Постанова № 8402112, 25.11.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 р.                     Справа № 2а-18980/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Польовій М.М.,

за участю представників позивача Іпатюк Л.Т., Діхтяренка Ю.І.,

представника відповідача Гордійчук О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Олицького споживчого товариства до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 вересня 2009 року №0001412301,

ВСТАНОВИВ:

Олицьке споживче товариство звернулося з адміністративним позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року №0001412301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2008 року працівниками Державної податкової адміністрації у Волинській області було проведено перевірку з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині, що знаходиться по вул. Шевченка, 30, в с.Носовичі Ківерцівського району та належить позивачу, за результатами якої складено акт від 04.12.2008 року №200012. В акті перевірки від 04.12.2008 року зафіксовано порушення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №1336 від 23.08.2000 року, пунктів 1, 2 статті 3, статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 22.09.2009 року Ківерцівська міжрайонна державна податкова інспекція на підставі акту перевірки від 04.12.2008 року прийняла рішення №0001412301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до якого на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 166169 грн. 65 коп. Позивач вважає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року №0001412301 неправомірним, оскільки воно прийнято з порушенням 10-денного строку для його прийняття, передбаченого пунктом 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року №110. Позивач просить визнати нечинним рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року №0001412301.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, та пояснили, що рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року №0001412301 прийнято з порушенням шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України (ГК України). При цьому, представники позивача не оспорюють порушень вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що зафіксовані в акті перевірки від 04.12.2008 року. Представники позивача просять визнати нечинним рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року №0001412301.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала та пояснила, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року №0001412301 було прийнято в.о.начальника Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції в день реєстрації в даній інспекції акту перевірки від 04.12.2008 року, тобто без порушення відповідних строків, та при цьому звертає увагу суду на те, що позивач не заперечує порушень законодавства, зафіксованих в акті перевірки від 04.12.2008 року. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2008 року державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Волинській області було проведено планову перевірку з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці – магазину, що знаходиться по вул. Шевченка, 30, в с.Носовичі Ківерцівського району та належить Олицькому споживчому товариству, за результатами якої складено акт. В акті перевірки від 04.12.2008 року зафіксовано порушення пунктів 1, 2 статті 3, статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №1336 від 23.08.2000 року, а саме: кошти за розрахунки в період з 21.08.2008 року по 04.12.2008 року в сумі 33233 грн. 93 коп. не були проведені через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахунковий документ встановленої форми. Акт перевірки від 04.12.2008 року був зареєстрований у Державній податковій адміністрації у Волинській області 05.12.2008 року за №0477/03/20/23/01743588, а в подальшому був зареєстрований в Ківерцівській міжрайонній державній податковій інспекції 22.09.2009 року за №00130/03/05/23/01743588. 22.09.2009 року в.о.начальника Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі акту перевірки від 04.12.2008 року прийнято рішення №0001412301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до якого на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 166169 грн. 65 коп. Вказані фактичні обставини підтверджуються поясненнями осіб, які беруть участь у справі, копіями направлень на проведення перевірки № 200037, №200038, №200039 від 03.12.2008 року, копією акту перевірки від 04.12.2008 року, копією рішення №0001412301 від 22.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно із частиною першою статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. За своєю правовою природою фінансові санкції, які застосовуються за рішеннями відповідних органів державної податкової служби до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є адміністративно-господарськими санкціями.

Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, рішення відповідного органу державної податкової служби про застосування фінансових санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» може бути прийнято протягом шести місяців з дня виявлення порушення, тобто з дня складення відповідним органом державної податкової служби акту перевірки, у якому зафіксовані відповідні порушення.

Оскільки порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було виявлено 04.12.2008 року, що відображено в акті перевірки від 04.12.2008 року, тому суд приходить до висновку, що рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції №0001412301 від 22.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято з порушенням шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, передбаченого статтею 250 ГК України.

Крім того, відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року №110 (з наступними змінами і доповненнями), та пункту 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 (з наступними змінами і доповненнями), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків.

Таким чином, рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції №0001412301 від 22.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято також і з порушенням 10-денного строку його прийняття, встановленого пунктом 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби та пунктом 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

При цьому, суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції №0001412301 від 22.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій було прийнято в день реєстрації акту перевірки в даній інспекції без порушення відповідних строків, оскільки статтею 250 ГК України передбачена можливість прийняти рішення відповідним органом державної податкової служби про застосування фінансових санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» лише протягом шести місяців з дня виявлення порушення (в даному випадку днем виявлення порушення є день складання акту перевірки, тобто 04.12.2008 року), а пунктом 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби та пунктом 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, надано право керівнику органу державної податкової служби або його заступнику прийняти рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти робочих днів від дня первинної реєстрації акта перевірки, і в даному випадку цей строк повинен обчислюватися з 05.12.2008 року, тобто з дня реєстрації акту перевірки в Державній податковій адміністрації у Волинській області.

Крім того, суд також не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не оспорює порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зафіксованих в акті перевірки від 04.12.2008 року, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, оскільки статтею 250 ГК України встановлений шестимісячний строк застосування адміністративно-господарських санкцій, після закінчення якого уповноважений орган державної влади не вправі приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій навіть не зважаючи на те, що суб’єкт господарювання не заперечує факту порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення №0001412301 від 22.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, виявлені під час розгляду даної адміністративної справи порушення, допущені при прийнятті рішення №0001412301 від 22.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, дають підстави для прийняття постанови про задоволення адміністративного позову та, крім того, постановлення судом окремої ухвали.

Приймаючи постанову у даній справі, суд виходить з наданих частиною другою статті 162 КАС України повноважень, враховує при цьому, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року №0001412301 з підстави порушення відповідачем шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, передбаченого статтею 250 ГК України.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі статті 250 ГК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 вересня 2009 року №0001412301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 30 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                             В.М.Валюх