Рішення № 84008802, 02.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року Справа № 160/6085/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дій, скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, у якій позивач:

- визнати протиправними дії головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-927 - 57 від 11.05.2019 року;

- скасувати вимогу головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-927-57 від 11.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, більше жодних трудових відносин не мав, згідно з поданими деклараціями до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не отримував доходів від підприємницької діяльності. Станом на день звернення до суду діяльність позивача як фізичної особи-підприємця припинено. Таким чином, на думку позивача, органом контролю безпідставно ухвалено вимогу про сплату судового збору (недоїмки) щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як платника, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року відкрито провадження у справі № 160/5340/19 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні на 23 липня 2019 року.

Розгляд справи було відкладено на 02 вересня 2019 року.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року відповідачу запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

22 липня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, де останнім зазначено, що податкова звітність позивачем не подавалась, доходів він не отримував, як наслідок повинен був сплачувати суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

11 травня 2019 року головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-927-57. У вказаній вимозі зазначено, що станом на 30 квітня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені позивача склала 21030,90 грн., у тому числі недоїмка 21030,00 грн, штрафи 00,0 грн, пеня 00,0 грн.

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницьку діяльність ОСОБА_1 припинено 13.06.2019 року, що підтверджується матеріалами справи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч.1 ст.7 вказаного Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (абз. 4 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до ч.12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ч.4 ст.25 цього ж Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953.

Розділом VI Інструкції визначено порядок стягнення заборгованості з платників.

Так, згідно з п.1, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за номером запису в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.06.2019р. припинив свою підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця.

Позивач не заперечує, що ним не подавалась до контролюючого органу податкова звітність протягом усієї підприємницької діяльності та доходів він не отримував.

Згідно з даними інформаційної системи органу контролю ОСОБА_1 був нарахований єдиний соціальний внесок в розмірі мінімального страхового внеску за 2017 рік у сумі 8448,00 грн (704*12 міс.), за 2018 рік - у сумі 9828,72 грн (816,06*12 міс.), за І квартал 2019 року - 2754,18 грн., що разом склало - 21030,90 грн., який заперечується платником.

З аналізу норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» суд робить висновок, що якщо у позивача, який є платником єдиного внеску, не було доходу за спірний період з 2017р. до моменту припинення підприємницької діяльності (1 кв.2019р.), то останній зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом, і сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тобто Закон не ставить обов`язок сплати минімального розміру страхового внеску в залежність від відсутності у особи доходу за звітний період. Розмір мінімального страхового внеску повинен бути сплачений платником обов`язково.

Стосовно посилань позивача на практику Європейського суду з прав людини, то суд вважає, що в даному випадку втручання держави у право на мирне володіння майном було законним, оскільки здійснювалось на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним, та було виправданим, так як мало на меті задоволення суспільного інтересу.

В силу вимог ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання дій головного управління ДФС у Дніпропетровській області протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-927-57, а отже оскаржувану вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-927-57 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дій, скасування вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук