Рішення № 84009069, 02.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/9331/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 16 листопада 2017 року внаслідок захворювання, що пов`язане із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2019 № 24;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи внаслідок захворювання, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017 та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2013 № 975,

В обґрунтування позову зазначає, що доводи викладені в рішенні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум є безпідставними та незаконними.

Ухвалою від 29.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 33-36), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що для категорії військовослужбовців строкової служби, до якої відноситься позивач, застосовується п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ; оскільки інвалідність позивачу встановлена понад тримісячний термін після звільнення з строкової служби, він не має права на призначення допомоги; позивачем не додано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) позивача.

У зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_2 у відпустці з 12 серпня 2019 року по 30 серпня 2019 року, відповідно до ч.6 ст.120, ст. 258 КАС України, останнім днем розгляду справи є 02.09.2019.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з травня 1987 року по вересень 1988 року проходив військову строкову службу на території Республіки Афганістан (а.с. 14).

Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.11.2017 № 2857 (а.с. 15), встановлено, що отримані позивачем захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №961966 від 05.12.2017 позивачу встановлено третю групу інвалідності, з 16.11.2017, яка настала внаслідок захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (а.с. 16).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 по справі № 806/2874/18 (а.с. 24-27), яке набрало законної сили, зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

На виконання рішення суду, відповідач протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2019 № 24 (а.с. 17) відмовив в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , так як інвалідність йому встановлено понад 3-х місячний термін після звільнення зі служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Нормами ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обовязків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

В контексті спірних правовідносин, саме пункт 6 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній у травні 2018 року) є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:

- особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;

- визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;

- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

Суд звертає увагу, що до моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року (далі - Закон № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року) право на одноразову грошову допомогу мали всі особи, в разі встановлення їм інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок вказаних причин, незалежно від виду проходження військової служби.

Проте з 01 січня 2017 року, після набрання чинності Закону № 1774-VIII, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби.

Тобто, у разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме з 01 січня 2017 року, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був військовослужбовцем строкової служби, яку він проходив у період з травня 1987 року по вересень 1988 року на території Республіки Афганістан.

05.12.2017 позивачу при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності в зв`язку з захворюванням пов`язаним з виконанням ним обов`язку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Отже, враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що на момент встановлення позивачу ІІІ групу інвалідності в зв`язку з захворюванням пов`язаним з виконанням ним обов`язку військової служби, під час проходження строкової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, пройшло три місяці після звільнення зі служби, а тому не має підстав для на виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у зв`язку із чим спірне рішення відповідача є правомірним, а позов задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 820/1835/18, від 12.02.19 у справі № 816/1458/18, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код 00034022), третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. С.Параджанова, 4, м. Житомир, 10001, код 07873079), відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк