Ухвала суду № 84005390, 21.08.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/16856/19

Провадження № 2/520/5141/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.08.2019

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, здійснення індексації аліментів та позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, здійснення індексації аліментів та позбавлення батьківських прав.

Як вбачається у прохальній частині позову позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи майновий стан на підставі п. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже,статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно роз`яснень викладених у п. 29 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем на підтвердження свого майнового стану додано довідку про заробітну плату від 10.04.2019 №197 з якої вбачається, що ОСОБА_2 працює у ОДНЗ № НОМЕР_1 на посаді комірника та якій нарахована заробітна плата з жовтня 2018 по березень 2019 у загальному розмірі 23838,00 грн.

Проте, дана довідка не є доказом на підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки вона не підтверджує ту обставину, що розмір судового збору у даній справі буде перевищувати 5 відсотків розміру річного доходу позивача, у зв`язку з тим, що не надано доказів про розмір її доходу за повний попередній календарний рік. Інших обставин, які передбачені ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для відстрочення позивачу сплати судового збору, останнім не доведено жодним належним та допустимим доказом.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для відстрочення сплати судового збору.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» у 2019 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1921,00 грн.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 768,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається у прохальній частині позову, позивач просить визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ); здійснити індексацію аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.03.2013 по справі №1512/16419/2012 та позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 5 Закону №3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Пунктом 3 частиною 1 статті 5 Закону №3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Отже, з аналізу наведених положень вбачається, що позивач звільняється від сплати судового збору за вимогу щодо здійснення індексації аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.03.2013 по справі №1512/16419/2012, за заявлені інші дві вимоги немайнового характеру, а саме: про визначення місця проживання неповнолітньої дитини та позбавлення батьківських прав, відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено пільг щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються до суду з вказаними вимогами, у зв`язку з чим, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Таким чином, за відсутності підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір за заявлені дві вимоги немайнового характеру, у розмірі 1536,80 грн. (768,40х2) за реквізитами:отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок № 31212206015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним усіх письмових доказів, а також не підтверджено відповідність копій письмових доказів (в порядку, встановленому чинним законодавством), оригінали яких знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, здійснення індексації аліментів та позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.