Вирок № 83997040, 03.09.2019, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1134/19 Провадження № 1-кп/478/93/2019

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2019 року. Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Григоренко Н.О.,

прокурора - Мачушенка М.В.,

захисника - Коваленка П.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Казанка, кримінальне провадження №1-кп/478/93/2019 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019150240000280 від 19.06.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка, Казанківського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 24.06.2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, звільненого умовно - достроково ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.05.2018 року з невідбутим строком покарання який складав 10 місяців 15 днів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дмитрівка, Казанківського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження №1-кп/478/93/2019 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019150240000280 від 19.06.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 діючи в період не знятої та не погашеної в законному порядку судимості, маючи умисел на викрадення чужого майна, заїхав на своєму мотоциклі марки «Планета» на територію ТОВ «ТТС-Граніт», Новоданилівського кар`єру, який розташований в селищі Новоданилівка, Казанківського району, Миколаївської області, де переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, викрав металеву діжку вагою 163 кг. яка належала ТОВ «ТТС-Граніт», чим спричинив матеріальну шкоду підприємству у розмірі 828 грн. 04 коп.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 15.06.2019 року приблизно о 00 год. 30 хв., ОСОБА_1 діючи в період не знятої та не погашеної в законному порядку судимості, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , заїхали на мотоциклі «Планета» який належить ОСОБА_1 на територію ТОВ «ТТС-Граніт», де переконавшись що за їхніми діями ніхто не спостерігає, таємно, через вхідні двері, ОСОБА_1 проник до металевого вагончику, звідки виніс металевий сейф вагою 53 кг., вартістю 269 грн. 24 коп. та металеву пластину вагою 23 кг., вартістю 116 грн. 84 коп., які належали ТОВ «ТТС-Граніт», в подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завантажили викрадені предмети на мотоцикл марки «Планета» та покинули місце події.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому за попередньою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому за попередньою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище.

03 вересня 2019 року між прокурором Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області з одного боку, та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншого боку на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України було укладено угоди про визнання винуватості.

Згідно з наданими суду угодами про визнання винуватості, прокурор та обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.ч.2,3 ст.185 КК України та обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України, обвинувачені у повному обсязі та беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень та зобов`язалися визнати її в судовому засіданні.

Також, сторонами угоди узгоджене покарання, які обвинувачені повинні понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме: обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, з іспитовим строком 2 (два) роки. Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, з іспитовим строком 1 (один) рік. Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, отримана згода обвинувачених на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченим.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України просить угоду затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачені беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Представник потерпілої особи в судове засідання не прибув, подав суду заяву в якій просить провести судовий розгляд без його участі, не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинувачених, підтримав можливість затвердження угод судом.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України, є середньої тяжкості та тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана інтересам ТОВ «ТТС-Граніт», представник якого надав свою згоду на укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України, є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана інтересам ТОВ «ТТС-Граніт», представник якого надав свою згоду на укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю усвідомлюють зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватим, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, та те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відповідності угод про визнання винуватості, укладених між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогам КПК України та КК України.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дії, які виразились як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому за попередньою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище.

Суд також вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив дії, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, вчиненому за попередньою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище.

При призначенні покарання, суд згідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених та характеризуючи матеріали стосовно його особи.

Згідно висновків досудової доповіді відносно обвинувачених, оцінка ризику вчинення повторного злочину обвинуваченим ОСОБА_1 визнається високою, обвинуваченим ОСОБА_2 середньою.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченим є щире каяття, активне сприяння розкриття кримінального правопорушення. Обставиною, що обтяжує покарання судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та осіб обвинувачених суд вважає, що узгоджене сторонами покарання цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та визнання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, з призначенням обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази по даному провадженню: металевий сейф, металевий лист та металева діжка, які передані потерпілому під зберігальну розписку, залишити потерпілому ТОВ «ТТС-Граніт» як законному володільцю.

Судові витрати у справі відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід не обирався.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.100, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 вересня 2019 року між прокурором Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, з іспитовим строком 2 (два) роки. Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 вересня 2019 року між прокурором Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком в 1 (один) рік з покладанням обов`язків передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міра запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обиралася.

Речові докази: металевий сейф, металевий лист та металева діжка, які передані потерпілому під зберігальну розписку, залишити потерпілому ТОВ «ТТС-Граніт» як законному володільцю.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський