Постанова № 8401899, 18.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.11.09Справа №2а-7497/09/10/0170 15:06 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання Дєрюшковій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Конопльов В.М., довіреність від 06.01.2009 року;

від відповідача - Мирошниченко О.О., паспорт ЕС 218547; Ющенко І.О., довіреність від 18.11.2009 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим

до Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим

про стягнення заборгованості у розмірі 10505 гривень 74 копійки,

ВСТАНОВИВ:

Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради АР Крим про стягнення заборгованості у розмірі 10505 гривень 74 копійки, у томі числі: донараховані страхові внески у розмірі 394 гривень 34 копійок та штрафні санкції за неповну сплату страхових внесків з тимчасової втрати працездатності у розмірі 10111 гривень 40 копійок.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пославшись на обставини викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представники відповідача не заперечували проти задоволення позову, але просили врахувати суд, що Сімферопольський дитячий оздоровчо-екологічний центр є комунальною організацією та має комунальну форму власності, у зв'язку з чим фінансується за рахунок грошей місцевого бюджету.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Сімферопольський дитячий оздоровчо-екологічний центр Сімферопольської міської ради АР Крим (код ЄДРПОУ 13779485, юридична адреса: 95000, АР Крим, Сімферополь, проспект Кірова,51) зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 24.03.2003 року, про що зроблено запис за № 18821050002002871 (а.с.49).

Відповідно довідки № 05.3-6-06/1512 Сімферопольський дитячий оздоровчо-екологічний центр Сімферопольської міської ради АР Крим є комунальною організацією (а.с.50).

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Сімферопольський дитячий оздоровчо-екологічний центр Сімферопольської міської ради АР Крим зареєстрований як страхувальник у Відділенні фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим з грудня 2001 року, реєстраційний код 010080002742 і є платником страхових внесків.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001 року.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону страхувальниками є:

а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону;

б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.

Положеннями ч.1 ст. 6 Закону України №2240-ІІІ передбачено, що загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Положеннями п.2 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлений обов'язок страхувальників нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року N 16, перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Частиною 1 ст. 30 Закону України №2240-ІІІ та п. 5.1 Інструкції №339 передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Судом встановлено, що уповноваженою особою позивача, на підставі доручення № 94 від 19.02.2007 року, у період з 19.02.2007 року по 22.02.2007 року було проведено ревізію по засобам загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатністю, щодо правильності нарахування, повноти сплати та використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатністю Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради АР Крим за період з 01.01.2006 року по 31.01.2007 року.

За результатами перевірки було складено акт № 06-4/1-94 від 22.02.2007 року, згідно з висновками та пропозиціями якого відповідач повинен відобразити у звіті Ф4-ФССзТВП додатково нараховані по акту внески у розмірі 394 гривень 34 копійок, пеню у розмірі 15 гривень 00 копійок, суму не прийнятих до заліку витрат у розмірі 26 гривень 29 копійок, з наданням письмового повідомлення до органу реєстрації Фонду.

Акт був підписаний уповноваженими особами відповідача та отримана його копія (а.с.22-24).

Представником відповідача, 27.02.2007 року було надано до Фонду заперечення на акт перевірки від 22.02.2007 року № 06-4/1-94, у яких ним було зазначено, що за встановленим фактом порушення щодо не нарахування та не сплати, відповідачем, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатністю на суми виплат за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, передбачені ст. 57 Закону України «Про освіту» є кредиторською заборгованістю, страхові внески на яку не нараховуються.

Відповідь на заперечення було надана Фондом 12.02.2007 року, у якій зазначено, що підстав для перегляду висновків ревізії викладених в акті від 22.02.2007 року № 06-4/1-94 не має (а.с.33-34).

На підставі зазначеного акту перевірки 13.03.2006 року позивачем було прийнято рішення № 06-4/1-153 про застосування штрафних санкцій та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності штрафних санкцій: донарахованих сум страхових внесків - 394 гривні 34 копійки; пеня - 15 гривень 00 копійок; не прийняті до заліку витрати -26 гривень 29 копійок, штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків - 16 гривень 30 копійок, штраф (у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати) за неповну сплату страхових внесків - 10111 гривень 40 копійок, штраф за порушення порядку витрачання страхових засобів - 13 гривень 15 копійок, а загалі штрафні санкції у розмірі 10576 гривень 48 копійок.

Зараховану суму запропоновано відобразити у звіті (Ф4-ФССзТВП) за перший квартал 2007 року, зокрема: суму 394 гривні 34 копійки по стр.4 табл. ІІІ; суму 15 гривень 00 копійок по стр.5 табл.ІІІ, суму 26 гривень 29 копійок по стр.7 табл.ІІІ, суму 10140 гривень 85 копійок по стр.8 табл.ІІІ.

Рішення було отримано уповноваженою особою відповідача та оскаржене у Відділенні фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим (а.с.37).

Рішенням Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим від 23.05.2007 року скаргу Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради АР Крим було залишено без задоволення. Дане рішення було отримане уповноваженою особою відповідача та у судовому порядку оскаржене не було (а.с.38).

Судом встановлено, підтверджено поясненнями представником позивача, що у звіті Ф4-ФССзТВП за 2007 рік, відповідачем не було відображено та не відшкодовано донараховані внески у розмірі 394 гривень 34 копійок та штраф (у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати) за неповну сплату страхових внесків у розмірі 10111 гривень 40 копійок, що не заперечувалось представниками відповідача у судовому засіданні, та стало підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом про стягнення цих сум з відповідача.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 10505 гривень 74 копійки.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про освіту" держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам: … виплати надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи …, допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Виплати, з огляду на приписи статті 2 Закону України "Про оплату праці", відносяться до фонду оплати праці.

Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" № 1994-IVвід 09.09.2004р. педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" врегульовано правовідносини, що склалися у зв'язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту”.

Згідно зі ст.ст. 1, 5 цього Закону вказані виплати визнані кредиторською заборгованістю.

Кредиторська заборгованість погашається працівникам щомісяця разом з виплатою поточної заробітної плати.

Водночас, визнання цих виплат кредиторською заборгованістю державного бюджету не змінює їх природи.

З огляду на приписи ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-III від 18.01.2001року, ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" № 2213-III від 11.01.2001року, базою для нарахування страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Аналогічні приписи містить Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001року.

Відповідно до п. 4 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 934 від 19.09.2005 року, відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 745 від 25.05.2006 року, яка набрала чинності з 02.06.2006 року (моменту опублікування), доповнено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 934 від 19.09.2005 року, пунктом 32 такого змісту: “Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються”.

До сум фактичних витрат на оплату праці (для роботодавців) чи сум оплати праці (для найманих працівників), що обчислюються відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001року, не включаються суми виплат, що здійснюються згідно із Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”.

Суд, дослідивши рішення № 06-4/1-153 від 13.03.2007 року та обставини, внаслідок яких його винесено, дійшов висновку, що його не можна вважати прийнятим обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з до триманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на до сягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання прин ципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та ін тереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Суд вважає необхідним зазначити, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки відсутня шкода чи загроза її завдання державі або якій-небудь конкретній особі, а застосовані відповідачем заходи не відповідають переслідуваній меті .

Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спри чиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш “шкідливі” засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнен ня балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Судом встановлено, що відповідач є бюджетною установою і відповідно до Закону України "Про освіту", Законів України "Про Державний бюджет на відповідний рік" фінансується за рахунок коштів Державного (місцевого) бюджету.

Згідно до ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України № 2542-ІІІ від 21.06.2001 року фінансування видатків місцевого бюджету здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України, тобто міжбюджетних трансфертів для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

В Положенні про районні (міжрайонні), міські виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Розпорядженням Голови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.10.2001 року № 71, одним з видів фінансування Фонду є бюджетні асигнування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10111 гривень 40 копійок штрафних санкцій за неповну сплату страхових внесків призведе до порушення принципу пропорційності судового рішення, та порушення балансу між несприятливими наслідками для відповідача та метою, з якою звернувся до суду позивач. За таких обставин суд вважає, що у разі стягнення вказаного штрафу значна сума бюджетних коштів з однієї строки Державного бюджету має бути перерахована до іншої, що призведе до незбалансованості та неефективності бюджетної політики.

Крім того, суд вважає, що відповідач не мав наміру ухилитися від сплати обов’язкових платежів, а не сплатив їх, оскільки, діяв у відповідності із роз’ясненнями, що містяться у спільному листі Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України від 30.11.2005року № 1/9-681, де, зокрема і було рекомендовано закладам освіти не нараховувати страхові внески до Фонду на суми погашення кредиторської заборгованості педагогічним і науково-педагогічним працівникам із виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

За таких обставин позовні вимоги Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим підлягають задоволенню лише в частині стягнення додатково нарахованих страхових внесків у розмірі 394 гривень 34 копійок.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 18.11.2009 року. Повний текст постанови був виготовлений та підписаний 23.11.2009 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (код ЄДРПОУ 13779485, юридична адреса: 95000, АР Крим, Сімферополь, проспект Кірова,51) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 17-а, р/р 37170200900001 ГУ ДКУ АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 22325042) заборгованість зі сплати додатково нарахованих страхових внесків у розмірі 394 (триста дев'яносто чотири) гривень 34 копійок.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Кудряшова А.М.