Ухвала суду № 84009559, 02.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4932/19

УХВАЛА

02 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01.08.2019 року у виконавчому провадженні № 59671218, якою стягнуто з управління виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Одержавши позовну заяву, суд (з урахуванням святкового та вихідних днів, днів відпочинку судді з 27 по 30 серпня 2019 року за роботу у вихідні дні у період виборчого процесу) з`ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.

Так, по-перше, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, в позові щодо відповідача зазначено невірний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

По-друге, згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що: в липні 2019 року управлінням опрацьовано Рішення суду, а саме: включено суму боргу за липень та жовтень 2018 року у розмірі 9859,52 грн. у виплатну відомість до виплати в 8 місяці 2019 року.

При цьому в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

По-третє, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору складає – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1921,00 гривень.

З вищенаведеного вбачається, що позивачем подано до адміністративного суду адміністративний позов майнового характеру у загальному розмірі 16692,00 грн.

Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом складає: 1921,00 грн. (16692,00грн.х0,015=250,38грн., що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить, зокрема, відстрочити позивачу оплату судового збору за подання цієї позовної заяви до моменту ухвалення судового рішення по справі, з тих підстав, по суті, що при вирішенні питань, пов`язаних з судовими витратами (щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розгляду або звільнення від їх сплати) суди повинні забезпечувати належний баланс між інтересами держави у стягнені судового збору та розгляду справ – з одного боку, та інтересами управління щодо можливості звернення до суду з цією позовною заявою – з другого боку. Тому суд обов`язково враховує правовий статус управління, характер спору, питання, яке вирішується в суді, та забезпечує належний баланс між інтересами держави у сплаті судового збору та інтересами позивача на судовий захист. Дефіцит у надходженнях в бюджет Пенсійного фонду України та невиконання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав, тобто у визначений законодавством строк отримання пенсій та виникнення заборгованості по пенсійним виплатам, гарантованим Конституцією України покривається за рахунок Державного бюджету України та підтверджує скрутне матеріальне становище позивача та органу Пенсійного фонду взагалі. Доказом того, що управління не має можливості сплатити судовий збір є Рішення ІОДПІ Одеської області № 1515024600135 від 12.02.2016 року про внесення управління до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Виходячи з системного аналізу ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності. Оскільки управління Фонду не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з неналежним виділенням коштів, призначених на цю мету, відповідно до ст. 133 КАС України позивач просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, за правилами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Так, вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 Закону № 3674-VI.

Позивач до даного переліку осіб станом на дату подання позову не включений.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Наведена правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 14.08.2018 року у справі № 815/6828/17 (провадження № К/9901/53484/18).

Крім того, згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Також, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та усталеної практики Європейського суду з прав людини, права, гарантовані ст. 6 Конвенції, в т.ч. право доступу до суду, – не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута. (див. рішення «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, № 93).

В даному випадку доступ особи до суду обмежується законом.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору позивачу за подання цієї позовної заяви до моменту ухвалення судового рішення по цій справі – є необґрунтованим, не доведеним та законодавчо безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):

- письмового зазначення стосовно відповідача – вірного ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що: в липні 2019 року управлінням опрацьовано Рішення суду, а саме: включено суму боргу за липень та жовтень 2018 року у розмірі 9859,52 грн. у виплатну відомість до виплати в 8 місяці 2019 року, або письмового зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, – у разі неможливості їх самостійного подання із зазначенням причин їх неподання;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 34310206084032; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови – залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова