Рішення № 84009076, 03.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/9817/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області стосовно відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по втраті працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням III групи інвалідності із втратою 30% працездатності внаслідок захворювання ТАК, пов`язаного з проходженням мною служби в органах поліції у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по втраті працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням III групи інвалідності із втратою 30% працездатності внаслідок захворювання,ТАК пов`язаного з проходженням мною служби в органах поліції у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4.

В обґрунтування позову вказує, що звернувся із заявою до відповідача, надавши весь перелік документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції. Проте, відповідач своєю відмовою №848/29/105/05- 2019 від 29.07.2019 протиправно відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги. Позивач вказує, що визначений зазначеною нормою шестимісячний строк є граничним строком після звільнення з поліції та не скасовує право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, набутим під час проходження служби у поліції. Крім того, ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для не здійснення виплат. Підстава, зазначена відповідачем, не входить до зазначеного переліку, а тому ОСОБА_1 не згоден з відповіддю ГУНП в Житомирській області з таких підстав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 27 серпня 2019 року надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач вказує, що згідно наданої позивачем довідки МСЕК від 31.05.2019 серії 12 ААБ №548559, днем виникнення права на отримання ОГД позивача є 31.05.2019, а відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області від 23.08.2018 №170 о/с позивач 23.08.2018 був звільнений зі служби. Вказує, що відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", законодавцем чітко визначено як окрему самостійну підставу для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги встановлення інвалідності у шестимісячний термін після звільнення особи з органів поліції, що виключає можливість позивача претендувати на виплату такої соціальної виплати у разі встановлення інвалідності у разі перебігу шестимісячного терміну після звільнення зі служби в поліції.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції України в Житомирській області (По особовому складу) №170 о/с від 23.08.2018 підполковника поліції Блоцького ОСОБА_2 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Житомирській області, звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 15).

Згідно Свідоцтва про хворобу Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» від 06 серпня 2018 року №239/18 захворювання ОСОБА_1 так, пов`язане з проходженням служби в поліції (а.с. 16).

Довідкою від 31.05.2019 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках підтверджено, що ОСОБА_1 втратив 30% працездатності у зв`язку із захворюванням, так, пов`язаним з проходженням служби в поліції (а.с. 17).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №548559 від 31.05.2018, позивачу з 31.05.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності: захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. (а.с. 18)

З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку і тим, що йому встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаним з проходженням служби в поліції (а.с. 33)

Головне управління Національної поліції в Житомирській області листом від №848/29/105/05-2019 від 29.07.2019 повідомило ОСОБА_1 про те, що: " призначення та виплата вищевказаної допомоги проводиться відповідно до ст. 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон ) та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4 (у редакції наказів МВС України від 21.09.2017 №788 та від 05.04.2019 №249, який набрав чинності 14.05.2019). Відповідно до п.4 ч.І ст. 97 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується особам у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. При розгляді Ваших матеріалів, а саме виписки з акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 548559 від 31.05.2019 встановлено, що Ви отримали третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції з 31.05.2019, а згідно наказу ГУНП в Житомирській області від 23.08.2018 №170 о/с були звільнені з 23.08.2018. Виходячи з вищевказаного призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до п. 4 ч.І ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» правових підстав немає, так як у Вас перевищено шестимісячний термін отримання групи інвалідності з моменту звільнення".

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно із частиною другою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580) порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону №580, наказом Міністерством внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Наказом МВС від 12 вересня 2016 року №916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 Розділу 1 Порядку №4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №4, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку №4 визначено, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580 одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

1. інвалідності повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2. інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3. причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19 вересня 2018 року у справі № 373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 822/3788/17, від 23 листопада 2018 року у справі № 822/1450/18, а також від 20 березня 2019 року у справі № 823/1924/18.

Судом безспірно встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції України в Житомирській області (По особовому складу) №170 о/с від 23.08.2018 ОСОБА_1 звільнено зі служби з 23 серпня 2018 року (через хворобу), а із 31 травня 2019 року (пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення з поліції ) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності.

Таким чином, встановивши, що у позивача відсутня одна з трьох обов`язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме, настання інвалідності після спливу шести місяців після звільнення особи з поліції, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги за п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону «Про Національну поліцію».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 листопада 2018 року у справі №822/1450/18 (адміністративне провадження №К/9901/63739/18).

Позивач в позовній заяві посилається на те, що статтею 101 Закону №580 визначено виключні підстави за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Суд відмічає, що відповідачем не досліджувалися визначені ст. 101 Закону №580 підстави внаслідок чого встановлено інвалідності, оскільки позивачу відмовлено саме у зв`язку з пропуском шестимісячного строку з моменту звільнення до моменту встановлення інвалідності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37,Житомир,10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук