Рішення № 84020103, 30.08.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11928/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якому просить суд стягнути з ПрАТ «Рівнеазот» на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 квітня 2018 року по 18 червня 2019 року у сумі 23 836,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що працював у ПрАТ «Рівнеазот» чистильником металу. Наказом № 581-ВК від 27 березня 2018 року він 30 березня 2018 року був звільнений з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю. При звільненні з роботи йому не були виплачені усі суми, що належать від підприємства, а саме 11804,66 грн.

Рішенням Рівненського міського суду від 25 квітня 2018 року, яке набрало законної сили 29.05.2018 р., вказана заборгованість по заробітній платі у сумі 11804,66 грн. та компенсація втрати частини доходів у зв`язку з невчасною виплатою заробітної плати в розмірі 1289,70 грн була стягнута на його користь з ПрАТ «Рівнеазот», проте, станом на 18 червня 2019 року не виплачена.

Посилаючись на вимоги статті 117 КЗпП України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 квітня 2018 року по 18 червня 2019 року у сумі 23 836,86 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити .

Представник ПрАТ «Рівнеазот» Коцюбинська О.Ю. в судове засідання не з"явилася, згідно поданого до суду клопотання просила розглянути справу за позовом ОСОБА_1 за відсутності представника та за наявними у справі матеріалами. Згідно поданого до суду відзиву, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, покликаючись на ту обставину, що вини ПрАТ "Рівнеазот" у невиплаті належних звільненому працівникові сум немає, оскільки ПрАТ» Рівнеазот» не отримало всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеоблводоканал. Крім того, з 07 березня 2017 року на підприємстві повністю обмежили поставку природного газу, не давши змоги виробити продукцію. Вважає, що ПрАТ « Рівнеазот», порушуючи строки розрахунку із звільненими працівниками діяв у стані крайньої необхідності. Просила суд звільнити ПрАТ « Рівнеазот» від відшкодування шкоди заподіяної затримкою розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в повному обсязі.

Дослiдивши письмовi матеріали по справi, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов пiдлягає до задоволення. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у ПрАТ «Рівнеазот» чистильником металу. Наказом № 581-ВК від 27 березня 2018 року він 30 березня 2018 року був звільнений з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю. При звільненні з роботи йому не були виплачені усі суми, що належать від підприємства, а саме 11804,66 грн.

Рішенням Рівненського міського суду від 25 квітня 2018 року вказана заборгованість по заробітній платі у сумі 11804,66 грн. та компенсація втрати частини доходів у зв`язку з невчасною виплатою заробітної плати в розмірі 1289,70 грн була стягнута на його користь з ПрАТ «Рівнеазот», проте, станом на 18 червня 2019 року не виплачена.

Вказані обставини представником відповідача не заперечуються, про що свідчить відзив відповідача на позовну заяву.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За встановлених по справі обставин суд визнає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України за період з 02 квітня 2018 року по 18 червня 2019 року, враховуючи, що позивач був звільнений 30 березня 2018 року, а остаточного розрахунку з ним не було проведено відповідачем станом на 18 червня 2019 року.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Посилання представника відповідача на те, що ПрАТ «Рівнеазот», порушуючи строки розрахунку зі звільненими працівниками, діє у стані крайньої необхідності, суд визнає недоречним.

Вчинення дій у стані крайньої необхідності передбачає вчинення їх для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Обставини, які б свідчили про дій відповідача у стані крайньої необхідності представником відповідача не наведені і судом такі обставини не встановлені. Сплачений позивачем за пред"явлення позову до суду судовий збір в сумі 768,40 грн. згідно квитанції , підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот», КОД ЄДРПОУ 05607824, на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 квітня 2018 року по 18 червня 2019 року у сумі 23 836 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 86 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот», КОД ЄДРПОУ 05607824, на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 сплачений судовий збір в сумі 768 ( сімсот шістдесят вісім) грн.. 40 коп. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот», місцезнаходження: 33017 м.Рівне-17, КОД ЄДРПОУ 05607824.

Повне рішення виготовлене - 04.09.2019 р.

Суддя: О.В.Панас