Рішення № 84008630, 29.08.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2019 р. Справа № 924/693/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Південно-Західна залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ

до акціонерного товариства “Подільський цемент”, с. Гуменці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 172193,04 грн.

за участю представників:

позивача: Мартинюк О.О. - за довіреністю від 31.10.2018 р.

відповідача: Андрейко О.О. - за довіреністю №1 від 25.06.2019 р.

Рішення ухвалюється 29.08.2019 р., оскільки судове засідання 18.07.2019 р. відкладалось, у судовому засіданні 21.08.2019 р. оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Південно-Західна залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ звернулась до суду з позовом про стягнення з акціонерного товариства “Подільський цемент”, с. Гуменці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області 172193,04 грн. боргу з оплати за користування вагонами.

Ухвалою суду від 09.07.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, яке було відкладено на 21.08.2019 р. У засіданні 21.08.2019 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 29.08.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на умови договору про надання послуг від 15.02.2018 р. №10155/ЦТЛ-2018, договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Гуменці Південно-Західної залізниці від 01.05.2014 р. №379, Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ПАТ “Подільський цемент”, зазначає, що упродовж грудня 2018 р. та січня 2019 р. відповідачем було замовлено неспроможну до опрацювання кількість вантажів, внаслідок чого позивачем було затримано вагони на станції призначення та на підходах в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача, у зв`язку з чим за час затримки вагонів позивачем нараховано плату за користування вагонами. Як на правову підставу позову посилається на ст. ст. 16, 525, 526, 614, 629, 901, 908 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 307 ГК України, ст. 12 Закону України "Про транспорт", ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 27, 36, 46, 71, 76, 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457, п. п. 3, 4, 8 Правил користування вагонами (контейнерами), п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністра транспорту та зв`язку України від 25.05.1999 р. №113, Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р. №317.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 26.07.2019 р.) з огляду на положення графи 12 п. 11 договору №379 від 01.05.2014 року щодо максимальної переробної спроможності (541 вагонів за добу) вважає, що АТ “Подільський цемент” мало змогу прийняти вагони, а залізниця порушила свої зобов`язання щодо передачі вагонів на передавальні колії. Зауважує, що акти №№1792, 1798, 1900, 1899, 1908, 1960 складені за формую ГУ-23 і не відповідають формі акту про затримку вагонів форми ГУ-23а; наказ №2758 від 20.12.2018 року не містить інформації щодо затримки вагонів, підписаний особою, повноваження якої не підтверджено; акт №1 від 20.12.2018 року не підписаний двома особами, як цього вимагають Правила складання актів. Стверджує, що плата за користування вагонами за відомостями №№ 08010026, 07010022, 05010018 не повинна застосовуватися до позивача, оскільки він не є ні власником, ні орендарем вагонів, які були затримані; при цьому безпідставним є включення до суми стягнення податку на додану вартість. Просить застосувати позовну давність, яка повинна обчислюватися з дати затримки вагонів за актами від 26.06.2019 р., 27.06.2019 р., 31.06.2019 р. Також відповідачем поставлено позивачу питання у порядку ст. 90 ГПК України.

Позивач у поясненнях (від 18.07.2019 р.), відповіді на відзив (від 09.08.2019 р.) з приводу затримки вагонів та нарахування платежів, пояснює, що додатковою угодою №3 від 25.10.2016 до договору № 379 від 01.05.2014 передбачено сумарну кількість вагонів, яка може одночасно перебувати на вантажних фронтах позивача, - 106 вагонів, з яких 13 вагонів - на вантажних фронтах контрагентів; при цьому вантажні фронти (106 вагонів) розмежовуються на фронти навантаження - 64 вагони та фронти вивантаження - 42 вагони. Стверджує, що наведене узгоджується із положенням розробленого за ініціативи відповідача Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ПАТ “Подільський цемент» та станції примикання Гуменці Південно-Західної залізниці, а також технічним паспортом під`їзної колії та інструкцією про прядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії підприємства. Зауважує, що на станції призначення (Гуменці) складається акт форми ГУ-23, а не форми ГУ-23а, який складається на підходах до станції призначення (Хмельницький). Наказ №2758 від 20.12.2018 р. та №2829 від 27.12.2018 р. підписані головним інженером ВП Жмеринська дирекція залізничних перевезень за довіреністю від 31.10.2018 р. №5638. Пояснює, що акт форми ГУ-23а оформлюється в автоматизованому режимі, тому не містить відповідних підписів. Звертає увагу, що плата за користування вагонами по відомостях №№08010026, 07010022, 05010018 не є предметом розгляду у цій справі. З приводу стягнення плати за відомостями №№11010036, 12010041, 14010043 вважає безпідставним посилання відповідача на необхідність застосування у розрахунку коефіцієнту 50%, оскільки відповідач як замовник вантажу зобов`язаний здійснити оплату платежів, пов`язаних із затримкою вагонів з його вини. Зауважив, що податок на додану вартість нараховується відповідно до ст. 188 Податкового кодексу України; при цьому у накопичувальних картках і відомостях плати за користування вагонами ПДВ не враховується. З приводу доводів відповідача щодо строків позовної давності вказує, що подія користування вагонами закінчується в момент повернення вагонів у порожньому стані на станційні колії, що підтверджується пам`ятками про забирання вагонів, зокрема, перша з них складена 28.12.2018 р., а тому строк позовної давності закінчується 28.06.2019 р. Також надано відповіді на поставлені відповідачем питання у порядку ст. 90 ГПК України.

Відповідач у запереченнях (від 14.08.2019 р.) наголосив на можливості приймання більшої кількості вагонів та невідповідності складеним станцією Хмельницький документів (зокрема, наказу) встановленим вимогам. Зазначив, що позивач нарахував плату з порушенням ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць України. Вважає, що позивач не нарахував податкового зобов`язання за датою оформлення документів, тому не може стягувати ПДВ.

Позивач у поясненнях (від 21.08.2019 р.) щодо наданих відповідачем заперечень, зокрема звернув увагу на те, що незважаючи на листи відповідача щодо поодиноких випадків затримання вагонів, пропозицій про внесення змін до договору від 01.05.2014 р. №379 про збільшення допустимої кількості вагонів на вантажних фронтах не надходило. З приводу довідки про перебування у грудні 2018 р. на під`їзних коліях підприємства від 69 до 289 вагонів зазначив, що частина з цих вагонів були порожніми і за їх безпеку перебування на під`їзній колії залізниця відповідальності не несе, їх кількість договором не врегульована. Акцентував увагу на тому, що плата за користування вагонами сплачується винним у затримці вагонів підприємством.

Представником відповідача подано клопотання (від 29.08.2019 р.), в якому, посилаючись на ст. 124 Статуту АТ "Українська залізниця" щодо підписання документів від імені товариства щонайменше двома особами, п. 2. ч. 1 ст. 226 ГПК України, просив залишити позовну заяву АТ "Українська залізниця" без розгляду.

Представник позивача проти клопотання відповідача заперечив з підстав його необґрунтованості, оскільки позовна заява підписана адвокатом, який діє на підставі ордеру.

Вищезазначене клопотання відповідача залишено судом без задоволення. Судом враховано, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, частинами 1, 3 ст. 56 ГПК України регламентовано, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Приписами ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому повноваження адвоката як представника, за приписами ч. 4 ст. 60 ГПК України, які в даному випадку є законодавчими нормами спеціальної дії, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником АТ "Українська залізниця" М.В ОСОБА_1 Помазановою, до позовної заяви додано копію ордеру серії КС №138384 від 24.05.2019 р. на представництво адвокатом Помазановою М.В. інтересів АТ "Українська залізниця", зокрема у судах всіх інстанцій без обмеження повноважень.

При цьому судом також враховано позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі №9901/736/18.

З огляду на зазначене, судом не встановлено наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив, поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на підстави, зазначені у відзиві на позов, та сплив строку позовної давності.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.05.2014 р. між Державним територіально-галузевим об`єднанням «Південно-Західна залізниця» (Залізниця) та публічним акціонерним товариством «Подільський цемент» (Власник колії) було укладено договір №379 про експлуатацію залізничної під`їзної колії, за яким згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії та є продовженням колії №3 станції Гуменці Південно-Західної залізниці і обслуговується власним локомотивом (п. 1 договору).

Згідно з п. 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування та організації руху на під`їзній колії підприємства ПАТ «Подільський цемент».

Відповідно до п. 5 договору повідомлення про подачу вагонів на під`їзну колію передається по телефону не пізніше ніж за дві години до подачі вагонів на передавальні колії станції.

Пунктом 6 договору визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на 7 або 8 передавальні колії станції Гуменці.

Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить по вазі 3300 тон/бр., не більше 36 вагонів, з під`їзної колії по вазі 2304 тон/бр., не більше 25 завантажених вагонів (п. 7 договору).

У п. 11 договору зазначено, що максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: додається додаток №1, який є невід`ємною частиною цього договору. Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Для під`їзної колії встановлюються терміни перебування на ній вагонів: - 9,5 год. (п. 12 договору).

Згідно з п. 16 договору власник колії сплачує залізниці плату, зокрема, за користування вагонами (контейнерами) - згідно Тарифного керівництва №1 та Правил користування вагонами у контейнерами. Збори і плати вносяться централізовано через розрахунковий підрозділ залізниці згідно окремо укладеного договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Пунктом 18 договору, зокрема передбачено, що для скорочення часу користування вагонами на під`їзній колії, вантажні операції по навантаженню та вивантаженню підприємство зобов`язується виконувати цілодобово і в терміни вказані в договорі. Виключенням є зимовий період року при відсутності вантажів під вивантаження та значного зменшення об`ємів навантаження. У разі простою на коліях станції не поданих на під`їзну колію з вини одержувача (відправника) порожніх та навантажених власних і орендованих вагонів, плата за користування цими вагонами стягується на підставі п. 15 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами.

Договір укладається на 5 років з 01.05.2014 р. по 01.05.2019 р. (п. 21 договору).

До договору сторонами підписано додаток 1 «Максимальна переробна спроможність вантажних пунктів».

Додатковою угодою №1 від 29.09.2014 р. сторони внесли зміни до договору №379 від 01.05.2014 р. щодо місцезнаходження та реквізитів залізниці.

22.06.2015 р. до договору було укладено додаткову угоду №2, якою сторони виклали в новій редакції п. 11 договору, де визначили максимальну переробну спроможність вантажних пунктів (№ колії, назву вантажу, що переробляється, засоби механізації, розмір фронту, терміни виконання вантажних операцій та максимальну переробну спроможність).

У додатковій угоді №3 від 03.12.2015 р. сторони погодили по всьому тексту договору назву «Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця» замінити на «Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

У подальшому додатковою угодою №3 від 25.10.2016 р. було викладено в новій редакції п. 11 договору з визначенням максимальної переробної спроможності вантажних пунктів (№ колії, назву вантажу, що переробляється, засоби механізації, розмір фронту, терміни виконання вантажних операцій та максимальну переробну спроможність).

У матеріалах справи наявний технічний паспорт при станції Гуменці ДТГО «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Подільський цемент» з додатком 5 «Характеристика пристроїв і механізмів для вивантаження-навантаження» (характеристика вантажних фронтів; затверджений сторонами 27.03.2014 р. Єдиний технологічний процес роботи під`їзної колії ПАТ “Подільський цемент» та станції примикання Гуменці Південно-Західної залізниці, яким передбачено вирішення питань, зокрема, розробки розрахункових вагонопотоків по прибуттю та відправленню з урахуванням плану випуску продукції підприємством; оптимальне використання технічних засобів і пристроїв у основного власника під`їзної колії та його контрагента (технологічні карти вантажних фронтів).

Інструкцією про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії підприємства ПАТ «Подільський цемент», затвердженою начальником Жмеринської дирекції залізничних перевезень Південно-західної залізниці та погодженою головою правління ПАТ «Подільський цемент», встановлено основні положення і порядок роботи залізничної колії підприємства, яка примикає до продовження станційної колії №3 станції Гуменці. Передбачено, що вагова норма в напрямку станції Гуменці - підприємство - 3300 т, а в напрямку підприємство - станція Гуменці - 2304 т. Розмір одночасної подачі вагонів на підприємство - 144 вісі (36 вагонів), а з підприємства не більш 100 вісей (25 вагонів). Зазначено, що виконання інструкції є обов`язковим для всіх працівників залізничного цеху (ЗП і ПВ), відповідальних осіб за транспорт в цехах підприємства і інших працівників, що беруть безпосередню участь в поїзних, маневрових і вантажних роботах.

15.02.2018 р. між публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та публічним акціонерним товариством «Подільський цемент» (замовник) укладено договір про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 (далі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перенесення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

Згідно з п. 1.2 договору перевезення — це послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.05.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі –УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.

Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачені обов`язки замовника, зокрема: надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС «Месплан» (пп. 2.1.1); не використовувати вагони перевізника інакше як для здійснення заявленого перевезення вантажів відповідно до планів перевезень, Правил перевезення вантажів та умов Договору (пп. 2.1.4); сприяти виконанню узгодженого технологічного часу перебування вагонів на під`їзних коліях згідно з договором про експлуатацію під`їзної колії (договором про подачу та забирання вагонів), та не використовувати вагони, як місця для зберігання вантажів (пп. 2.1.5); оплачувати Перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника (пп. 2.1.6); самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього Договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяги запланованих перевезень, вагонообігу, терміну перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (пп. 2.1.6.1); відшкодовувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажу перевізником (маси вантажу), митними чи іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пп. 2.1.7); негайно інформувати Перевізника про всі обставини, які перешкоджають відправленню та просуванню вагонів з причин, які не залежать від Перевізника (пп. 2.1.15); приймати вагони, які подаються за заявкою замовника (пп. 2.1.16).

Замовник має право, зокрема укладати договори на власний розсуд із підприємствами, які зацікавленні в перевезенні вантажів, та виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших послуг, передбачених цим договором (пп. 2.2.1 договору).

Згідно з п. 2.3 договору до обов`язків перевізника віднесені, з-поміж іншого: розглядати замовлення замовника на перевезення вантажів (пп. 2.3.1); приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «Месплан», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору (пп. 2.3.2); складати документи передбачені п. 1.3 цього договору щодо нарахування сум платежів (пп. 2.3.5).

Розділом 3 договору врегульовано питання вартості послуг. Зокрема, у п. 3.2.1 договору зазначено, що у всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округлюється до повної. Розмір ставок плати за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах зазначено в додатку 2 до договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та /або публікація оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення.

За умовами п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в п. 14.2 розділу 14 договору.

У разі відсутності на особовому рахунку замовника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг перевізник припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на замовника за невиконання плану перевезень (статті 106, 108 Статуту), затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу (п. 5.2 договору).

Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата фактичного надання перевізником послуг за цим договором за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника (абз. 3 п. 5.3 договору).

Згідно з п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу.

Підпунктом 8.2.1 договору передбачене оформлення документів з накладанням електронного цифрового підпису, зокрема, накладної та супроводжувальних документів при перевезенні у внутрішньому сполученні; підпунктом 8.2.2. договору – можливість оформлення документів з накладанням електронного цифрового підпису, зокрема, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92.

У разі судового розгляду справи чи виникнення претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері (п. 8.8 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору він вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 р. до 31.12.2018 р. Якщо жодна із Сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої Сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Відповідно до накладних №46516589 від 25.11.2018 р., №46614855 від 30.11.2018 р., №46720777 від 02.1.2018 р., №№46868469, 46868485, 46888368 від 07.12.2018 р., №№46943981, 46944021, 46944039, 46944121, 46943924, 46944013, 46944112, 46944047, 46944088, 46944062, 46944104, 46944054, 46944070, 46944096 від 10.12.2018 р., №46690624 від 01.12.2018 р., №46810198 від 05.12.2018 р., №43213719 від 13.12.2018 р. відправником – ПАТ «Запоріжсталь» було відправлено отримувачу – ПАТ «Подільський цемент» на станцію Гуменці вантаж вагонами відповідно №56682024 (вантаж отримано 15.12.2018 р.), №53597845 (отримано 16.12.2018 р.), №№53510152 (отримано 16.12.2018 р.), №№56107618, 56619935, 56332554, 67197731 (отримано 16.12.2018 р.), №№56345820, 52196581, 63094627, 63094635, 63856322, 60516127, 56619448, 60791175 (отримано 17.12.2018 р.), №№52364882, 56614639, 53117156 (отримано 17.12.2018 р.), №№55472336, 59180208, 52807229, 63489710, 63447379, 63303077, 63568505, 52365038, 60514809, 63094650, 63447544, 63480677, 63094403, 63094577 (отримано 18.12.2018 р.), №№61033775, 63588224, 61398830, 63520951, 60791536, 50472910, 61660429, 63175020. 61100574, 56814585, 56597040, 63390785, 60514122, 63552921, 63326367, 63403539, 63447403, 63301477, 63704027 (отримано 27.12.2018 р.), №55140115 (отримано 29.12.2018 р.).

Згідно з актом загальної форми ГУ-23 №1792 від 17.12.2018 р. на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ «Подільський цемент» було затримано, зокрема вагони №№53117156, 63856322, 56619448 на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Зазначено, що 17.12.2018 р. в 10 год. 25 хв. прибули вищевказані вагони під навантаження і вивантаження; клієнт ПАТ «Подільський цемент» повідомлений в 10 год. 40 хв.; вагони знаходяться на станційних коліях в очікуванні подачі; час початку затримки вагонів 17.12.2018, 12:20.

Згідно з актом загальної форми ГУ-23 №1798 від 18.12.2018 р. на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ «Подільський цемент» було затримано окремі вагони, з яких №№63447379, 63489710, 52807229, 55472336, 59180208, 63303077, 52365038, 60514809, 63094650, 63447544, 63480677, 63094403, 63094577, на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Зазначено, що вищевказані вагони прибули 18.12.2018 р.; клієнт ПАТ «Подільський цемент» повідомлений, вагони знаходяться на виставочній колії №7 в очікуванні подачі; час початку затримки вагонів 18.12.2018, 01:00.

У матеріали справи надано наказ ДС Хмельницький від 20.12.2018 р. №2758 (15:15) про неприйняття вагонів №№ 52244266, 65806085, 53143483, 53454260, 53466165, 53564910, 53575007, 53577698, 55637086, 56597040, 56618622, 56619539, 56681570, 56681646, 56699952, 56813587, 56814585, 56821986, 56843055, 56858236, 59472910, 60514122, 60717253, 60791563, 61033775, 61035630, 61100574, 61179529, 61179545, 61179586, 61398830, 61660429, 62975214, 63175020, 63301477, 63326367, 63390785, 63403539, 63447403, 63447627, 63520951, 63552921, 63568224, 63704027, 52878840 залізничною станцією призначення з причин, що залежать від вантажоотримувачів, власників або користувачів колії незагального користування по ст. Гуменці (причина №50) та наказ ДС Хмельницький від 27.12.2018 р. №2829 (12:15) про продовження руху зазначених вагонів та вагону 56663651 на станцію призначення Гуменці у зв`язку з відновленням прийому вагонів.

Також наявні складені станцією Хмельницький акти з відповідним повідомленням (в тому числі телеграмою від 21.12.2018 р.): від 20.12.2018 р. №1 форми ГУ-23а про затримку вагонів (початок затримки), у якому зазначено про затримку вагонів №№ 53577698, 53454260, 53575007, 53564910, 56858236, 56681570, 53466165, 56813587, 56681646, 56699952, 52878840, 53143483, 56618622, 61033775, 55637086, 56619539, 52244266, 63447627, 63390785, 60514122, 63552921, 63326367, 63403539, 63447403, 63301477, 63704027, 56597040, 56814585, 61100574, 63175020, 61398830, 61660429, 59472910, 60791563, 63568224, 63520951, 62975214, 26663651, 56843055, 60717253, 46821986, 61035630, 61179545, 61179529, 61179586, 65806085 через неприйняття їх вантажовласником з причин неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, вагони затримані 20.12.2018 р. о 15 год. 15 хв. згідно з наказом про затримку поїзда №2758 від 20.12.2018 р.; від 27.12.2018 р. №1 форми ГУ-23а із зазначенням часу закінчення затримки вищезазначених вагонів: 27.12.2018 р. о 12 год. 00 хв. з посиланням на наказ про відновлення руху №2829 від 27.12.2018 р.

26.12.2018 року працівниками залізниці на станції Гуменці складено акт загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ «Подільський цемент» №1899 про те, що вагони №№ 53117156, 56614639, 52364882, 56619448, 60516127, 63856322, 63094635, 63094627, 52196581, 56345810, 60791175, 52370731, 63703953, 63704118, 60522570, 55634489, 63308274, 63016133, 63704100, 52179702, 57922866, 63319537 затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. 26.12.2018 р. вагони подаються під вивантаження. Час початку затримки вагонів 17.12.2018 р. 12:20 (акт №1792 від 17.12.2018 р.), час закінчення затримки вагонів 26.12.2018 р. 13:00.

26.12.2018 року працівниками залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 №1900 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ «Подільський цемент» про те, що вагони №№ 63480677, 52365038, 63094650, 60514809, 63094403, 63094577, 63568505, 63447544, 63489710, 63447379, 55472336, 59180208, 63303077, 52807229 затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. 26.12.2018 р. вагони подаються під вивантаження. Час початку затримки вагонів 18.12.2018 р. 01:00 (акт №1798 від 18.12.2018 р.), час закінчення затримки вагонів 26.12.2018 р. 13:00. Акт підписаний представниками залізниці, містить запис про відмову представника одержувача від підпису, про що також складено акт загальної форми №1915 від 27.12.2018 року.

Відповідно до акта загальної форми ГУ-23 від 27.12.2018 р. №1908 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ «Подільський цемент» вагони №№ 52244266, 52878840, 53143483, 53454260, 53466165, 53564910, 53575007, 53577698, 556370865, 6597040, 56618622, 56619539, 56681570, 56681646, 56699952, 58813587, 56814585, 56858236, 59472910, 60514122, 60791563, 61033775, 61100574, 61398830, 61660429, 63175020, 63301477, 63326367, 63390785, 63403539, 63447403, 63447627, 63520951, 63552921, 63568224, 63704027, 56663651, 56821986, 56843055, 60717253, 61035630,61179529, 61179545, 61179586, 62975214, 65806085 затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. 27.12.2018 р. поїздом №3853 в 16 год. 12 хв. прибули вказані вагони під вивантаження. Клієнт ПАТ «Подільський цемент» повідомлений в 16 год. 30 хв. Вагони знаходяться на виставочній колії №7 в очікуванні подачі. Час початку затримки вагонів 27.12.2018 р. 16:30. Про відмову клієнта - ПАТ "Подільський цемент" від підписання зазначеного акта складено акт загальної форми №1909 від 27.12.2018 року.

Відповідно до акта загальної форми ГУ-23 від 31.12.2018 №1960 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ «Подільський цемент» вагони №№ 63520951, 63568224, 60791563, 59472910, 61660429, 61398830, 63175020, 61100574, 56814585, 56597040, 63704027, 63301477, 63447403, 63403539, 63326367, 63552921, 60514122, 63390785, 63447627, 52244266, 56619539, 55637086, 61033775, 56618622, 53143483, 52878840, 56699952, 56681646, 56813587, 53466165, 56681570, 56858236, 53564910, 53575007, 53454260, 53577698 затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. 31.12.2018 р. в 16 год. 00 хв. вищевказані вагони подаються на п-к ПАТ "Подільський цемент" під вивантаження. Час початку затримки вагонів 27.12.2018 р. 16:30 (акт №1908 від 27.12.2018 р). Час закінчення затримки вагонів 31.12.2018, 16:00. Про відмову клієнта - ПАТ "Подільський цемент" від підписання акта складено акт загальної форми №1961 від 31.12.2018 року.

У подальшому станцією Гуменці складено акт загальної форми від 10.01.2019 р. №91 (ГУ-23), за яким вагони №№60791563, 59472910, 61660429 затримані з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Зазначено, що 10.01.2019 р. в 08 год. 40 хв. з п.к. ПАТ "Подільський цемент" були забрані вищевказані вагони в порожньому стані; вагони до перевезення не прийняті, знаходяться на станційних коліях; в АРМ "ТВК" вибиває помилку "Відсутній план погрузки". Час початку затримки вагонів - 10.01.2019 р., 08:40.

Згідно з актом загальної форми від 10.01.2019 р. №94 (ГУ-23) вищевказані вагони 10.01.2019 р. в 17 год. 10 хв. прийняті до перевезення, час закінчення затримки вагонів - 10.01.2019 р., 17:10.

Відповідно до акта загальної форми від 11.01.2019 р. №100 (КУ-23) вагони №№63447379, 63489710 затримані з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. В акті зазначено, що 11.01.2019 р. в 08 год. 30 хв. з п-к ПАТ "Подільський цемент" були забрані вагони в порожньому стані після вивантаження. Неможливо оформити документ через наявність конвенційних заборон. Код помилки 10140154. Заборонено оформляти ЕПД згідно наступних електронних розпоряджень конвенційних заборон навантаження: №ЦЦО/41 від 10.01.2019 №ЦД 172 від 21.09.2015. Час початку затримки вагонів - 11.01.2019 р., 08:30.

Щодо зазначених в вищенаведеному акті вагонів відповідно до акту загальної форми від 11.01.2019 р. №102 11.01.2019 р. вантажовласником ПАТ "Подільський цемент" був наданий документ на відправлення вагонів. Час закінчення затримки вагонів - 11.01.2019 р., 14:00.

Вагони №№60514809, 63480677, 52365038, 63447544, 63094650 згідно з актом загальної форми від 12.01.2019 р. №113 були затримані з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вказано, що 12.01.2019 р. в 13 год. 00 хв. вагони були забрані в порожньому стані з п/к ПАТ "Подільський цемент". Ввагони не були прийняті до перевезення у зв`язку з помилкою ЕПД - відсутність електронної заявки. Час початку затримки вагонів - 12.01.2019 р., 13:00 (від підписання акта ПАТ "Подільський цемент" відмовилося, про що складено акт загальної форми від 12.01.2019 р. №114).

13.01.2019 р. станцією Гуменці складено акт загальної форми №120, відповідно до якого щодо вищевказаних вагонів 13.01.2019 р. о 15 год. 00 хв. клієнтом ПАТ "Подільський цемент" надано документ на станцію Скалат під накопичення для наступного завантаження. Час закінчення затримки вагонів - 13.01.2019 р., 15:00.

12.01.2019 р. працівниками залізниці складено акт загальної форми №115 про те, що вантажовласник ПАТ «Подільський цемент» відмовився від підпису відомості ф. ГУ-46 №11010036 з причин необхідності оформлення паперової відомості.

У матеріали справи наявна паперова форма відомості плати за користування вагонами №11010036 з нарахуваннями плати за користування вагонами №№ 59472910, 60791563, 61660429, 53117156, 53510152, 53597845, 63447379, 63489710, 63856322, 52807229, 55140115, 55472336, 56597040. 56814585, 59180208, 61033775, 63301477, 63303077, 63447403, 63704027, 63704027 на загальну суму 69101,20 грн. Картка містить підпис працівника станції. Працівником вантажовласника картка підписана 11.01.2019 р. із зауваженням, відповідно до якого вантажовласник з нарахуванням не згідний, оскільки ПАТ «Подільський цемент» мав можливість прийняти вагони на під`їзну колію; вагони затримано на ст. Гуменці безпідставно.

Такі ж зауваження вантажовласником (у зв`язку з відмовою від підписання відомостей через необхідність їх оформлення в паперовому вигляді, про що складено акти загальної форми ГУ-23 від 14.01.2019 р. №126 та від 15.01.2019 р. №132) було зазначено і при підписанні відомостей плати за користування вагонами №13010041 на суму 47535,10 грн. 13.01.2019 р. (вагони №№ 52365038, 56682024, 60514809, 63094650, 63447544, 63480677, 60514122, 63094403, 63094577, 63326367, 63403539, 63552921) та №14010043 на суму 26857,90 грн. 15.01.2019 р. (вагони №№ 63568505, 56619448, 63447627, 63390785, 63520951, 63568224).

У матеріалах справи наявні підписані представниками сторін пам`ятки форми ГУ-45 про подавання вагонів: від 26.12.2018 р. №2368, від 31.12.2018 р. №2403, №2404, від 05.1.2019 р. №27, від 07.01.2019 р. №33, від 11.01.2019 р. №46, а також пам`ятки про забирання вагонів: від 10.01.2019 р. №58, від 11.01.2019 р. №62, №66, від 12.01.2019 р. №69, від 13.01.2019 р. №78, №80, від 14.01.2019 р. №81, №85 з відповідними підписаними сторонами повідомленнями про закінчення вантажних операцій та здавання вагонів з під`їзної колії ПАТ "Подільський цемент", а також витяг з журналу про час повідомлення про плановане подавання вагонів.

Також у матеріалах справи наявні, зокрема: довіреності ПАТ «Подільський цемент» від 01.01.2018 р. №1, від 31.12.2018 р. №241 на право ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підписувати, зокрема відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, пам`ятки про подавання-забирання вагонів форми ГУ-45, акти загальної форми ГУ-23, та отримувати їх копії вимогу; довіреність ПАТ «Українська залізниця» від 31.10.2018 р. на головного інженера виробничого підрозділу Жмеринської дирекції залізничних перевезень ОСОБА_8 ; виписка з посадової інструкції головного інженера Жмеринської дирекції залізничних перевезень ОСОБА_8 . від 20.01.2017 р.; листи ПАТ "Подільський цемент" про можливість приймання вагонів та безпідставність затримання останніх станцією Гуменці (від 29.12.2018 р., 14.04.2017 р., 03.04.2017 р., 30.03.2017 р., 23.02.2017 р.); довідка роботи з вагонами на під`їзній колії ПАТ "Подільський цемент" у грудні 2018 року.

Враховуючи затримання вагонів на станціях з вини відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1721093,04 грн. плати за користування вагонами.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п`ята).

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. за №457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Так, за приписами частини першої статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під`їзних залізничних колій.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України).

Також обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).

Згідно зі ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Як убачається з матеріалів справи, між публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та публічним акціонерним товариством «Подільський цемент» (замовник) укладено договір про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 від 15.02.2018 р., предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

З огляду на зазначене, права й обов`язки сторін виникають як з умов укладеного сторонами договору, так і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правовими актами, які регулюють відповідні правовідносини.

У статті 6 Статуту визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Так, за накладними №46516589 від 25.11.2018 р., №46614855 від 30.11.2018 р., №46720777 від 02.12.2018 р., №№46868469, 46868485, 46888368 від 07.12.2018 р., №№46943981, 46944021, 46944039, 46944121, 46943924, 46944013, 46944112, 46944047, 46944088, 46944062, 46944104, 46944054, 46944070, 46944096 від 10.12.2018 р., №46690624 від 01.12.2018 р., №46810198 від 05.12.2018 р., №43213719 від 13.12.2018 р. позивачем було прийнято до перевезення визначеними у накладних вагонами вантаж на адресу відповідача із зазначенням станції призначення – Гуменці.

Залізницею складено акти загальної форми ГУ-23, а саме: №1792 від 17.12.2018 р., яким зафіксовано затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, їх перебування на станційній колії в очікуванні подачі та час початку затримки вагонів - 17.12.2018, 12:20; №1798 від 18.12.2018 р. про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, перебування вагонів на виставочній колії в очікуванні подачі та час початку затримки вагонів - 18.12.2018, 01:00; №1899 від 26.12.2018 року - про подання вагонів під вивантаження та час закінчення затримки вагонів - 26.12.2018, 13:00; №1900 від 26.12.2018 року - про подання вагонів під вивантаження та час закінчення затримки вагонів 26.12.2018, 13:00.

У зв`язку із неприйняттям вагонів залізничною станцією призначення з причин, що залежать від вантажоотримувачів, ДС Хмельницький видано наказ від 20.12.2018 р. №2758 (15:15) про неприйняття вагонів та у подальшому - наказ ДС Хмельницький від 27.12.2018 р. №2829 (12:15) про продовження руху зазначених вагонів та вагону 56663651 на станцію призначення Гуменці у зв`язку з відновленням прийому вагонів.

Крім того, станцією Хмельницький складено акти форми ГУ-23а про затримку вагонів (початок затримки) від 20.12.2018 р. №1 (вагони затримані 20.12.2018 р. о 15 год. 15 хв.) та від 27.12.2018 р. №1 (час закінчення затримки - 27.12.2018 р. о 12 год. 00 хв.).

У подальшому станцією призначення було складно акти від 27.12.2018 №1908 про затримання вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, їх знаходження на виставочній колії та час початку затримки вагонів - 27.12.2018 р. 16:30 і від 31.12.2018 №1960 з фіксацією часу закінчення затримки вагонів - 31.12.2018, 16:00.

Крім того, станцією Гуменці складено акт загальної форми від 10.01.2019 р. №91 (ГУ-23), за яким частину вагонів затримано, вагони до перевезення не прийнято та в якому зазначено, про відсутність плану погрузки. Час початку затримки вагонів - 10.01.2019 р., 08:40.

Згідно з актом загальної форми від 10.01.2019 р. №94 (ГУ-23) вищевказані вагони 10.01.2019 р. в 17 год. 10 хв. прийняті до перевезення, час закінчення затримки вагонів - 10.01.2019 р., 17:10.

Відповідно до акта загальної форми від 11.01.2019 р. №100 (ГУ-23) ще 2 вагони затримано з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження у зв`язку з неможливістю оформлення документів через наявність конвенційних заборон. Час початку затримки вагонів - 11.01.2019 р., 08:30.

Щодо зазначених в вищенаведеному акті вагонів відповідно до акту загальної форми від 11.01.2019 р. №102 11.01.2019 р. вантажовласником ПАТ "Подільський цемент" був наданий документ на відправлення вагонів. Час закінчення затримки вагонів - 11.01.2019 р., 14:00.

Також частина вагонів була затримана з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження згідно з актом загальної форми від 12.01.2019 р. №113 у зв`язку з відсутністю електронної заявки. Час початку затримки вагонів - 12.01.2019 р., 13:00 (від підписання акта ПАТ "Подільський цемент" відмовилося, про що складено акт загальної форми від 12.01.2019 р. №114).

Згідно з актом загальної форми №120 від 13.01.2019 р. щодо вищевказаних вагонів клієнтом ПАТ "Подільський цемент" надано відповідний документ. Час закінчення затримки вагонів - 13.01.2019 р., 15:00.

У зв`язку з вищезазначеними затримками вагонів позивачем, враховуючи акти загальної форми ГУ-23, було складено відомості плати за користування вагонами №11010036 на суму 69101,20 грн., №13010041 на суму 47535,10 грн. та №14010043 на суму 26857,90 грн., які працівником вантажовласника із зауваженням та зазначенням про те, що ПАТ “Подільський цемент” мало можливість прийняти вагони на під`їзну колію, а вагони затримано на станції безпідставно.

Судом враховується, що відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з п. 2 розділу 6 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністра транспорту та зв`язку України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. №165/3458 (далі - Правил перевезення), за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно пункту 6 розділу 6 Правил перевезення усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за N 165/3458 (далі - Правила користування).

Пунктами 2, 3 Правил користування передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за «Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46 (додаток 1), яка складається на підставі «Пам`яток про користування вагонами (контейнерами)» форми ГУ-45 (додаток 2), «Актів про затримку вагонів» форми ГУ-23а (додаток 3), «Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Пунктом 4 Правил користування визначено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Виходячи з пункту 8 Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток N6 до Правил користування) який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування).

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 Правил користування).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування).

Таким чином, з наведених положень слідує обов`язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за користування вагонами (стаття 119 Статуту, пункти 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами).

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністром транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 (далі по тексту - Збірник тарифів) встановлює ставки плати за користування вагонами, а отже, плата за корстування вагонами є регульованою і не потребує додаткового погодження сторонами.

Згідно з п. 3 розділу 5 Збірника тарифів та пункту 5 розділу 6 Правил перевезення: «При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година».

Правилами складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за №334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, в тому числі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станціях, у зв`язку з якими позивачем здійснено нарахування плати за користування вагонами відповідно до поданих відомостей, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком N 6 до Правил користування.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на підході до станції призначення та на станції призначення, у зв`язку з якою позивачем нарахована плата за користування вагонами, відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин очікування подачі під вантажні операції вагонів, що прибули на адресу відповідача. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Відмова представника вантажовласника підписати складений представником станції акт про затримку вагонів на станції не є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.

Плата, заявлена до стягнення позивачем, нарахована за періоди затримок вагонів та є наслідком порушення відповідачем нормативно визначених правил прийняття вагонів, що виходить за межі звичайної правомірної поведінки, врегульованої укладеним сторонами договором.

Підпунктом 2.1.7 договору про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 від 15.02.2018р. встановлено, що замовник зобов`язується відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України з причин, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Доказів про сплату відповідачем заявленої до стягнення плати за користування вагонами суду не подано.

З приводу виникнення на станції ускладнень, пов`язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами, суд вважає слушним твердження позивача про те, що будь-яке накопичення вагонів на станції призначення ускладнює роботу станції, оскільки затриманими вагонами зайнята одна зі станційних колій, що ускладнює маневрову роботу станції, а також враховує затримання вагонів на підходах по станції Хмельницький.

Відповідач, в свою чергу, належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станціях та його можливість прийняти вагони, що прибули, з урахування умов договору від 01.05.2014 р. №379 щодо максимальної переробної спроможності вантажних пунктів, суду не надав.

При цьому звертається увага нате, що відповідно до роз`яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Отже, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Щодо посилань відповідача на те, що він не є власником затриманих вагонів та не є власником вантажів, суд звертає увагу на положення пункту 6 розділу 6 Правил перевезення, яким визначено, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. При цьому, виходячи зі змісту п. 2 розділу 6 Правил перевезення, під вантажовласниками можуть розумітися вантажоодержувачі, власники під`їзних колій.

Одночасно суд зауважує про недоцільність посилань відповідача на необхідність застосування в даному випадку ставки в 50% при визначенні розміру плати, оскільки, як убачається з наданого позивачем розрахунку, зазначена ставка ним була врахована.

Також суд вважає обґрунтованими посилання позивача щодо його права стягувати з відповідача кошти з урахування податку на додану вартість, що відповідає положенням ст. 188 Податкового кодексу України.

Інші заперечення відповідача (щодо максимальної переробної спроможності в розмірі 541 вагон, непідписання відповідних наказів начальником залізниці, непідписання актів форми ГУ-23а №1 від 20.12.2019 р.) спростовуються матеріалами справи, зокрема, положеннями договору від 01.05.2014 р. №379 про експлуатацію залізничної під`їзної колії, Єдиного технологічного процесу під`їзної колії відповідача та її Технічного паспорту, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії відповідача, довіреністю позивача від 31.10.2018 р., передбаченою законодавством можливістю оформлення актів в електронному вигляді – п. 3 р. 2 Правил користування).

Згідно зі ст. 12 Закону України „Про транспорт” підприємства транспорту мають право, зокрема, вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а у статті 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене у сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Разом з тим відповідачем було заявлено про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність визначена статтею 257 ЦК України, а статтею 258 цього Кодексу передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Частиною другою статті 9 ЦК України також встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Згідно з ч. ч. 2 - 4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини п`ятої статті 315 ГК України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно зі статтею 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Вказане положення пов`язує шестимісячний термін для пред`явлення перевізником позову саме з моментом настання події, що є підставою для подання позову.

Застосування пункту «б» частини другої статті 137 Статуту залізниць України за своїм змістом відповідає правилам щодо початку перебігу позовної давності, встановленим ЦК України.

З наведених вище положень законодавства та підстав виникнення та змісту прав та обов`язків сторін у спірних правовідносинах вбачається, що порушенням зі сторони одержувача вантажу є подія затримки вагонів з вини одержувача вантажу, з чого і виникає право позивача отримати та обов`язок відповідача сплатити належні платежі.

Разом з тим, затримка вагонів на станції призначення є єдиною подію, яка фіксується як порушення одноразово та, водночас, триває певний проміжок часу, і щодо якої як єдиної події й розпочинається перебіг позовної давності.

При настанні події, що є підставою для подання позову, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток N 6 до Правил користування), який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі), та в якому вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (зокрема, акти, в яких зафіксовано час закінчення затримки вагонів). Як убачається з наявних у матеріалах справи відомостей, саме на підставі цієї події позивач нарахував заявлену до стягнення плату за користування вагонами.

Враховуючи зазначене, перебіг позовної давності розпочався від дати складання актів загальної форми про закінчення затримки вагонів від 26.12.2018 р. №1899 та №1900, від 31.12.2018 №1960, а також від 10.01.2019 р. №94, від 11.01.2019 р. №102, від 13.01.2019 р. №120.

Отже, беручи до уваги час звернення позивача до суду з цим позовом (08.07.2019 р.), суд доходить висновку про частковий пропуск позивачем встановленого законодавством 6-місячного строку позовної давності, а саме: щодо подій затримки, закінчення яких оформлено актами від 26.12.2018 р. та 31.12.2018 р.

У п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

При цьому посилання позивача на те, що строк позовної давності потрібно обчислювати з дати повернення позивачу вагонів за відповідними пам`ятками суд оцінює критично, оскільки заявлена до стягнення плата за користування вагонами нарахована позивачем за наявними у справі відомостями саме у зв`язку із затримкою вагонів на підставі даних про затримку відповідно до актів загальної форми, що містять час початку та час закінчення затримки, а не за даними пам`яток про подавання та забирання вагонів, незалежно від того, чи співпали у часі триваючі події зберігання та користування вагонами.

Судом відповідно до ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №904/5743/16, постановах Верховного Суду від 03.07.2018 р. у справі №906/429/17, від 03.12.2018 р. у справі №911/3716/17.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, законодавчих норм, проведеного позивачем розрахунку, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме: в частині стягнення 3274,80 грн. плати за користування вагонами, з яких 1364,50 грн. без ПДВ за відомістю №11010036 (вагони №№59472910, 60791563, 61660429, 3447379, 63489710 по 272,90 грн. за затримку згідно з актами №91 від 10.01.2019 р. та №94 від 10.01.2019 р., №100 від 11.01.2019 р. та №102 від 11.01.2019 р.), 1364,50 грн. без ПДВ за відомістю №13010041 (вагони №№ 52365038, 60514809, 63094650, 63447544, 63480677 по 272,90 грн. за затримку згідно з актами №113 від 12.01.2019 р. та №120 від 13.01.2019 р.). У решті позовних вимог належить відмовити у зв`язку із пропуском позовної давності.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У зв`язку з частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Південно-Західна залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ до акціонерного товариства “Подільський цемент”, с. Гуменці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 172193,04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства “Подільський цемент”, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1-А (код 00293091) на користь акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5 (код 40075815) 3274,80 грн. (три тисячі двісті сімдесят чотири гривні 80 коп.) плати за користування вагонами, 49,12 грн. (сорок дев`ять гривень 12 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 04.09.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 5 прим.: 1 – до справи, 2, 3 – АТ “Укрзалізниця” (МСП 03680, м. Київ-150, вул. Єжи Гедройця,5; 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5), 4 – РФ “Південно-Західна залізниця” АТ “Українська залізниця” (МСП 01601, м. Київ-30, вул. Лисенка, 6), 5 – АТ “Подільський цемент” (32325, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 1-А). Всім рек. з пов. про вруч.