Постанова № 8402020, 01.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.12.09Справа №2а-6410/09/6/0170 (16 г. 03 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника позивача Абдурахманової А. З.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Джанкойської ОДПІ від 21.03.2008 р. № 0002411503/275/15-3 на суму 771,17 грн. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на 30 календарних днів, № 0002401503/274/15-3 на суму 1733,22 грн. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на 87 календарних днів, № 0002391503/273/15-3 на суму 40120,39 грн. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на 306 календарних днів в частині 74506,03 грн., від 15.05.2008 р. № 0004291503/0/479/15-3 на суму 6713,13 грн. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на 218 календарних днів та про зобов'язання відповідача списати пеню в розмірі 7661,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно прийняв рішення про визначення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями, застосованими на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі –Закон №2181) за несвоєчасну сплату збору за спеціальне використання водних ресурсів. Позивач посилається на те, що він не порушував термінів сплати цього збору, а зарахування сплати поточних зобов’язань в рахунок погашення податкового боргу, здійснене відповідачем, є неправомірним. Крім того, позивач зазначає, що підприємство сплачувало поточні платежі, тобто узгоджене податкове зобов’язання, а не податковий борг, тому вважає, що пеня у сумі 7661,10 грн. нарахована неправомірно.

У судовому засіданні 26 жовтня 2009 року представник позивача надав клопотання про зменшення суми позовних вимог та просить суд частково скасувати податкове повідомлення- рішення Джанкойської ОДПІ № 0002391503/273/15-3/0 від 21.03.2008 р. на суму 37221,59 грн.

01.12.2009 року представник позивача на позовних вимогах наполягав, з підстав викладених у позовній заяві, та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ від 21.03.2008 р. № 0002411503/275/15-3 на суму 771,17 грн., № 0002401503/274/15-3 на суму 1733,22 грн., № 0002391503/273/15-3 на суму 37221,59 грн., від 15.05.2008 р. № 0004291503/0/479/15-3 на суму 6713,13 грн. та зобов'язати Джанкойську ОДПІ списати пеню в розмірі 7661,10 грн.

Відповідач, надав заперечення на адміністративний позов (вих. № 4659/9/10 від 04.09.2009 року), із якого вбачається, що розподіл коштів на погашення податкового боргу, а також зарахування податковим органом поточних платежів у рахунок погашення податкового боргу здійснено правомірно. Посилаючись на те, що дії відповідача правомірні, оскільки підприємство має заборгованість перед бюджетом, просив у задоволенні позову відмовити.

У судове засіданні 01.12.2009 року представник відповідача не з'явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника Джанкойської ОДПІ, проти задоволені позову заперечував з підстав вказаних у запереченнях Джанкойської ОДПІ вих. № 4659/9/10 від 04.09.2009 року.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Статтею 4 Закону №2181 передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

07 березня 2008 року Джанкойською ОДПІ в АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку з питань несвоєчасності сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» м. Джанкоя по термінам сплати: 19.08.2005 р., 21.11.2005 р., 20.02.2006 р., 30.07.2006 р., 22.05.2006 р., 20.11.2006 р., 19.02.2007 р., 21.05.2007 р.

За результатами перевірки складено акт № 270/15-3/03348100 від 07.03.2008 року, згідно із яким встановлено порушення п.5.3.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181 –III, зі змінами та доповненнями, а саме: невчасна сплата податкового зобов'язання збору за спеціальне використання водних ресурсів по термінам сплати: 19.08.05р., 21.11.05р., 20.02.06р., 30.07.06р., 22.05.06р., 20.11.06р., 19.02.07р., 21.05.07р.., що підтверджується інформацією автоматизованих систем Джанкойської ОДПІ-АІС "Облік податків та платежів".

На підставі цього акту, відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-Ш відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

-          № 0002411503/275/15-3 від 21.03.2008р. на суму 771 грн. 17 коп. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання збору за спеціальне використання водних ресурсів на 30 календарних днів. Сума сплаченого боргу -7711грн.22 коп., сума фінсанкцій - 771грн.17 коп.;

-          № 0002401503/274/15-3 від 21.03.2008р. на суму 1733 грн. 22 коп. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання збору за спеціальне використання водних ресурсів на 87 календарних днів. Сума сплаченого боргу -8666грн. 10 коп., сума фінсанкцій - 1733 грн.22 коп.;

-          № 0002391503/273/15-3 від 21.03.2008р. на суму 40120 грн. 39 коп. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання збору за спеціальне використання водних ресурсів на 306 календарних днів. Сума сплаченого боргу - 80 240 грн.75 коп., сума фінсанкцій - 40120 грн.39 коп.

25 квітня 2008 року Джанкойською ОДПІ в АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку з питань несвоєчасності сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» м. Джанкоя по терміну сплати 20.08.2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 512/15-3/03348100 від 25.04.2008 року, згідно із яким встановлено порушення п.5.3.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181 –III, зі змінами та доповненнями, а саме: невчасна сплата податкового зобов'язання збору за спеціальне використання водних ресурсів по термінам сплати 20.08.2007 р., що підтверджується інформацією автоматизованих систем Джанкойської ОДПІ-АІС "Облік податків та платежів".

На підставі цього акту, відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

-          № 0004291503/0/479/15-3 від 15.05.2008р. на суму 6713 грн. 13 коп. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання збору за спеціальне використання водних ресурсів на 218 календарних днів. Сума сплаченого боргу - 13 426 грн.22 коп., сума фінсанкцій - 6713грн. 13 коп.

Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ від 21.03.2008 р. № 0002411503/275/15-3 на суму 771,17 грн., № 0002401503/274/15-3 на суму 1733,22 грн., № 0002391503/273/15-3 на суму 37221,59 грн., від 15.05.2008 р. № 0004291503/0/479/15-3 на суму 6713,13 грн. та зобов'язати Джанкойську ОДПІ списати пеню в розмірі 7661,10 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень Джанкойської ОДПІ від 21.03.2008 р. № 0002411503/275/15-3 на суму 771,17 грн., № 0002401503/274/15-3 на суму 1733,22 грн., № 0002391503/273/15-3 на суму 37221,59 грн., від 15.05.2008 р. № 0004291503/0/479/15-3 на суму 6713,13 грн. та зобов'язання Джанкойську ОДПІ списати пеню в розмірі 7661,10 грн., суд зобов’язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 і підпункту 6.1.7. Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованим Мін'юстом України 23.03.2001р. за № 268/5459 (далі - Інструкція), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, штраф застосовується у випадках не сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки та нараховується після погашення такого податкового боргу.

В силу п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону, де п.п. 5.3.1 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Платіжними дорученнями № 88 від 25.01.2008 р. на суму 4100,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 209 від 08.02.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 220 від 11.02.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 225 від 12.02.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 250 від 15.02.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 256 від 18.02.2008 р. на суму 900,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 271 від 20.02.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 367 від 06.03.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 411 від 12.03.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 499 від 24.03.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 505 від 25.03.2008 р. на суму 1800,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду четвертий квартал 2007 р.», № 775 від 20.06.2007 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду другий квартал 2007 р.», № 616 від 17.05.2006 р. на суму 22500,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду дебіторська заборгованість за договором № б/н від 25.01.2006 р. за тепломережі – 22500,00 грн.», № 647 від 23.05.2006 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду квітень 2006 р.», № 773 від 21.06.2006 р. на суму 1500,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за травень 2006 р.», № 794 від 26.06.2006 р. на суму 1700,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за травень 2006 року», № 802 від 27.06.2006 р. на суму 10000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за травень 2006 року», № 838 від 30.06.2006 р. на суму 4900,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за травень 2006 року», № 968 від 24.07.2006 р. на суму 2700,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за червень 2006 року», № 988 від 27.07.2006 р. на суму 1700,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за червень 2006 року», № 1120 від 15.08.2006 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за липень 2006 року», № 1128 від 16.08.2006 р. на суму 3000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за липень 2006 року», № 1144 від 17.08.2006 р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за липень 2006 року», № 1178 від 28.08.2006 р. на суму 10000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за липень 2006 року», № 232 від 27.02.2007 р. на суму 700,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2006 року», № 332 від 21.03.2007 р. на суму 6500,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2006 року», № 598 від 24.05.2007 р. на суму 3100,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за перший квартал 2007 року», № 1098 від 20.08.2007 р. на суму 4400,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за другий квартал 2007 року», № 1104 від 21.08.2007 р. на суму 3000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за другий квартал 2007 року», № 1111 від 22.08.2007 р. на суму 3000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за другий квартал 2007 року», № 1131 від 29.08.2007 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за другий квартал 2007 року», № 1186 від 07.09.2007 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за третій квартал 2007 року», № 1191 від 10.09.2007 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за третій квартал 2007 року», № 1214 від 14.09.2007 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за третій квартал 2007 року», № 1222 від 17.09.2007 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за третій квартал 2007 року», № 1230 від 19.09.2007 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за третій квартал 2007 року», № 1244 від 20.09.2007 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за третій квартал 2007 року», № 1252 від 21.09.2007 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за третій квартал 2007 року», № 1524 від 07.11.2007 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за третій квартал 2007 року», № 1603 від 16.11.2007 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за жовтень 2007 року», № 1879 від 10.01.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2007 року», № 1885 від 11.01.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2007 року», № 1894 від 12.01.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2007 року», № 10 від 15.01.2008 р. на суму 900,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2007 року», № 35 від 17.01.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2007 року», № 39 від 18.01.2008 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2007 року», № 88 від 25.01.2008 р. на суму 4100,00 грн. з призначенням платежу «податок на воду за четвертий квартал 2007 року» ( а. с. 51-97) позивач підтвердив своєчасність сплати податкового зобов’язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів

Проте, відповідач виходить з того, що незалежно від призначення платежу, кошти, що надійшли на сплату податкових зобов’язань спрямовуються на погашення платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України N 2181-Ш передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України N 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України N 2181-Ш податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону України N 2181-Ш визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд дійшов висновку, що норми Закону України N 2181-Ш дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону N 2181 податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Зазначене свідчить про те, що податковий орган не мав права розділяти суму, яка призначалась позивачем на погашення податкового зобов’язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за квітень, травень, червень, липень та четвертий квартал 2006 р., за жовтень, перший, другий, третій, четвертий квартали 2007 р., на погашення боргу попередніх періоду та на сплату пені, оскільки підприємством у платіжних дорученнях ( а. с. 51-97) вказані конкретні призначення платежу.

Також, суд дійшов висновку про те, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону N 2181 передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону N 2181 з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Суд вважає, що у будь-якому випадку відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов’язань інших податкових періодів.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Крім того, відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України гроші є об’єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

У позовні заяві позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ від 21.03.2008 р. № 0002411503/275/15-3 на суму 771,17 грн., № 0002401503/274/15-3 на суму 1733,22 грн., № 0002391503/273/15-3 на суму 37221,59 грн., від 15.05.2008 р. № 0004291503/0/479/15-3 на суму 6713,13 грн.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним, відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ від 21.03.2008 р. № 0002411503/275/15-3 на суму 771,17 грн., № 0002401503/274/15-3 на суму 1733,22 грн., № 0002391503/273/15-3 на суму 37221,59 грн., від 15.05.2008 р. № 0004291503/0/479/15-3 на суму 6713,13 грн. та зобов'язати Джанкойську ОДПІ списати пеню в розмірі 7661,10 грн.

Також суд вважає обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню позовні вимоги про спонукання Джанкойської ОДПІ списати пеню у розмірі 7661,10 грн., яка направлена податковим органом на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Під час судового засідання, яке відбулось 01.12.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 07.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції від 21.03.2008 р. № 0002411503/275/15-3 на суму 771,17 грн., № 0002401503/274/15-3 на суму 1733,22 грн., № 0002391503/273/15-3 на суму 37221,59 грн., від 15.05.2008 р. № 0004291503/0/479/15-3 на суму 6713,13 грн.

Зобов'язати Джанкойську об’єднану державну податкову інспекції списати пеню в розмірі 7661,10 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Дзержинського, 30, ідентифікаційний код 03348100) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Латинін Ю.А.