Рішення № 84009656, 15.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1854/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кривошапка Н.А.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Яловець М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Полтавській області, третя особа - Фермерське господарство "Агро-Ера" про визнання протиправними та скасування постанови та припису.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ПЛ 3985/783/АВ/П від 08.04.2018;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ПЛ3985/783/АВ/П/ТД-ФС від 02.05.2019.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач), третя особа - Фермерське господарство "Агро-Ера" (надалі також - третя особа, ФГ "Агро-Ера"), про визнання протиправними та скасування постанови та припису.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху /а.с. 50-51/.

06 червня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 29 травня 2019 року.

Ухвалою від 10 червня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішивши розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження /а.с. 2-3/.

16 липня 2019 року суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу по суті /а.с. 128-129/.

Аргументи учасників справи

Позивач у своєму позові стверджував про необґрунтованість та, відповідно, протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу та припису про усунення виявлених недоліків, наполягаючи на необхідності їх скасування. Позивач повідомив, що працівниками Управління Держпраці у Полтавській області було безпідставно зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_2 . частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту – КЗпП України), що полягало у допущенні позивачем до виконання трудових обов`язків працівників без укладення з ними трудових договорів.

Такі висновки позивач заперечував та спростовував. Стверджував, що особи, яких відповідач вважав неоформленими працівниками, не виконували трудових обов`язків, а на замовлення ФГ "Агро-Ера" проходили навчання у позивача з підготування сировини та виробництва хлібобулочних (здобних) виробів та технології їх випікання. Ці особи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не працювали на позивача, оскільки є офіційно працевлаштованими працівниками на ФГ "Агро-Ера". Отже, висновки інспектора, що лягли в основу оскаржуваної постанови та оскаржуваного припису, про допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, та, відповідно, порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України - є помилковими.

Крім того, в позові ФОП ОСОБА_2 . зазначено про неврахування відповідачем під час розгляду справи про накладення штрафу відомостей та пояснень, наданих нею.

Вказано на те, що оскаржуваний припис від 08 квітня 2018 року складений задовго до початку перевірки, він містить у тексті сформульований наперед висновок про порушення.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав відзив на нього /а.с. 60-63/. У відзиві відповідач наполягав на наявності в діях ФОП ОСОБА_2 порушень трудового законодавства, яке ним було виявлене і задокументоване у належний спосіб.

Зазначив, що в ході інспекційного відвідування позивача було виявлено осіб ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), які виконували трудові функції в цеху з виробництва хліба та хлібобулочних виробів, виробництва борошна, де здійснює свою діяльність, зокрема, ФОП ОСОБА_2 Оскільки трудового договору між ФОП ОСОБА_2 та вказаними особами й повідомлення про прийняття гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 на роботу не було надано, перевіряючими зроблено висновок про перебування таких осіб на робочому місці і здійснення ними трудових функцій без належного укладення трудових договорів з ними, що є порушенням вимог статті 24 Кодексу законів про працю України. Зазначені висновки стали підставою для винесення оскаржуваних припису та постанови, які, з огляду на викладене, є правомірними і скасуванню не підлягають.

05 липня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив /а.с. 103-104/, в якій вказано на те, що заперечення відповідача, викладені у відзиві, не містять доказів неправомірності дій ФОП Ващенко ОСОБА_5 і є необґрунтованими.

В судовому засіданні 15.08.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.08.2019 заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Третя особа не забезпечила явку свого уповноваженого представника до суду в судове засідання з розгляду справи по суті, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала, про причини неявки не повідомляла.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

На підставі листа Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 04.04.2019 № 2575/39/115/01-2019 /а.с. 65/, першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області винесено наказ від 05.04.2019 № 82П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_2 /а.с. 64/.

05.04.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області оформлено направлення за номером № 703 на проведення заходу державного контролю, яким є проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 на предмет додержання вимог законодавства про працю, інспекційне відвідування доручено головним державним інспекторам Козубенку Б. ОСОБА_6 та Жолоб Т.І., дата початку та дата закінчення заходу – 05.04.2019 по 08.04.2019 /а.с. 66/.

Копію вказаного направлення вручено уповноваженій особі позивача - ОСОБА_7 , про що свідчить її підпис на направленні /а.с. 66 зі звороту/.

08 квітня 2019 року головними державними інспекторами проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 , за наслідками якого складено акт №ПЛ3985/783/АВ від 08.04.2019, яким зафіксовано порушення підприємцем частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску працівників до роботи без укладення трудових договорів /а.с. 67-72/ .

У зв`язку з неможливістю особистого вручення двох примірників акта суб`єкту господарювання, вони були направлені об`єкту відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення /а.с. 76-77/.

08.04.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ3985/783/АВ/П /а.с.73-75/.

Також, 02.05.2019 начальником Управління Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу №ПЛ3985/783/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 250 380 грн /а.с. 87-88/.

Позивач не погодився з винесеним приписом та прийнятою постановою, в зв`язку з чим оскаржив їх до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані критерії суд використовує для оцінки правомірності оскаржуваних рішень.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Норма права, про порушення якої стверджував відповідач, застосовуючи штрафну санкцію оскаржуваним рішенням, викладена в КЗпП наступним чином.

Згідно статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Крім того, відповідач посилався у оскаржуваному рішенні, як на нормативну підставу його прийняття, на статтю 259 КЗпП України, відповідно до якої, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

А також на статтю 265 КЗпП України, згідно якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення…».

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Висновки суду щодо правозастосування

Приймаючи оскаржуване рішення, Управління Держпраці у Полтавській області керувалося висновками, викладеними у Акті інспекційного відвідування, про те, що між ФОП ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 й гр. ОСОБА_4 існували трудові відносини, останні виконували, відповідно, функції щодо переносу мішків з борошном, засипки борошна до ємностей та формування хлібобулочних виробів, при цьому в порушення вимог статті 24 КЗпП України з ними не було укладено трудових договорів.

З такими висновками відповідача суд не погоджується та вказує на їх недоведеність, ці висновки у ході судового розгляду позивачем спростовані.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) та ФГ "Агро-Ера" (Замовник) укладений Договір про виробниче навчання працівників № 1 від 28.03.2019 /а.с. 35/.

Згідно змісту п. 1.3. даного Договору, строк та час виконання договору: з 01.04.2019 по 05.04.2019. Працівники Замовника, направлені до Виконавця, проходять навчання протягом 4-х годин на день, в робочий час Виконавця з 10.00 години ранку до 14.00 години дня.

Пунктом 1.4 даного Договору встановлено, що кількість осіб, яким Виконавець зобов`язаний забезпечити неформальне навчання - дві особи.

Відповідно до п. 1.6 здійснення неформального навчання та пов`язаних з ним робіт особами, які направлені на навчання, не є підрядними роботами, а також не містять ознак трудової участі, в зв`язку з чим оплаті не підлягають.

На виконання Договору головою ФГ "Агро-Ера" виданий наказ № 5 від 04.04.2019, яким наказано відрядити терміном на 1 календарний день 05.04.2019 до ФОП ОСОБА_2 . працівників ОСОБА_8 та ОСОБА_4 /а.с. 39/.

У зв`язку з цим вказаним особам видані посвідчення про відрядження з терміном відрядження 1 день /а.с. 40-41/.

Згідно з наказом позивача № 11 від 03.04.2019 "Про призначення особи, відповідальної за виробниче навчання" вказаною відповідальною особою призначена ОСОБА_7 /а.с. 42/.

Факт перебування таких осіб у трудових відносинах з ФГ "Агро-Ера", а не з ФОП ОСОБА_2 . підтверджено наданим до суду повідомленням ФГ "Агро-Ера" про прийняття працівника на роботу від 03.09.2018, з якого, зокрема, вбачається, що ОСОБА_8 04.09.2018 почав свою роботу у ФГ "Агро-Ера", а також повідомленням ФГ "Агро-Ера" про прийняття працівника на роботу від 12.10.2018, з якого, зокрема, вбачається, що ОСОБА_4 16.10.2018 почала свою роботу у ФГ "Агро-Ера".

Фактичні трудові відносини ОСОБА_8 та ОСОБА_4 саме з ФГ "Агро-Ера" також підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати за квітень 2019 року /а.с.115-116/, табелями обліку використання робочого часу /а.с. 117-119/, звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування /а.с. 120/, відомістю на виплати готівки № 7 за ІІ половину березня 2019 року.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що особи ОСОБА_3 й ОСОБА_4 проходили у неї навчання на замовлення іншого підприємства підприємства, з яким вони перебували у трудових відносинах, і жодним чином не виконували трудових функцій у ФОП ОСОБА_2 підтверджено матеріалами справи у повному обсязі.

Суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. (Наприклад постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц).

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Вище було викладено встановлені судом у ході розгляду справи особливості правовідносин, що існували між позивачем, ФОП ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_8 й гр. ОСОБА_4

Позивачем не здійснювалась будь-яка оплата на користь таких осіб, оскільки вони проходили навчання у ФОП ОСОБА_2 за дорученням керівника того підприємства, де вони працюють і з яким фактично оформлені трудові відносини. Зазначені особи не були включені до штату ФОП ОСОБА_2 , на них не розповсюджувався внутрішній трудовий розпорядок. Докази зворотного відповідач не виявлені і не надані.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що твердження відповідача, покладені в основу оскаржуваних рішень, щодо наявності трудових відносин між ФОП ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 й гр. ОСОБА_4 є необґрунтованими припущеннями, що матеріалами справи в ході судового розгляду спростовані повністю.

Фактично у розпорядженні суду відсутній жоден доказ, який би вказував на наявність трудових відносин між позивачем та вказаними вище особами. Таким доказом міг би вважатися лише акт інспекційного відвідування, складений відповідачем, однак зміст цього акту суперечить встановленим судом фактичним обставинам та іншим доказам, наявним у справі.

Аргумент позивача про те, що оскаржуваний припис від 08.04.2018 був складений задовго до проведення інспекційного відвідування, яке відбулось у період з 05.04.2019 по 08.04.2019, судом не приймається до уваги, оскільки встановлено, що у приписі допущена описка відносно дати його складення.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржуваний припис та про постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2 не було порушено частину 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № ПЛ3985/783/АВ/П/ТД-ФС від 02.05.2019 й припису про усунення виявлених порушень № ПЛ 3985/783/АВ/П від 08.04.2018 є правомірними і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 4424 грн 80 коп. і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 4424 грн 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці в Полтавській області (вул.Пушкіна, 116 м.Полтава ЄДРПОУ 39777136), третя особа - Фермерське господарство "Агро-Ера" (с.Корлюкове Зіньківського району Полтавської області ЄДРПОУ 37796597) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Припис №ПЛ3985/783/АВ/П від 18 квітня 2019 року та постанову про накладення штрафних санкцій №ПЛ3985/783/АВ/П/ТД-ФС від 02 травня 2019 року, винесені Управління Держпраці в Полтавській області щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 4 424,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення.

Повне рішення складено 27 серпня 2019 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков