Рішення № 84009658, 04.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2799/19Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Карлівське ОУПФУ Полтавської області) про визнання протиправним та скасування рішення Карлівського об`єднаного УПФУ Полтавської області №3 від 08.07.2019 року; зобов`язання Карлівського об`єднаного УПФУ Полтавської області вчинити певні дії по призначенню та виплаті з 23.06.2019 року ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 03.12.1985 по 01.08.1991 працював водієм у Карлівському заводі продтоварів "Подолянка". За доводами позивача у період з 28.07.1986 по 27.10.1986 у зв`язку з виконанням трудових обов`язків він перебував безпосередньо у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою Карлівського заводу продтоварів "Подолянка" № 231 від 22.02.1993, архівною довідкою Карлівсько-Машівського об`єднаного районного військового комісаріату Полтавської області № 1928 від 26.12.2014 та довідкою № 4/267 від 20.12.2017, у зв`язку з чим вважає, що наданими ним документами підтверджено наявність у нього права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2799/19, розгляд справи вирішено проводити одноособовим складом суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, витребувано докази.

19 серпня 2019 року до суду від Карлівського ОУПФУ Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 22-24/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено право на зменшення пенсійного віку на 10 років, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 – не менше 5 календарних днів. Водночас, документально не підтверджено факт роботи позивача у зоні відчуження 5 днів або більше, оскільки: довідка галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 23.01.2015 № 179/1/975 про період участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 25.07.1986 по 27.10.1986 підтверджує лише 4 календарні дні виїзду в зону відчуження ОСОБА_1 ; довідка, видана позивачу Карлівським заводом продовольчих товарів "Подолянка" від 22.02.1993 № 231 про період участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 28.07.1986 по 27.10.1986 не містить підстави для її видачі, натомість згідно з довідкою районного трудового архіву Карлівської районної ради від 07.04.2015 № 05-64/404, у розрахунково-платіжних відомостях Карлівської харчосмакової фабрики за серпень-грудень 1986 року відсутні записи за скільки днів проведено підвищену оплату праці ОСОБА_1 та не вказано населені пункти де проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідач зазначає, що на підставі викладеного та відповідно до абзацу сьомого підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, управлінням раніше було прийнято рішення №3 від 08.04.2015 про відмову у призначенні позивачу пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 , виданим Полтавською облдержадміністрацією 31.03.1993 /а.с. 12/.

ОСОБА_1 звернувся до Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 25/.

Рішенням Карлівського ОУПФУ Полтавської області від 08 липня 2019 року № 3 /а.с. 9/ відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку із відсутністю підтверджуючих документів про період роботи та населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /а.с. 9-10, 26/.

Позивач, вважаючи, що відповідним рішенням Карлівського ОУПФУ Полтавської області порушені його права, звернувсь до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон N 796-ХІІ) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, статтею 55 Закону N 796-ХІІ передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менш, ніж 5 календарних днів, - пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення для підтвердження періоду роботи надають документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зазначеній категорії осіб згідно зі статті 65 Закону N 796-ХІІ за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Такі посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом N 796-ХІІ.

Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь в ліквідації аварії; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 , виданим Полтавською облдержадміністрацією 31.03.1993 /а.с. 12/.

Відповідно до абзацу сьомого підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Згідно з архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 26.12.2014 №1928 ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 25.07.1986 по 27.10.1986, дні виїзду в зони (на об`єкти, населені пункти): "ЗОНА № 3" липень: 29 (один день); серпень: 9 (один день); вересень: 18, 21 /а.с. 14/.

Отже, даною архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 26.12.2014 №1928 підтверджено лише чотири дні роботи позивача у зоні відчуження.

Довідка, видана Карлівським заводом продовольчих товарів "Подолянка" від 22.02.1993 № 231 /а.с. 13/ не відповідає формі, затвердженій постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122 та суперечить за своїм змістом (в частині періоду роботи в населених пунктах с. Тенехів зони відчуження з 28.07.1986 по 27.10.1986) архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 26.12.2014 №1928, за змістом якої ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 25.07.1986 по 27.10.1986, дні виїзду в зони (на об`єкти, населені пункти): "ЗОНА № 3" липень: 29 (один день); серпень: 9 (один день); вересень: 18, 21.

Інші документи, які згідно підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" засвідчують особливий статус особи, відповідачу ОСОБА_1 не надавалися.

Таким чином, доводи позивача про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача, якими б порушувалися права позивача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, відмова у призначенні пенсії ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ґрунтується на вимогах законодавства України.

За встановлених обставин та наведених норм права, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40377053, вул. Полтавський шлях, 81, м. Карлівка, Полтавська область, 39500) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя К.І. Клочко