Рішення № 84009619, 03.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 р. № 400/1036/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Комунального некомерційного підприємства "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області, вул. Аграрна, 2, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301

до відповідача:Південного офісу Держаудитслужби, вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65107 Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, вул. Спаська, 42-а, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування висновку від 26.03.2019,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Врадіївська центральна районна лікарня» Врадіївської районної ради Миколаївської області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі – відповідач 1), Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (далі – відповідач 2) з вимогою визнати протиправним та скасувати висновок за результатами проведення моніторингу (ІД моніторінгу: UA-M2019-03-01-000622) Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 26.03.2019р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновок відповідача 2 не відповідає нормам чинного законодавства, а відомості, що внесені до такого висновку не відповідають дійсності, тому оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідач 2, заперечуючи офіційні висновки експертів, посилаючись на «власний аналіз» цін на хабах ЄС з одного сайту, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки діючим законодавством таких прав на Управлінні Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області не покладено. З іншого боку експерти посилались на аналіз більш як 18 офіційних джерел стосовно ціни на внутрішньому ринку газу.

Крім того, на думку позивача, оскаржуваний висновок не відповідає Наказу Державної аудиторської служби України № 86 від 23.04.2018 року, яким затверджено форму висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення. Висновок відповідно до вказаного вище Порядку повинен містити чітке викладення суті винесеного припису щодо усунення порушень законодавства, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої суб`єктом владних повноважень вимоги та яке повинно відповідати передбаченим законом способам захисту порушених інтересів держави, а по друге – допускати реальну можливість виконання владного припису. Виходячи з такого, оскаржуваний висновок не відповідає вказаним критеріям в повному обсязі, оскільки у ньому не вказано жодного визначеного законодавством способу усунення виявлених порушень. Натомість на позивача покладено неконкретизований обов`язок вчинити дії, який не має реального законодавчого механізму його виконання.

Південний офісу Держаудитслужби надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016р. № 23, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області є структурним підрозділом Південного офісу Держаудитслужби без статусу юридичної особи, основним завданням якого є реалізація повноважень Південного офісу Держаудитслужби на території Миколаївської області. Відповідач 1 позов не визнає, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Оскаржуваний висновок складався на основі всіх джерел інформації, що використовувалась в межах моніторингу, дані покладені в основу висновку отримані в належний спосіб, у тому числі у відповідності до п.11 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Позивачем порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі». Висновок відповідно до вказаного вище Порядку, на думку відповідача 1 має констатуючий характер і доводить до відома замовника результат проведеного аналізу дотримання ним законодавства у сфері публічних закупівель та в разі виявлення порушення спонукає замовника до його запобігання. Жодних обов`язкових приписів, які породжують юридичні наслідки для замовника, висновок не містить.

Ухвалою суду від 14.05.2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 01.03.2019р. по 26.03.2019р. Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (відповідачем 2) був проведений моніторинг закупівлі Врадіївською ЦРЛ за предметом «ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (природний газ)».

Згідно тексту оскаржуваного висновку, предметом аналізу були такі питання: своєчасність укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору. За результатами проведеного моніторингу, відповідач 2 оприлюднив висновок в якому зазначено про виявлені порушення позивачем ч.7 ст.2 та п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі». Також у висновку відповідач 2 зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини восьмої ст. 7-1 вказаного вище Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію або документи, що свідчать про усунення порушень.

Судом встановлено, що 30.11.2018р. позивачем була оголошена закупівля (відкриті торги) «ДК 021:2015:09120000-6 – Газове паливо (природний газ)».

В специфікації закупівлі було зазначено: Поставка товару – 01.01.2019р. по 31.12.2019р. Відповідно до п.4.4. розділу I тендерної документації строк поставки товару також визначений з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. Такий же строк поставки визначений і у проекті договору.

18.12.2018р. відбулося розкриття тендерних пропозицій. Переможцем було визначено ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП".

Рішення позивача про намір укладення договору оприлюднене 22.12.2018р.

Договір про закупівлю був укладений між позивачем та ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" 08.01.2019р. - в межах строку встановленого ч.2 ст.32 Закону (не пізніше 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір).

Позивач вказує в позові про те, що в зв`язку з тим, що газ постачався безперервно ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" як у 2018 році так і з 01.01.2019р., та враховуючи те, що п.4.4. розділу 1 тендерної документації був встановлений строк поставки з 01.01.2019р. до 31.12.2019р., у пункті 9.1 Договору, на підставі ч.3 ст.631 ЦК України, сторони встановили, що умови договору застосовуються до правовідносин між сторонами які виникли до його укладання, але після проходження процедури закупівлі, а саме - з 01.01.2019р..

В зв`язку з коливанням ціни на ринку природного газу в сторону підвищення, що підтверджується довідкою Асоціації «Газові трейдери України» №1 від 08 січня 2019 року та довідкою Черкаської Торгово-промислової палати №Щ-11 від 04.01.2019 року, відповідно до пропозиції постачальника, яка була викладена в листі ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» №27-1/19 від 08 січня 2019 року, була укладена додаткова угода №1 до Договору, відповідно з якою ціна на природний газ починаючи з 09.01.2019 року становить 9820,00 грн./тис.м3 з ПДВ.

В подальшому в зв`язку зі збільшенням ціни на ринку природного газу в сторону підвищення, що підтверджується експертним висновком Житомирської Торгово-промислової палати В-21 від 10 січня 2019 року та довідкою Асоціації «Газові трейдери України» №1 від 08 січня 2019 року відповідно до пропозиції постачальника, яка була викладена в листі ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» № 68-1/19 від 10 січня 2019 року була укладена додаткова угода №2 від 25.01.2019 р. до Договору відповідно з якою ціна на природний газ починаючи з 11.01.2019 року становить 10800,00 грн./тис.м3 з ПДВ

В зв`язку з подальшим збільшенням ціни на ринку природного газу, що підтверджується експертним висновком Житомирської Торгово-промислової палати В-289 від 18 лютого 2019 року, відповідно до пропозиції постачальника, яка була викладена в листі ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» № 1187-1/19 від 18 лютого 2019 року була укладена додаткова угода №3 від 25.01.2019 р. до Договору відповідно з якою ціна на природний газ починаючи з 18.02.2019 року становить 11700,00 грн./тис.м3 з ПДВ.

Досліджуючи вказані договори та надані до них документи, суд вважає, що при укладанні цих додаткових угод були витримані всі приписи ч.4 ст.36 Закону. Укладання цих додаткових угод зумовлено підвищенням ціни на ринку природного газу – обставинами які не залежать від волі сторін Договору та які передбачені зазначеною нормою Закону.

Щодо порушення встановленого відповідачем про який зазначено в оскаржуваному висновку, а саме – порушення ч.7 ст.2 Закону, тобто позивачем придбано товар до проведення процедури, визначеної цим Законом, а саме : в період з 01.01.2019р. по 07.01.2019р. придбано у ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» газове паливо, суд зазначає таке.

Моніторингом внесення змін до договору від 08.01.2019 №19-200 встановлено, що зміни, внесені додатковою угодою від 25.02.2019 №3, в частині збільшення ціни з 18.02.2019, а саме встановлення її у сумі 11700 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., проведені за відсутності підстав, визначених п.2 ч.4 ст.36 Закону.

Так, з метою підтвердження обґрунтованості своїх дій під час укладання додаткової угоди від 25.02.2019 №3 Замовник посилається на звернення ТОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП від 18.02.2019 №1187-1/19 та Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 18.02.2019 №В-289, згідно з яким: «Коливання ціни з транспортуванням на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на 18.02.2019 складає 11850-12699 грн. з ПДВ за 1 тис. куб. м.».

Разом з тим, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.12.2016 №2259, тариф на транспортування природного газу для різних газорозподільних підприємств коливається від 2,20 грн. без ПДВ до 581,60 грн без ПДВ за 1 тис.куб.м. та протягом дії договору від 08.01.2019 №19-200 залишався незмінним. При цьому, тариф на транспортування газу для ПАТ «Миколаївгаз», до мереж якого приєднаний Замовник, складає 2,20 грн без ПДВ за 1 тис.куб.м. Згідно з Експертним висновком Житомирської торгово-промислової палати від 10.01.2019 №21, яким Замовник обґрунтовує свої дії під час укладання додаткової угоди від 25.01.2019 №2, середня ринкова ціна на природний газ станом на січень складала 11900 грн з ПДВ за 1 тис. куб. м.

Отже, згідно із зазначеними експертними висновками ціна на природний газ за вирахуванням ціни на транспортування протягом лютого 2019 року зменшилась.

Крім того, суд зазначає, що під час внесення змін до договору від 08.01.2019 №19-200 сторони посилались також на Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 04.01.2019 №о-11, в якому наведено інформацію Української енергетичної біржі https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/Natural+gas/. Аналіз інформації, розміщеної на https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/Natural+gas/, засвідчив, що «Приведена вартість природного газу на європейських хабах до кордону України» в період з 18.01.2019 по 25.02.2019 зменшилась з 10740 грн. до 8184 гривень. Крім того, середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» у січні 2019 року складали 9822,93 грн/тис. куб. м. з ПДВ, а у лютому 2019 року – 9204,88 грн/тис. куб. м. з ПДВ. Тобто, також зменшились. Враховуючи вищевикладене, Замовник та ТОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП додатковою угодою від 25.02.2019 №3 до договору від 08.01.2019 № 19-200 на порушення пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону безпідставно збільшили ціну за 1000 куб. м. природного газу на 900 грн. з ПДВ (8,33% від попередньої ціни).

Відповідно до п.5 ст.1 Закону: «договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.»

Частиною 1 ст.12 Закону (Процедури закупівлі) визначено, що: «Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.».

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону: «Відкриті торги є основною процедурою закупівлі.»

Розділом IV Закону встановлено процедуру відкритих торгів, та відповідно до ч.1,2 ст.32 Закону: «Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.»

Розділом VII Закону передбачені вимоги до договору про закупівлю, а саме ч.1 ст.36 встановлено, що: «Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.».

Таким чином, Законом встановлено, що однією з процедур закупівлі є проведення відкритих торгів, яка є проведеною після виконання положень розділу IV Закону - з моменту прийняття рішення замовником про намір укласти договір про закупівлю. Договір про закупівлю укладається вже за результатами проведення процедури відкритих торгів відповідно до норм ЦК та ГК України.

Частиною 7 ст.2 Закону передбачено що: «Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.»

Отже, суд вважає, що порушення цієї норми закону позивачем могло бути лише у випадку коли товар був би придбаних до або без проведення відкритих торгів чи був би укладений договір до або без проведення відкритих торгів бо відкриті торги відповідно до Закону і є «процедурою закупівлі» яка закінчується оприлюдненням рішення про намір укласти договір.

30.11.2018р. позивачем була оголошена закупівля (відкриті торги), 18.12.2018р. було здійснено розкриття тендерних пропозицій, рішення про намір укласти договір з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" оприлюднене 22.12.2018р., договір укладено 08.01.2019р. – через 17 днів після прийняття рішення про намір укласти договір (в межах строку встановленому ст.32 Закону). Дія договору встановлена з 01.01.2019р. – то б то після закінчення процедури відкритих торгів - 22.12.2018р.

Відповідно до ч.4 ст.36 Закону - «Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.».

Оскільки тендерною документацією та пропозицією, а також проектом договору передбачались строки поставки товару з 01.01.2019р. то договором (на підставі ст.631 ЦК України) і було встановлено його дію з 01.01.2019р.

Таким чином, суд з урахуванням вищевикладеного, приходить до висновку, що жодного порушення ч.7 ст.2 Закону з боку позивача не мало місця, оскільки договір було укладено після проведення процедури закупівлі – відкритих торгів, з переможцем цих торгів та відповідно до тендерної пропозиції. Законом не встановлено будь яких обмежень стосовно застосування сторонами при укладанні договору положень ст.631 ЦК України після проведення відкритих торгів та прийняття рішення про намір укласти договір.

Досліджуючи оскаржуваний висновок та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області обґрунтовує відсутність підстав передбачених п.2 ч.4 ст.36 для зміни ціни за одиницю товару додатковою угодою №3 тим, що згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.12.2016 №2259, тариф на транспортування природного газу для різних газорозподільних підприємств коливається від 2,20 грн. без ПДВ до 581,60 грн. без ПДВ за 1 тис. куб. м. та протягом дії договору від 08.01.2019 № 19-200 залишався незмінним. Також Відповідач посилається на експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 04.01.2019 №о-11, і в результаті самостійного аналізу інформації Української енергетичної біржі дійшов до висновку що «Приведена вартість природного газу на європейських хабах до кордону України» в період з 18.01.2019 по 25.02.2019 зменшилась з 10740 грн. до 8184 гривень.

Ціна на хабах ЄС, на яку посилається Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, не може ані підтверджувати, ані спростовувати коливання ціни на ринку природного газу в Україні, так як це ціна на газ, за якою можливо здійснити закупівлю за межами території України. Єдина особа яка може закуповувати газ за межами кордону України є НАК «Нафтогаз України». І саме НАК «Нафтогаз України» встановлює ціну на внутрішньому ринку України реалізуючи газ всім іншим постачальникам. Окрім того ціна на природний газ складається не тільки з ціни на транспортування а й ціни самого газу. Тому посилання Відповідача 2 на незмінність ціни на транспортування газу жодним чином не підтверджує відсутність коливання ціни на сам газ.

При укладанні договору ціна за одиницю товару складала 8930грн. за 1 тис.куб.м. Додатковою угодою №1 була збільшена з 09.01.2019р. до 9820грн. Додатковою угодою №2 збільшена з 11.01.2019р. до 10800,00 грн., а додатковою угодою №3 до 11700,00 грн. починаючи з 18.02.2019 року. Разом з тим відповідно до довідок ТПП та експертних висновків середня ціна на внутрішньому ринку України для споживачів що фінансуються з державного та місцевого бюджету складала: в січні 2019р. – 11900грн., в лютому 11850-12699грн.. Таким чином, середня ринкова вартість газу в Україні склалася значно вищою, ніж передбачена в договорі та значно вищою ніж була встановлена в додаткових угодах.

Суд ваважає, що відповідач 2, заперечуючи офіційні висновки експертів, посилаючись на «власний аналіз» цін на хабах ЄС з одного сайту, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки діючим законодавством таких прав у відповідача не передбачено. З іншого боку експерти при складанні висновків посилались на аналіз більш як 18 офіційних джерел стосовно ціни на внутрішньому ринку газу.

Згідно з Роз`ясненням Мінекономрозвитку від 27.10.2016 N3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Таким чином, враховуючи збільшення ціни на ринку товару, а також те, що за додатковими угодами збільшена ціна за одиницю товару в результаті все одно становила значно нижчу за середню ринкову в Україні, не перевищувала 10 відсотків від попередньої і внесення змін до договору не призвело до збільшення ціни договору, жодних порушень п.2 ч.4 ст.36 Закону не мало місця.

Також, Наказом Державної аудиторської служби України № 86 від 23.04.2018 затверджено форму висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення (далі - Порядок). Згідно із п.3-6 Порядку висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Отже, Державною аудиторською службою України визначено конкретні вимоги до форми висновку про результати моніторингу та визначено, що повинно бути зазначено в кожному пункті такого висновку. Як свідчить затверджена форма висновку, він має містити:

вступну частину: інформація про замовника; інформація про предмет закупівлі; інформація про оприлюднення; застосована процедура закупівлі; підстава здійснення моніторингу; дата початку моніторингу;

констатуючу частину: дата закінчення моніторингу закупівлі та інформація про результати моніторингу закупівлі у розрізі стадій проведення процедури закупівлі; висновок про наявність або відсутність порушень законодавства; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень) Дата та № висновку про результати моніторингу закупівлі.

Письмові офіційні зобов`язання органу державного фінансового контролю за своєю правовою суттю є рішенням суб`єкта владних повноважень, породжує для зобов`язаної особи правові наслідки у вигляді необхідності вчинення певних дій, а відтак, з огляду на приписи ст.ст.8,19 Конституції України, має, по-перше, містити чітке викладення суті владного припису щодо усунення порушення законодавства, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої суб`єктом владних повноважень вимоги та яке повинно відповідати передбаченим законом способам захисту порушених інтересів держави, а по-друге, допускати реальну можливість виконання владного припису.

Оскаржуваний Висновок містить пункт щодо зобов`язання позивача Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини восьмої статті 7-1 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, зобов`язання покладені відповідачем 2 на позивача у висновку, не відповідають вказаним критеріям в повному обсязі, оскільки у ньому не вказано жодного визначеного законодавством способу усунення виявлених порушень. Натомість на позивача покладено неконкретизований обов`язок вчинити дії, який не має реального законодавчого механізму виконання.

Таким чином, висновок не відповідає формі затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що наведені недоліки в реалізації суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах є суттєвими, та з огляду на положення ст.ст.6,8,19 Конституції України, є окремими, самостійними і достатніми підставами для визнання оскаржуваного висновку протиправним.

Частиною 10 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що в разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Вимоги контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинні бути сформовані внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

З урахуванням того, що суб`єкти владних повноважень можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, які рівною мірою можуть бути предметом адміністративного судового розгляду, обов`язкове до виконання рішення компетентного органу (спірна вимога) повинне підпадати під одну з двох вказаних категорій рішень.

Отже, висновок контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинен відповідати вимогам закону в частині його змісту і форми. При цьому відповідність такого Висновку вимогам чинного законодавства, передбачає його обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

Зазначивши у Висновку про необхідність усунути виявлені порушення законодавства в установленому законом порядку, відповідач не вказав які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення виявлених порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначена вимога зобов`язального характеру в оскаржуваному Висновку в частині корегування роботи позивача є порушенням відповідачем вимог закону в частині змісту Висновку як акту індивідуальної дії.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду по справі № 810/1050/18 від 26 лютого 2019 року, по справі № 826/3350/17 від 08 травня 2018 року, по справі № 825/1481/16 від 11 вересня 2018 року, по справі № 810/667/16 від 18 вересня 2018 року, по справі № 813/4101/17 від 11 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її, не доведено перед судом правомірності оскаржуваного висновку.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судові витрати по справі розподіляються відповідно до ст..139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального некомерційного підприємства "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області (вул. Аграрна, 2, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 01998466) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 40477150) Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул. Спаська, 42-а, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41168670) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу (ІД моніторінгу: UA-M2019-03-01-000622) Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 26.03.2019р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул.Спаська, 42А, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41168670) на користь Комунального некомерційного підприємства "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області (вул. Аграрна, 2, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 01998466) судовий збір в розмірі 1921,00 грн., сплачений квитанцією від 03.04.2019р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов