Ухвала суду № 84023168, 27.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.07.2019

Справа № 320/5821/19

Провадження № 1-кс/320/4077/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури - Чарушиної Є.І.,

слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - Бойкова О.П.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Медвідь Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Бойкова О.П., за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури юристом 1 класу Нагорним В.А., у межах кримінального провадження за № 42019081280000073 від 01 липня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Азовське Якимівського району Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді - інженер-землевпорядник Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Бойкова О.П., за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури юристом 1 класу Нагорним В.А., у межах кримінального провадження за № 42019081280000073 від 01 липня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 01.07.2019 до Мелітопольської місцевої прокуратури надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 , який працює землевпорядником у Кирилівській селищній раді вимагає від нього неправомірну вигоду у сприянні питання, пов`язаного з земельними відносинами.

Вказане правопорушення 01.07.2019 внесено Мелітопольською місцевою прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019081280000073 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Під час досудового розслідування оперативним шляхом було встановлено повні анкетні дані та місце роботи особи, яка вимагає у заявника грошові кошти, ним є спеціаліст І категорії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює інженером-землевпорядником у відділі земельних ресурсів та екології Кирилівської селищної ради, яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, Приморський бульвар, 1 (до перейменування - вул. Калініна, буд.67).

Також встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до розпорядження голови Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області Малєєва І .В. №17/06-01-01 від 01.04.2011, на підставі протоколу конкурсної комісії від 28.03.2011 №01, був призначений на посаду землевпорядника Кирилівської селищної ради, з випробувальним терміном один місяць. 01.04.2011 ОСОБА_1 був ознайомлений із посадовою інструкцією спеціаліста 1 категорії Кирилівської селищної ради (землевпорядника) (далі - інструкція). 04.05.2011 розпорядженням голови Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_6 №23/06-01-01 від 04.05.2011 «Про результати випробування та присвоєння посадової особи місцевого самоврядування службовця ОСОБА_1 », у відповідності до ст. 15 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» землевпоряднику Кирилівської селищної ради ОСОБА_1 , з 01.05.2011 присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1.2. Інструкції, посада спеціаліста 1 категорії, згідно зі статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1441, відноситься до VII категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування. Особі, яка обіймає зазначену посаду, згідно зі статтею 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", може бути присвоєно 15,14 та 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1.3 Інструкції, спеціаліст - землевпорядник селищної ради підпорядкований безпосередньо голові селищної ради та підзвітний та підконтрольний начальнику районного відділу земельних ресурсів Держкомзему України. Виконує службові доручення голови селищної ради, начальника районного відділу земельних ресурсів в межах повноважень, що регулюють питання земельних відносин.

Відповідно до п.1.5 Інструкції, у своїй діяльності спеціаліст - землевпорядник керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Земельним кодексом України, розпорядженнями голови селищної ради, рішеннями сесії та цією посадовою інструкцією.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції, землевпорядник селищної ради бере участь у встановленні та погодженні меж земельних ділянок в натурі при оформленні документів, що посвідчують право власності або користування ними.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції, землевпорядник селищної ради реалізує на території селищної ради державну політику у використанні та охороні земель, проведенні земельної реформи. Готує і подає районному відділу земельних ресурсів Держкомзему України пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції, землевпорядник селищної ради Готує та вносить на розгляд селищної ради пропозиції щодо: встановлення ставки земельного податку; передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання та вилучення земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України; викупу земельних ділянок для суспільних потреб територіальної громади селища.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції, землевпорядник селищної ради здійснює контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням землевласниками та землекористувачами земельного та екологічного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання.

Відповідно до п. 2.7 Інструкції, землевпорядник селищної ради приймає участь у підготовці матеріалів для оформлення договорів оренди та здійснює їх реєстрацію в селищній раді.

Відповідно до п. 2.13 Інструкції, землевпорядник селищної ради за дорученням селищного голови розглядає звернення фізичних та юридичних осіб із земельних питань і готує проекти висновків згідно з вимогами Закону України „Про звернення громадян".

Відповідно до п. 2.16 Інструкції, землевпорядник селищної ради до прийняття рішення за заявами на приватизацію земельної ділянки, надання в користування та її вилучення перевіряти кожну ділянку на виявлення порушень правил користування нею (будівництво без належного дозволу, самочинне перепланування, переобладнання житлових будинків та ін.).

Таким чином ОСОБА_1 є посадовою особою місцевого самоврядування, на яку поширюється дія ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені ЗУ «Про запобігання корупції».

Згідно ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Так, у травні 2019 року, під час виконання своїх посадових обов`язків, ОСОБА_1 познайомився із ОСОБА_2 , який приїхав до Кирилівської селищної ради з метою з`ясування питання про порядок отримання у сервітутне користування земельної ділянки для ведення його дружиною ОСОБА_5 , яка станом на травень 2019 року здійснювала реєстрацію як фізична особа-підприємець, підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі продуктами харчування та напоями, на узбережжі Азовського моря у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області. Через декілька днів після першої зустрічі, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 та запропонував приїхати до смт. Кирилівка з метою перегляду вільних земельних ділянок, яких можуть бути передані за договором сервітутного землекористування. Зустрівшись вдруге, та оглянувши вільні земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , на питання ОСОБА_2 щодо витрат пов`язаних із орендою земельної ділянки, ОСОБА_1 пояснив, що офіційний внесок (платіж) за договором сервітутного землекористування за 2 земельні ділянки буде складати приблизно 7500 грн., які необхідно буде внести на розрахунковий рахунок Кирилівської селищної ради, після чого ОСОБА_1 повідомив, що також йому необхідно надати грошові кошти у сумі приблизно 700 доларів США, з яких 400 він має надати членам земельної комісії, які будуть розглядати заяву про укладання вищевказаного договору, з метою отримання позитивного рішення, а у разі відмови в передачі грошових коштів, рішення про укладання договору сервітутного землекористування не буде ухвалено. У зв`язку із тим, що станом на травень 2019 року ОСОБА_5 ще не була зареєстрована як ФО-П , ОСОБА_1 повідомив, що після її реєстрації, необхідно буде надати йому письмову заяву ОСОБА_5 встановленого зразка із зазначеними у ній додатками, зразок якої він надав ОСОБА_2

19.07.2019 ОСОБА_5 подала до Кирилівської селищної ради заяву встановлено зразка, на ім`я голови Кирилівської селищної ради ОСОБА_6 про укладання договору сервітутного землекористування терміном з 19.07.2019 по 31.08.2019 на земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_2, площею 4 м.кв. та 10 м.кв . для розміщення торгівельної точки, разом із додатками.

Далі, ОСОБА_1 маючи на умисел на одержання неправомірної вигоди, який у нього виник у травні 2019 року, під час знайомства із ОСОБА_2 домовився із останнім про зустріч 25.07.2019.

25.07.2019 приблизно о 15:50 год. ОСОБА_1 реалізуючи прямий умисел щодо отримання неправомірної вигоди, про необхідність надання якої, він повідомив ОСОБА_2 у травні 2019 року, тим самим здійснивши вимагання неправомірної вигоди, керуючись корисливим мотивами, зустрівся із ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті №6 розташованому у Кирилівській селищній раді за адресою: вул. Приморський бульвар 1, смт. Кирилівка Якимівський район Запорізька область. Під час зустрічі, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 договори сервітутного землекористування між Кирилівською селищною радою в особі голови - ОСОБА_6 . (власник) та ОСОБА_5 (землекористувач), №342 від 24.07.2019 та №343 від 24.07.2019, після чого вони вийшли на подвір`я селищної ради. Знаходячись на подвір`я селищної ради, приблизно о 16:25 год., ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 400 доларів США, купюрами номіналом: 2 шт. по 100 доларів США та 4 шт. по 50 доларів США, із номерами: 1) КЕ 45820525 А Е5; 2) СВ 98704003 Е В2; 3) JB 17832922 B B2; 4) IJ 05305358 A J10; 5) IK19894417 A K11; 6) MD21243193 A D4, після чого ОСОБА_1 , реалізувавши свій злочинний умисел щодо власного незаконного збагачення, шляхом отримання неправомірної вигоди, яку він попередньою вимагав за вчинення в інтересах третіх осіб, дій з використанням свого службового становища, повернувся до свого службового кабінету.

25.07.2019 слідчим ВРЗСГтаСД СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Бойковим О.П., за оперативним супроводженням УЗЕ в Запорізькій області, на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області Бахаєва І.М. від 19.07.2019 проведений обшук у службовому кабінеті №6 розташованому у Кирилівській селищній раді за адресою: вул. Приморський бульвар 1, смт. Кирилівка Якимівський район Запорізька область, у якому працює ОСОБА_1 , в ході якого, у задній лівій кишені джинсових штанів, у які був одягнутий ОСОБА_1 виявлені та вилучені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 400 доларів США, купюрами номіналом: 2 шт. по 100 доларів США та 4 шт. по 50 доларів США, із номерами: 1) КЕ 45820525 А Е5; 2) СВ 98704003 Е В2; 3) JB 17832922 B B2; 4) IJ 05305358 A J10; 5) IK19894417 A K11; 6) MD21243193 A D4, крім того були виявлені та вилучені примірники договорів сервітутного землекористування між Кирилівською селищною радою в особі голови - ОСОБА_6 . (власник) та ОСОБА_5 (землекористувач), №342 від 24.07.2019 та №343 від 24.07.2019.

25.07.2019 після проведення обушку у службовому кабінеті №6 Кирилівської селищної ради та автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2008 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_3 », який належить ОСОБА_1 , о 21:45 год. останній був затриманий на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Таким чином, у слідства є достатні підстави для підозри ОСОБА_1 у одержанні неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що кваліфікується як злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

26.07.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Азовське Якимівського району Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді - інженер-землевпорядник Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимого, за наявністю достатніх доказів у кримінальному провадженні, письмово повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні:показання свідка ОСОБА_2 ; протокол огляду грошових коштів від 25.07.2019 ;протокол обшуку у службовому кабінеті №6 Кирилівської селищної ради від 25.07.2019;показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які на момент початку обшуку у службовому кабінеті №6 Кирилівської селищної ради знаходилися у ньому;документи вилучені в ході обшуку у службовому кабінеті №6 Кирилівської селищної ради від 25.07.2019;та інші матеріали досудового розслідування у сукупності.

Оскільки ОСОБА_1 працює на посаді інженер-землевпорядник Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, є посадовою особою місцевого самоврядування 15 рангу та вчинив тяжкий злочин, кваліфікований за ч. 3 ст. ст. 368 КК України, за вчинення якого у передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тому є достатні підстави вважати, що він, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також здійснювати вплив (тиск) на свідків, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, слідство приходить до висновку, що у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду;незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідство вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, також слід врахувати положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ч. 2 ст. 176, ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, слідство приходить до висновку, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж взяття під варту строком на 60 днів.

Прокурор, слідчий у судовому засіданні наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Медвідь Є.М. заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, та просили суд застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою місця реєстрації та проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, слідчий суддя вбачає наявність розумної підозри відносно ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому слідчий суддя, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване підозрюваному діяння та приходить до наступних висновків.

Наявність на час обрання міри запобіжного заходу обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується наданими суду доказами, а саме: протокол огляду грошових коштів від 25.07.2019 ;протокол обшуку у службовому кабінеті №6 Кирилівської селищної ради від 25.07.2019;показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які на момент початку обшуку у службовому кабінеті №6 Кирилівської селищної ради знаходилися у ньому;документи вилучені в ході обшуку у службовому кабінеті №6 Кирилівської селищної ради від 25.07.2019;та інші матеріали досудового розслідування у сукупності.

26.07.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наявністю достатніх доказів у кримінальному провадженні, письмово повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Разом з тим, враховуючи особистість підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, того факту, що ОСОБА_1 працює на посаді інженер-землевпорядник Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, є посадовою особою місцевого самоврядування 15 рангу та вчинив тяжкий злочин, кваліфікований за ч. 3 ст. ст. 368 КК України, за вчинення якого у передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 без застосування до нього міри запобіжного заходу з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також здійснювати вплив (тиск) на свідків, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В той же час слідчий суддя враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також, відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виходячи з загальних принципів Конвенції судовим органам не надається вибору між тим, щоб «притягнути звинуваченого до суду у розумний строк або дарувати йому тимчасове звільнення до суду». До засудження звинувачений повинен вважатися невинним, і мета такого положення полягає перед усім у забезпеченні «умовного звільнення», якщо продовження його затримання більше не є обґрунтованим. Збереження обґрунтованої підозри у тому, що заарештована особа вчинила злочин, є обов`язковою умовою законності продовження тримання під вартою, але з перебігом певного часу цього недостатньо і суд має встановити, чи продовжували інші підстави, наведені судовими органами, виправдовувати позбавлення волі. Якщо ці підстави були «доречними» та «достатніми», суд має також з`ясувати, чи виявили компетентні національні органи «особливу ретельність» у провадженні справи». Таким чином, національні суди зобов`язані переглядати правомірність попереднього ув`язнення осіб, які чекають суду, з метою забезпечення їх звільнення, коли обставини більше не виправдовують продовження тримання під вартою. Питання розумності терміну тримання під вартою не може бути оцінено абстрактно, але повинне оцінюватися в кожному випадку відповідно до його особливостей, бо немає встановлених строків, застосованих до кожної справи (Маккей проти Сполученого Королівства).

Відповідно до п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

За змістом п. 18 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК). Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111-112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року). Обставини справи свідчать про неодноразовий розгляд національними судами питання законності тримання заявника під вартою, однак відповідні судові рішення не повною мірою враховували вимоги п. 4 ст. 5 Конвенції. Зокрема, у цих рішеннях наведений стандартний набір підстав тримання заявника під вартою, без урахування критерію їх достовірності/недостовірності та конкретної ситуації, що склалася.

Враховуючи викладене, вислухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України можливо при застосуванні до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою у вигляді домашнього арешту з забороною покидати місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, наступного дня, без застосування засобів електронного контролю, строком на 2 (два) місяці, тобто з 27 липня 2019 року до 27 вересня 2019 року, включно.

Для забезпечення повного та всебічного розслідування кримінального провадження, належної процесуальної поведінки та виконання своїх процесуальних обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 , суд вважає за необхідним покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Бойкова О.П., за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури юристом 1 класу Нагорним В.А., у межах кримінального провадження за № 42019081280000073 від 01 липня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною покидати місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, наступного дня, без застосування засобів електронного контролю, строк на 2 (два) місяці, тобто з 27 липня 2019 року до 27 вересня 2019 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

-не відлучатись із смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;

Підозрюваного ОСОБА_1 звільнити негайно з-під варти в залі суду.

Якимівському ВП Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місце реєстрації та проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 31 липня 2019 року о 12 годині 20 хвилин.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ