Ухвала суду № 84021216, 04.09.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2244/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.,

з участю представника ОСОБА_1 – адвоката Вакула Ю.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород, заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Вакула Ю.І. про відвід судді з розгляду цивільної справи №308/2244/19 за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, в особі ОСОБА_3 , начальника управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Боршовського Олега Ігоровича, керівника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Зотової Олександри Сергіївни, Сільваші Володимира ОСОБА_4 , про визнання такою, що не відповідає нормам ДБН, Закону України «Про планування та забудову територій» самовільну забудову земельної ділянки під приватний будинок, що за адресою АДРЕСА_1 , заборону виконання будівельних, будівельно-монтажних робіт та знесення самовільної будови,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, в особі ОСОБА_3 , начальника управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Боршовського О.І., керівника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Зотової О.С., Сільваші В.М., про визнання такою, що не відповідає нормам ДБН, Закону України «Про планування та забудову територій» самовільну забудову земельної ділянки під приватний будинок, що за адресою АДРЕСА_1 , заборону виконання будівельних, будівельно-монтажних робіт та знесення самовільної будови.

У підготовче судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, однак в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі – представник Ужгородської міської ради, в особі Андріїва ОСОБА_5 , начальник управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Боршовський О.І., керівник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Зотова О.С. у підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, в тому числі і через сайт судової влади.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Вакула Ю.І. у судовому засіданні, заявив головуючому по справі відвід, посилаючись на те, що на його думку, існують сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді. Заява про відвід мотивована тим, що позивач ОСОБА_2 протягом усього судового процесу висловлює неповагу до учасників процесу та суду, безпідставно звинувачує в упередженості головуючого суддю. З електронного суду, адвокату Вакула Ю.І. стало відомо, що ОСОБА_2 подав дисциплінарну скаргу на головуючого суддю Малюк В.М. Стверджує, що із вказаної дисциплінарної скарги вбачається, що ОСОБА_2 намагається чинити тиск на головуючого суддю Малюк В.М., звинувачуючи останнього у необ`єктивному розгляді справи. Разом з тим, незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою відводу. Таким чином, позивач ОСОБА_2 вибрав тактику залякування та спроби чинити тиск на головуючого суддю Малюк В.М., з метою отримання «бажаного» результату розгляду справи. На думку адвоката, головуючий суддя Малюк В.М. відчуває тиск позивача на нього, що свідчить і те, що головуючий суддя Малюк В.М. залишив без руху подану ним зустрічну позовну заяву. Заявник звертає увагу, що право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, якам бере участь у справі. Тобто особа, яка бере участь у справі має сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді, має право заявити відвід у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення адвоката Вакули Ю., дослідивши подану заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

До повноважень Вищої ради правосуддя статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Рада визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Під час перевірки зазначених звернень Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.

Право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, яка бере участь у справі.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Тому право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи та не може розцінюватися як втручання у діяльність судді з відправлення судочинства чи намір схилити суддю до ухвалення певного судового рішення або вчинення певних дій.

Згідно оновленого пункту 2 рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34, наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 КК України.

У статті 376 КК України йдеться про втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків або добитися винесення неправосудного рішення.

В той час, із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників (стаття 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Тобто, чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо права будь-якої особи на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, в тому числі і щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи.

Системний аналіз зазначених норм вказує на те, що саме по собі звернення з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя та/чи із заявою про злочин до закінчення судового розгляду справи не є ознакою впливу на суд чи втручання у діяльність суду крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.

Отже, погроза звернення чи звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді не є доказом спроби незаконного впливу на безсторонність судді, не може свідчити про тиск та втручання в діяльність суду під час розгляду конкретної справи.

Суддя повинен виконувати професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Як зазначається у Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії», довіру й повагу потрібно постійно завойовувати і зберігати за допомогою відмінної роботи судів на основі найвищих стандартів. Судді повинні визнати, що вони є публічними особами і їм не слід бути занадто чутливими.

Оцінюючи доводи ОСОБА_6 викладені в заяві про відвід, приходжу до висновку, що вказані адвокатом доводи є необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодним належним доказом, підстави для відводу судді відсутні, у зв`язку з чим за приписами ч.3 ст. 40 ЦПК України, слід зупинити провадження по справі та передати заяву про відвід для розгляду іншому судді, визначеному в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.36,40,260 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Вакула Ю.І. про відвід головуючого судді Малюк В.М.– вважати необґрунтованою.

Зупинити провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, в особі ОСОБА_3 , начальника управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Боршовського Олега Ігоровича, керівника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Зотової Олександри Сергіївни, Сільваші Володимира ОСОБА_4 , про визнання такою, що не відповідає нормам ДБН, Закону України «Про планування та забудову територій» самовільну забудову земельної ділянки під приватний будинок, що за адресою АДРЕСА_1 , заборону виконання будівельних, будівельно-монтажних робіт та знесення самовільної будови, до розгляду заяви про відвід судді.

Заяву про відвід судді та цивільну справу №308/2244/19 передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно ч.1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді в рамках розгляду даної справи.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк