Ухвала суду № 84023484, 30.08.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1036/18

6/703/67/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.

при секретарі Чубенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла подання державного виконавця Смілянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бабіченко І.Л., заінтересована особа Кредитна спілка «Істок» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,-

встановив:

Державний виконавець Смілянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бабіченко І.Л. звернувся до суду із вищезазначеним поданням мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні в Смілянському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження №58432557 з примусового виконання виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №703/10365/18 від 14 січня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Істок» заборгованості за кредитним договором в розмірі 97984 гривні 61 копійка.

У зв`язку з наявними обставинами та з метою своєчасного виконання рішення суду державний виконавець просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України.

Державний виконавець Бабіченко І.Л. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій подання підтримав та просив справу розглядати без його участі.

Представник КС «Істок» в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, підтримав подання державного виконавця.

Кишеня ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2018 року з ОСОБА_1 на користь КС «Істок» стягнуто 97984 гривні 61 копійку заборгованості за кредитним договором (а.с. 57-59).

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 лютого 2019 року за виконавчим листом №703/1036/18 відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Істок» - 97984 гривні 61 копійок боргу (а.с. 69).

Відповідно до інформації з витягу з Пенсійного фонду України, про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та про осіб-боржників, які отримують пенсію даних стосовно ОСОБА_1 не знайдено (а.с. 77-78).

З відповіді Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями вбачається, що ОСОБА_1 , на обліку в органах ДПС не перебуває (а.с. 71).

Постановою державного виконавця Смілянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 01 березня 2019 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 73).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 6163177591 від 11 квітня 2019 року у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні (а.с. 74).

З виклику державного виконавця Смілянського РВ ДВС №15.20-39/ від 19 лютого 2019 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 , боржнику – ОСОБА_1 направлено повідомлення про наявність відкритого виконавчого провадження щодо нього (а.с.70).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Як передбачено ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Законодавством передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за сам факт наявності невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Під поняттям ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Так, на момент звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням, повинен відбутися і бути наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у листі від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

В силу положень ст. 33 Конституції України особа, яка має невиконані договірні, аліментні та інші зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеному у цьому Пакті.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404 - VII державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням про стягнення періодичних платежів.

За змістом п. 3 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» підставою для звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є доведення факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов`язків.

Згідно з Узагальненням судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 1 січня 2017 року на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 № 3857-XII право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань; такі обмеження можуть встановлюватися судом шляхом тимчасового затримання або вилученням паспорту громадянина України для виїзду за кордон, та п. 8 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання таким правом державного виконавця не наділяє.

За переконанням суду обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та отримував копію постанови про його відкриття.

Окрім того, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянину України ОСОБА_1 за кордон, державний виконавець не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно бажає та має реальну можливість виїхати за межі України.

Крім того, з оглянутих матеріалів справи не вбачається, що боржник на момент звернення державного виконавця до суду із заявою про обмеження у праві виїзду за кордон, одержував виклики останнього про необхідність явки до державної виконавчої служби, що в свою чергу спростовує факт свідомого ухилення боржника від виконання покладених на неї зобов`язань.

Інших доказів ухилення боржника від сплати боргу учасниками справи не надано.

Враховуючи вищенаведене та відсутність доказів, які б свідчили про факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на неї рішенням суду зобов`язань, суд приходить до беззаперечного висновку про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язання за рішенням суду ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404 - VII, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, п. 8 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57, ст.ст. 260, 441 ЦПК України, Узагальненням судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 1 січня 2017 року, -

ухвалив:

У задоволенні подання головного державного виконавця Смілянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бабіченко І.Л., заінтересована особа Кредитна спілка «Істок» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з дня її проголошення , особами, які не були присутніми під час судового розгляду справи протягом 15 днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя: Опалинська О.П.