Рішення № 84008425, 02.09.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/416/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Ткач І.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 927/416/19

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

вул. Грушевського, б.1Д, м. Київ, 01001;

адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027;

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Олефіренко Романа Вікторовича

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 100 000 грн

у присутності представників сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився;

Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Фізичної особи - підприємця Олефіренко Романа Вікторовича про стягнення 100000,00 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 18.04.2017.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2019 позовну заяву № б/н від 03.05.2019 залишено без руху, позивача зобов`язано усунути недоліки позовної заяви у строк 10 днів з дня вручення ухвали суду шляхом подання заяви про усунення недоліків та доказів: про дату прийняття, затвердження, внесення змін до Умов та правила надання кредиту "Кредит КУБ", інформації щодо періоду чинності вказаних Умов, Тарифів; документального підтвердження визначення банком розміру кредиту, зокрема і у профайлі позичальника; відкриття відповідачу поточного рахунку та його номер, на який 28.04.2017 позивачем перераховано кредитні кошти у розмірі 300 000,00 грн.

21.06.2019 на адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків з додатками, якою виправлені недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі від 27.05.2019.

Ухвалою від 25.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 11.07.2019. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву та доказів на підтвердження заперечень - протягом 15 днів з дня отримання ухвали суду. На виконання вимог ч.6 ст.176 ГПК України суд зобов`язав Центр надання адміністративних послуг Ічнянської райдержадміністрації надати суду інформацію щодо зареєстрованого місяця проживання відповідача.

Листом від 02.07.2019 Ічнянська райдержадміністрація повідомила суд, що Центр надання адміністративних послуг райдержадміністрації не надає послуг з реєстрації місця проживання (перебування) осіб, та рекомендувала звернутися до Ічнянської об`єднаної територіальної громади.

Ухвалою від 03.07.2019 суд зобов`язав Ічнянську об`єднану територіальну громаду надати інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Листом від 10.07.2019 Виконавчий комітет Ічнянської міської ради повідомив суд про те, що відомості про реєстрацію місця проживання Олефіренка Романа Вікторовича в Ічнянській міській раді відсутні.

У судовому засіданні 11.07.2019 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення розгляду справи до 18.07.2019.

Враховуючи, що на дату порушення провадження у справі відповідач припинив підприємницьку діяльність, а Виконавчий комітет Ічнянської міської ради повідомив про відсутність у нього відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача, суд застосував приписи ст.122 ч.4 ГПК України якою установлено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідне оголошення про виклик у судове засідання Олефіренко Романа Вікторовича розміщене на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернігівської області 19 липня 2019, а тому останній відповідно до вимог чинного законодавства вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

При вирішенні справи судом враховується, що відповідно до ст. 8 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "ФПК "ГРОСС" проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "Гержик проти України") суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 ГПК України.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції", "Смірнова проти України").

Зважаючи на поведінку відповідача який жодного разу не з`явився у засідання суду, вчинені судом дії під час розгляду справи, які є об`єктивно необхідними для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у суді, протокольною ухвалою суду від 18.07.2019 розгляд справи було відкладено на 02.09.2019.

У зв`язку з неявкою у судове засідання 02.09.2019 всіх учасників справи судом підписано вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору б/н від 18.04.2017.

Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи.

Згідно з абз. 5, 6 п.1.7 ст.1 Статуту Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (нова редакція) (погоджено Національним банком України 11.06.2018; затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 №519), згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

АТ Комерційний банк "Приватбанк" (позивач у справі) є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".

Фізичною особою-підприємцем Олефіренко Романом Вікторовичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу 18.04.2017 підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг "КУБ".

Згідно з вказаною анкетою заявою ФОП Олефіренко Роман Вікторович, далі Клієнт, підписанням цієї заяви приєднується до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "Куб", що розміщені на сайті Приватбанку, приймає на себе всі зобов`язання, зазначені у цих Умовах та укладає кредитний договір.

Вказаний документ підписано представниками сторін за допомогою електронного цифрового підпису, що підтверджується роздруківкою перевірки заявки на кредит (а.с.36)

При цьому, в п.1. Заяви визначені істотні умови кредитного договору, а саме:

1.1. Вид кредиту - строковий.

1.2. Розмір кредиту: визначається ПриватБанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua.

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту.

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в якій було здійснено видачу коштів.

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5. цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно з розділом 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному в розділі 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі Інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким Банк надає кредит.

Матеріали справи свідчать, що 20.06.2012 на підставі заяви ФОП Олефіренка Романа Вікторовича про відкриття рахунку (а.с.45), відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Докази закриття вказаного рахунку на момент укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору від 18.04.2017 в матеріалах справи відсутні.

28.04.2017 року позивачем на поточний рахунок відповідача перераховано згідно з договором б/н та розділу 3.2.8. Умов та правил кредит в сумі 300 000 грн, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою з рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2000 по 03.05.2019 (а.с. 24).

Відповідач на погашення спірного кредиту перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 200 000 грн, що підтверджується виписками по рахунку (а.с.24-28). Доказів повернення позивачу всієї суми наданого кредиту відповідачем суду не надано.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати кредиту становить 100 000 грн.

Доказів сплати даної суми заборгованості станом на день винесення рішення судом відповідачем не надано.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору від 18.04.2017.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Надаючи правову оцінку Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", яка, як встановлено судом вище, підписана сторонами, суд виходить з такого:

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вимоги щодо форми договору містяться у ст.639 Цивільного кодексу України, згідно з частинами 1-4 якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Водночас, частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначається поняття договору приєднання, як договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", складеної та поданої відповідачем, містяться посилання на розділ 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається із наданого до справи позивачем витягу з Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк", в редакції, затвердженої на засіданні Правління Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" від 09.02.2017, протокол № 10, у п.3.2.8 визначаються Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ" (далі по тексту - Умови КУБ).

Згідно з п.3.2.8.1. Умов КУБ банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплаті) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват 24.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступних їх перерахуванням на рахунок підприємця-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі НБУ), які регулюють кредитні відносини.

Крім того, в п.3.2.8.2. Умов КУБ визначається розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн.

В п.3.2.8.3.1. Умов КУБ передбачаються умови та строки повернення кредиту, строки погашення заборгованості. Так, повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Аналіз змісту Умов та правил надання кредиту "Кредит КУБ", змісту Анкеті-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" свідчить про укладення між сторонами договору приєднання до кредитного договору, на підставі якого між сторонами виникли кредитні правовідносини.

При цьому, складовими цього договору є як Анкета-заява про приєднання до умов договору та правил надання послуги "КУБ", підписана сторонами 18.04.2017, так і Умови і правила надання кредиту "Кредит "КУБ".

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" електронно-цифровим підписом 18.04.2017, суд доходить висновку, що датою укладення договору є 18.04.2017.

Кредитні відносини, які виникли між сторонами у зв`язку із укладенням ними договору приєднання до кредитного договору регулюються нормами §2 "Кредит" глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем зобов`язання по договору в частині надання відповідачу кредиту виконано.

Відповідно до п.3.2.8.3.1. Умов КУБ повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Пункт 3.2.8.3.1.3. зазначає про те, що Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, Зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Згідно із п.1.3. Заяви про "КУБ" від 18.04.2017 строк кредиту становить 12 місяців з моменту видачі коштів. Отже, враховуючи, що кредитні кошти були зараховані на поточний рахунок ФОП Олефіренко Р.В . (відповідача у справі) 18.04.2017, тому, з урахуванням правил обчислення строків, датою повернення відповідачем кредиту є 18.04.2018.

Відповідно до п.3.2.8.5.3. Умов КУБ відповідач зобов`язався повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п.3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені у Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Пунктом 1.5. Заяви про "КУБ" встановлено порядок погашення кредиту, а саме: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів підтверджується копіями банківських виписок. На дату подачі позову заборгованість за кредитом становить 100 000 грн (а.с.24-28).

Відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту повністю або частково, а відтак суд доходить висновку, що заборгованість по кредиту становить 100 000 грн

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення 100 000 грн заборгованості по кредиту.

Стосовно суб`єктного складу учасників справи суд зазначає наступне:

Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» подано даний позов до Фізичної особи - підприємця Олефіренко Романа Вікторовича (код НОМЕР_2 ).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 22.10.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис № 20450060004001231 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Наведена норма підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Як уже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути наявну станом на день звернення до суду заборгованість по кредиту відповідно до кредитного договору, укладеного між ним та ФОП Олефіренко Р.В.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання господарського договору (кредитного договору), яким було опосередковано зобов`язальні правовідносини сторін спору.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1 921,00 грн., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача повному обсязі.

Керуючись ст.13, 73, 74, 129, 165, 202, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити повністю.

Стягнути з Олефіренко Романа Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", вул. Грушевського, б.1Д, м. Київ, 01001 (адреса для листування: м. Дніпро, а/с 1800, 49027, ідентифікаційний код 14360570) 100 000 грн заборгованості за кредитом та 1 921 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 04 вересня 2019 року.

Суддя Ю.В.Федоренко