 року з ЄДРПОУ не визначено по ПП «Вівальді»види діяльності з надання юридичної допомоги, проведення маркетингових досліджень;

відсутні трудові ресурси з відповідною кваліфікацією та відповідними вимогами, які згідно з законодавством України (ст.ст.1,2 Закону України „Про адвокатуру" 19.12.1992 року №2887-ХП) необхідні для виконання укладених угод №б/н від 13.02.2008р., №б/н від 27.05.2008р., які виконувались протягом перевіряємого періоду: відповідно до штатного розкладу протягом перевіряємого періоду на підприємстві лічився 1 штатний робітник (директор), сумісників - немає;

перевірити наявність покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (пального), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах) не є можливим у зв'язку з ненаданням підприємством обігових відомостей по матеріальних рахунках 15;20;22;23;25;26, а 28 - частково.

Надані до перевірки акти здавання-приймання робіт до договору №б/н від 13.02.2008р. та договору №б/н від 27.05.2008р. не містять інформацію про фактичне надання послуг.

Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання ТОВ «СК-Магнум»та фактичного надання ПП «Вівальді»послуг з юридичної допомоги та проведення маркетингових досліджень.

В ході перевірки встановлено відсутність надання послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1,2 ст. 215, п.п.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Тобто угоди - укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду між ПП «Вівальді»та ТОВ "СК-Магнум" (код ЄДРПОУ 34389600) не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Таким чином, в порушення вимог пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями до складу податкового кредиту "СК-Магнум" включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ПП «Вівальді»послуг на загальну суму 18158,33грн. які не пов'язані з власною господарською діяльністю, а саме за місяцями: червень 2008 року завищена сума податкового кредиту на суму 18158,33грн.

Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум»(код ЄДРПОУ 34389600), з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.10.2007р. по 30.06.2008р. Перевірку проведено з відома директора ТОВ «СК-Магнум»Каршева Олега Олександровича, який був відповідальним за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання за період з 01.10.2007р. по 30.06.2008р. згідно наказу про призначення від 08.02.2007 №5 по момент підписання акта перевірки.

Як встановлено судом, ТОВ «СК-Магнум»у подальшому «Замовник»укладено договір (контракт) №Б/Н від 13.02.2008р. з ПП «Вівальді»у подальшому «Виконавець»про надання останнім юридичної допомоги, перелік обов’язків виконавця за яким визначено сторонами в пункті 2.1 вказаного договору. За виконану роботу Замовник перераховує згідно акта виконаних робіт 57950,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 9658,33грн. Договір укладений на строк до 30 червня 2008р. (а.с.32-33).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі. ТОВ «СК-Магнум»сплачено на користь ПП «Вівальді»грошові кошти у розмірі 57950,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.07.2008р., 01.08.2008р., 14.08.2008р., 27.08.2008р., (а.с.35-38, 59-62).

Згідно акту виконаних робіт від 30.06.2008р. до договору №Б/Н від 13.02.2008р., зобов’язання по наданню юридичної допомоги виконані у повному обсязі та відповідають умовам договору, загальна вартість послуг складає 57950,00грн. (в т.ч. ПДВ –9658,33грн.). ТОВ «Вівальді»виписано на адресу ТОВ «СК-Магнум»податкову накладну №68 від 30.06.2008р. на загальну суму 57950,00грн., в т.ч. ПДВ - 9658,33грн. ( а.с.45).

Суд зазначає, що положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV вiд 16.07.1999р. визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

В наданому до матеріалів справи акті виконаних робіт від 30.06.2008р., не визначено зміст та обсяг господарської операції, не зазначено, які саме юридичні послуги виконані ПП «Вівальді»на адресу ТОВ «СК-Магнум»на виконання обов’язків, визначених в розділі 2 договору про надання юридичної допомоги №Б/Н від 13.02.2008р., що унеможливлює здійснення відповідної вартісної оцінки отриманих послуг за вказаною господарською операцією.

Фактичне реальне здійснення конкретної операції у межах господарської діяльності платника податку повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, визначеними в статті 70 КАС України.

Суд зазначає, що будь-яких інших доказів на підтвердження реальності господарської операції та підтвердження вчинення ПП «Вівальді»дій по наданню юридичних послуг ТОВ «СК-Магнум», представником позивача не надано.

Також, ТОВ «СК-Магнум»(у подальшому «Принципал») укладено агентський договір (контракт) №Б/Н від 27.05.2008р. з ПП «Вівальді»у подальшому «Агент»про надання останнім юридичних та фактичних дій від свого імені, але за рахунок Принципала: проведення переговорів до укладення угод на послуги охорони, та проведення маркетингових досліджень. За виконання робіт по цьому Договору Принципал зобов'язаний уплатити Агенту винагороду в розмірі 51000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8500,00грн. Цей Договір вступає в силу після підписання його Принципалом і Агентом і діє протягом 7 місяців з дня його підписання (а.с.39-40).

Положеннями статті 295 Господарського кодексу України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.

Відповідно до статті 297 ГК України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Згідно акту виконаних робіт від 30.06.2008р. до договору №Б/Н від 27.05.2008р., зобов’язання по наданню послуг по агентському договору виконані у повному обсязі та відповідають умовам договору, загальна вартість послуг складає 51000,00грн. (в т.ч. ПДВ –8500,00грн.). ТОВ «Вівальді»виписано на адресу ТОВ «СК-Магнум»податкову накладну №67 від 30.06.2008р. на загальну суму 51000,00 грн., в т.ч. ПДВ –8500,00 грн. (а.с. 46).

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі. ТОВ «СК-Магнум»сплачено на користь ПП «Вівальді»грошові кошти у розмірі 51000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 10.07.2008р., 16.07.2008р., 21.07.2008р., 11.08.2008р., (а.с.42-44, 59-62).

В наданому до матеріалів справи акті виконаних робіт від 30.06.2008р. не визначено зміст та обсяг господарської операції, не зазначено, які саме посередницькі послуги виконані ПП «Вівальді»на адресу ТОВ «СК-Магнум»на виконання обов’язків, визначених в пункті 2.1. агентського договору №Б/Н від 27.05.2008р., що унеможливлює здійснення відповідної вартісної оцінки отриманих послуг за вказаною господарською операцією.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 статті 301 ГК України встановлено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Положеннями частини 2 статті 301 ГК України визначено, що агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Таким чином, отримання агентом агентської винагороди, можливо лише за операції, що укладені за його посередництвом, однак позивачем не надано будь-яких доказів, що підтверджують здійснення ПП «Вівальді»комерційного посередництва від імені та в інтересах ТОВ «СК-Магнум».

Надані до матеріалів справи договори про надання послуг з охорони об’єктів власності та акти виконаних робіт за вказаними договорами, укладені ТОВ «СК-Магнум»із замовниками, суд не вважає належними доказами, що підтверджують надання юридичної допомоги та посередництво ПП «Вівальді»при укладенні угод, оскільки в актах виконаних робіт від 30.06.2008р. відсутнє посилання на укладення саме цих договорів за посередництвом чи при наданні юридичної допомоги ПП «Вівальді».

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положеннями статті 228 ЦК України визначено, що правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

В силу положень частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Хоча умови та зміст вчинених правочинів не суперечать актам цивільного законодавства, однак угода вважається дійсною, коли сторонами фактично було виконано умови вказаної угоди, тобто правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи із вищенаведеного, суд погоджується із висновками відповідача про нікчемність правочинів, здійснених між ПП «Вівальді»та ТОВ «СК-Магнум», як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР вiд 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, визначення податкового кредиту законодавцем чітко пов’язується з наявністю конкретного товару (послуги), яку придбаває платник податку з метою подальшого використання виключно в межах господарської діяльності.

Загальна сума податкового кредиту ТОВ «СК-Магнум»від ПП «Вівальді»за період з 01.10.2007р. по 30.06.2008р. становить 18158,33грн., яку ТОВ «СК-Магнум»віднесло до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року.

Таким чином, в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) до складу податкового кредиту ТОВ «СК-Магнум»включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ПП «Вівальді»послуг на загальну суму 18158,33 грн., які не пов’язані із власною господарською діяльністю.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд зазначає, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова дійшло обґрунтованого висновку про не спрямованість правочинів, вчинених між ПП «Вівальді»та ТОВ «СК-Магнум», на реальне настання правових наслідків, та про вчинення позивачем порушення пп.7.4.4 п.7.4., пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 18158,00грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винесене ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова податкове повідомлення-рішення №0000071800/0 від 12.03.2009р., яким ТОВ «СК-Магнум»визначено податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 27237,00грн, (в т.ч. за основним платежем –18158,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –9079,00грн.) є законним та обґрунтованим.

В частині позовних вимог про визнання відсутності компетенції Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова щодо визнання недійсними даних, зазначених ТОВ «СК-Магнум»у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 10 2007 року по 30 06 2008 року та щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум»та Приватним підприємством «Вівальді»за вказаний період позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про прийняття відмови позивача від позову та можливість закриття провадження у справі - в частині позовних вимог про визнання відсутності компетенції Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова щодо визнання недійсними даних, зазначених ТОВ «СК-Магнум»у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 10 2007 року по 30 06 2008 року та щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум»та Приватним підприємством «Вівальді»за вказаний період.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 86, 94, 157, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум»до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м.Харкова в частині позовних вимог про визнання відсутності компетенції Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова щодо визнання недійсними даних, зазначених ТОВ «СК-Магнум»у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 10 2007 року по 30 06 2008 року та щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум»та Приватним підприємством «Вівальді»за вказаний період та закрити провадження в цій частині позовних вимог.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Магнум» до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000071800/0 від 12 03 2009 року –відмовити у повному обсязі..

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 06.12.2009 року.

.

          Суддя                                                                                                     Курило Л.В.