Рішення № 8399116, 28.01.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Cправа № 2-85/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого – судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі – Росовській О.Ю.

із участю : - представника позивача ОСОБА_1

- відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В:

ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" 03.12.2009 року звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 24.10.2007 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір №014/035-26/50235, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 7188 грн. із кінцевим терміном повернення 23.10.2013 року, з оплатою 29,50 % на рік. Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору належно не виконуються особисті зобов’язання щодо здійснення фіксованих платежів, позивач просив стягнути на користь ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" з ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту в розмірі 8672,41 грн. та судові витрати в сумі 206,72 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги. Пояснила, що з дня укладення договору до часу пред’явлення позову відповідачкою належно не здійснювались ануїтетні платежі на користь банку в погашення отриманого ОСОБА_2 грошового кредиту, у зв’язку з чим станом на 15.11.2009 року за нею утворилась заборгованість перед позивачем, яка складається із залишку основного боргу в розмірі 5823,56 грн., суми несплачених процентів за користування кредитом в розмірі 1539,68 грн. , пені за порушення грошових зобов’язань в сумі 1309,17 грн. Просила стягнути з відповідача на користь позивача вказані суми боргу та судові витрати в розмірі 206,72 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала повністю та не заперечував проти його задоволення, погодившись із нарахованим позивачем розміром заборгованості за кредитним договором. Пояснила, що вона добровільно укладала договір кредиту із позивачем 24.10.2007 року, отримала від банку вказану в договорі суму грошових коштів. Протягом року регулярно сплачувала платежі з повернення кредиту та відсотки, однак згодом у неї виникли фінансові труднощі, у зв’язку з чим вона не могла своєчасно сплачувати кошти позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В судовому засіданні установлено, що сторони уклали кредитний договір №014/035-26/50235 від 24.10.2007 року, що підтверджується копією останнього із додатком №1 (а.с.7-10); за умовами розділу 1 якого позивачем надано відповідачу споживчий кредит в розмірі 7188 грн. із строком повного погашення до 23.10.2013 року згідно установленого графіку.

Згідно п.1.2, 10.1 вказаного Договору відповідач зобов’язався сплачувати відсотки в розмірі 29,5% річних за використання кредиту, або 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Обставини своєчасного отримання від позивача передбаченої договором суми кредиту відповідачем визнані.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що відповідачем не здійснювались у повній мірі щомісячні платежі щодо погашення отриманого ним кредиту, проти чого не заперечувала відповідачка.

Відповідачем відсутність своєї вини у прострочення грошових зобов’язань перед позивачем за договором кредиту суду не доведено.

Таким чином, вимоги позивача є справедливими, так як заявлені до стягнення суми визнані відповідачкою, узгоджуються з представленим математичним розрахунком станом на 15.11.2009 року (а.с.5) та графіком погашення кредиту (а.с.7), не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору і тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Визнання відповідачем пред’явленого позову в даному конкретному випадку не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Судові витрати, з урахуванням задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідачки на користь позивача відповідно представлених останнім документально підтверджених витрат із сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.5, 8, 10, 60, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" (р/р 3619711 у Вінницькій обласній дирекції ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", МФО 302247, код ЗКПО 20097421) заборгованість за договором кредиту №014/035-26/50235 від 24.10.2007 року станом на 15.11.2009 року у виді суми неповернутого кредиту в розмірі 5823 гривні 56 копійок, несплачених процентів в сумі 1539 гривень 68 копійок, пені в розмірі 1309 гривень 17 копійок, а всього боргу в сумі 8672 гривні 41 копійка, а також 86 гривень 72 копійки судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання останньої, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ