Рішення № 8399351, 19.02.2010, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 2- 121-10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року

Мар*їнський районний суд в складі:

головуючого судді – Пономарьова О.П.,

при секретарі Герасименко Т.А.

з участю позивача

представника позивача

відповідача

розглянувши позовну заяву ЗАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 В»ячеславовича, ОСОБА_2 про звернення стягнення,-.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до укладеного договору № Е 31-07/Р від 19.04.2007 року ОСОБА_1 19.04.2007 року отримав кредит у розмірі 15 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.04.2012 року.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 19.04.2007 року має заборгованість 9 791,67 доларів США, яка складається з наступного:

• - 8 822,46 доларів США - заборгованість за кредитом;

• - 458,84 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

• - 13,18 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:

• - 32,47 доларів США - штраф (фіксована частина);

• - 464,72 доларів США - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори застави та іпотеки:

- ПриватБанк і ОСОБА_1 19.04.2007 року уклали договір застави № 1937Е. Згідно з договором застави відповідач надав в заставу належне йому майно, опис якого зазначено в договорі застави;

- ПриватБанк і ОСОБА_2 19.04.2007 року уклали договір іпотеки № 1938Е. Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку належне їм майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 44,00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу 2 на праві власності на підставі Договору міни квартирами від 23 листопада 2005р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 за № 3335.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмети застави в заклад банку не передані.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно з договорами застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПриватБанком заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмети застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предметів застави у володінні ПриватБанку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. І ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач2 підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами.

Від представника позивача надійшла заява відповідно до якої представник ЗАТ «ПриватБанк» просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить винести заочне рішення.

В судове засідання відповідачі не з»явились, про причини неявки суду не повідомили, були повідомлені належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе винести заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи, а саме: Кредитний договір № Е 31-07/Р укладений між ЗАТ «ПиватБанк» та ОСОБА_1 В»ячеславовичем, договір застави майна № 1937 Е від 19 квітня 2007 року укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ЗАТ «ПриватБанк», договір іпотеки № 1938 Е від 19 квітня 2007 року укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ «ПриватБанк» суд приходить до висновку, що вимоги позовної заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 отримав за кредитним договором № Е 31-07/р від ЗАТ «ПриватБанк» грошові кошти у розмірі 15 000 доларів США. Умови договору відповідачем не виконані.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 уклала договір застави майна № 1937 Е від 19.04.2007 року, відповідно до якого в разі не забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_1 забезпечених заставою надає в пріоритет ЗАТ «ПриватБанк» одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна зазначеного в договорі застави мана № 1937 Е переважно перед іншими кредиторами позичальника, а заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу».

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно договору іпотеки № 1938 Е від 19.04.2007 року ОСОБА_4 в забезпечення належного виконання зобов»язань ОСОБА_1 перед ЗАТ «ПриватБанком» надає в іпотеку останнім двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, Мар»їнського району належну їй на праві власності.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. І ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

На підставі ч. 2 ст. 554, 1049, 1050 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, керуючись 209, 212-215, 224-233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Вимоги позовної ЗАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 В»ячеславовича, ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити.

Передати в заклад «ПриватБанку» шляхом вилучення у ОСОБА_1 (85612, обл. Донецька, м. Курахове, вул. Лєрмонтова, 27/2 ІПН: НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави № 1937Е від 19.04.2007 р.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Е 31-07/Р від 19.04.2007 року в сумі 9 791,67 доларів США:

звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорі застави № 1937 Е від 19.04.2007р. шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця;

звернути стягнення на квартиру загальною площею 44,00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 1938Е від 19.04.2007 р.) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_4, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Курахово.

Стягнути з ОСОБА_5 В»ячеславовича та ОСОБА_2 судові витрати: державне мито у розмірі 762,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 168,00 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.П. Пономарьов