Постанова № 8401908, 05.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.11.09Справа №2а-9276/09/10/0170 15:35 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання Дєрюшковій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Приватного підприємства "Ткаченко-Буд"

про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за серпень 2008 року та фінансовим санкціям у розмірі 3922 гривні 72 копійки,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (далі - позивач) та просить стягнути з Приватного підприємства "Ткаченко-Буд" (далі - відповідач) на користь позивача заборгованість страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за серпень 2008 року у сумі 352 гривні 00 копійок та фінансовим санкціям за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у строки зазначені законодавством, у сумі 3570 гривень 72 копійки, а в загалі - 3922 гривні 72 копійки

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, рекомендованою кореспонденцією ( а.с.15-16), відповідач клопотання щодо неможливості розгляду справи без його участі та заперечень на адміністративний позов до суду не надав, про причини неприбуття не повідомив.

Позивачем надано клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у якому він також зазначив, що заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за серпень 2008 року та фінансовим санкціям у розмірі 3922 гривні 72 копійки відповідачем не сплачена.

Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача щодо розгляду справи за його відсутністю, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, керуючись положеннями ч.3 ст.122, ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент)), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Ткаченко-Буд" (ІПН 35228421, юридична адреса: 95492, АР Крим, м. Сімферополь, смт. Аграрне, вул. Спортивна, буд.12, кв.61) зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 10.07.2007 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 18821020000012527, та видано відповідне свідоцтво (а.с.12).

Як свідчать матеріали справи Приватне підприємство "Ткаченко-Буд" зареєстровано як платник в Управлінні ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, у зв'язку з чим відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.11).

Згідно з пунктами 4, 6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься відповідач, встановлений зазначеною нормою закону - один календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за серпень 2008 року відповідач зобов’язався сплатити 352 гривни 00 копійок (а.с. 5).

Згідно з розрахунком суми заборгованості (а.с.3), довідки Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим від 04.11.09 року № 769 (а.с.18), картки особового рахунку відповідача станом на 04.11.09 року (а.с.19-23) сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2008 року станом на 04.11.2009 року в розмірі 352 гривни 00 копійок не сплачена.

Таким чином, на порушення пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно не сплатив заборгованість по страховим внескам за серпень 2008 року в сумі 352грн.00коп. - до 20.09.2008 року, що зазначена ним самостійно в розрахунках сум страхових внесків.

Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 106 Закону протягом 10 днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов’язаний сплатити суму недоїмки та суму штрафних санкцій.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, вбачається, що на адресу відповідача позивачем направлено вимогу № Ю3957 від 03.11.2008 року на суму недоїмки зі сплатити страхові внески у розмірі 352 гривень 00 копійок за серпень 2008 року, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 08.11.2008 року. Відомостей щодо оскарження даної вимоги, під час розгляду справи надано не було.

Згідно пункту 4 частини другої статті 17 3акону № 1058 від 09.07.2003 року платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно частини першої статті 21 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 року органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

Відповідно частині шостої статті 21 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 року відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу. Відомості про застрахованих осіб, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду України безпосередньо цими особами, про осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про осіб, які підлягали загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, - Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.1 п.1.3 "Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", страхувальники один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Як передбачено п.9.3.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку до органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 року за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць.

Судом встановлено, що УПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим було складено акт за № 334 від 16.04.2009 року, яким зафіксовано виявлене порушення, щодо не надання відповідачем до 01 квітня поточного року комплекту документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік, тобто за 2008 рік, на підставі якого було винесене рішення № 732П від 18.05.2009 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 3570 гривень 72 копійок, яке було отримане відповідачем 23.05.2009 року (а.с.6), оскаржене у встановлений чинним законодавством строк не було.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка склалась за відповідачем становить 3922 гривні 72 копійки ( 352,00 + 3570,72).

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, вбачається, що на адресу відповідача позивачем направлено вимогу № Ю1734 від 01.07.2009 року на дану суму заборгованості - 3922 гривні72 копійки, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 11.07.2009 року (а.с.4). Відомостей щодо оскарження даної вимоги, під час розгляду справи надано не було.

Відповідно до частини 14 статті 106 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 року Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по страховим внескам надано п. п. 9 п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№1058- IV.

Згідно до положень п. п. 3.1 п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 вимоги про сплату недоїмки є виконавчим документом та у строк 10 робочих днів від дня одержання якого страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

Ненадходження коштів тягне за собою порушення гарантованого ст. 46 Конституції України права громадян на своєчасне отримання пенсійних витрат.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому відповідно до частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Крім того, згідно із частиною 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов’язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Враховуючи, що відповідачем вимоги та рішення у зазначений чинним законодавством строк оскаржені не були, а суму заборгованості відповідачем до подання позову до суду та під час судового розгляду не сплачено, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 3922 гривень 72 копійок підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 05.11.2009 року. Повний текст постанови був виготовлений та підписаний 10.11.2009 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ткаченко-Буд" (ІПН 35228421, юридична адреса: 95492, АР Крим, м. Сімферополь, смт. Аграрне, вул. Спортивна, буд.12, кв.61) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (р/р 2560570445712 в ВАТ " Державний ощадний банк України" в м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 20725930) заборгованість по страховим внескам за серпень 2008 року у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривень 00 копійок, штрафні санкції за неподання комплекту документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за 2008 рік у розмірі 3570 (три тисячі п'ятсот сімдесят) гривень 72 копійок, а в загалі 3922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 72 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                     Кудряшова А.М.