Рішення № 8399102, 04.02.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Cправа № 2 – 145/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

4 лютого 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого – судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі – Росовській О.Ю.

із участю : відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 12.10.2007 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір №014/035-26/50220, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 9583 грн. із кінцевим терміном повернення 15.10.2013 року, з оплатою 29,5 % на рік. Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору належно не виконуються особисті зобов’язання щодо здійснення фіксованих платежів, позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту в розмірі 13528,79 грн. та судові витрати в сумі 135,28 грн.

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду не з’явився, однак, надав до суду письмову заяву, в якій уточнила позовні вимоги, зменшивши суму вимог нарахованої пені до 3097,40 грн., остаточно визначивши розмір заборгованості відповідача в сумі 13315,74 грн. Просила розглянути справу без її участі .

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав повністю та не заперечував проти його задоволення, погодившись із нарахованим позивачем розміром заборгованості за кредитним договором. Пояснив, що вона добровільно уклав договір кредиту із позивачем 12.10.2007 року, отримав від банку вказану в договорі суму грошових коштів. Протягом певного часу регулярно сплачував платежі з повернення кредиту та відсотки за користування кредитними коштами, однак згодом у нього виникли фінансові труднощі, у зв’язку з чим він не мав можливості своєчасно сплачувати кошти позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

В судовому засіданні установлено, що сторони уклали кредитний договір №014/035-26/50220 від 12.10.2007 року, що підтверджується копією останнього із додатком №1 (а.с.6-9); за умовами розділу 1 якого позивачем надано відповідачу споживчий кредит в розмірі 9583 грн. із строком повного погашення до 11.10.2013 року згідно установленого графіку.

Згідно п.1.2, 10.1 вказаного Договору відповідач зобов’язався сплачувати відсотки в розмірі 29,5% річних за використання кредиту, або 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Обставини своєчасного отримання від позивача передбаченої договором суми кредиту відповідачем визнані.

З представленої позивачем довідки від 03.02.2010 року №157 судом встановлено, що відповідачем не здійснювались у повній мірі щомісячні платежі щодо погашення отриманого ним кредиту з вересня 2009 року, що не заперечено самим відповідачем. Останнім відсутність своєї вини у прострочення грошових зобов’язань перед позивачем за договором кредиту суду не доведено.

Таким чином, вимоги позивача є справедливими, так як заявлені до стягнення суми узгоджуються з представленим математичним розрахунком станом на 14.12.2009 року (а.с.5) та уточненими вимогами щодо нарахування пені у зменшеному від первісних вимог розмірі згідно додатку 3 до заяви від 03.02.2010 року, не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Визнання відповідачем пред’явленого позову в даному конкретному випадку не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Судові витрати, з урахуванням задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно представлених останнім документально підтверджених витрат із сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 8, 10, 60, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" (р/р 3619711 у Вінницькій обласній дирекції ВАТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 302247, код ЗКПО 20097421) заборгованість за договором кредиту №014/035-26/50220 від 12.10.2007 року станом на 09.12.2009 року у виді неповернутого кредиту в розмірі 7757 гривень 19 копійок, суми заборгованості несплачених процентів в розмірі 2461 гривня 15 копійок, пені в розмірі 3097 гривень 40 копійок, а всього боргу в сумі 13315 гривень 74 копійки, а також 133 гривні 16 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання останньої, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ