Постанова № 8398601, 04.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2010 року Справа №2а-27/10/0870

(14 год. 40 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-угорська компанія Інн-Ком» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.

В позовній заяві, яка надійшла до суду 5 січня 2010р. позивач просить визнати нечинними повідомлення-рішення від 5 червня 2009р. №00001952302/0, №0000591720/0, №00001962302/0.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просить скасувати частково повідомлення-рішення від 05.06.2009р. №00001962302/0 в частині основного платежу на суму 77 574гр. а також відповідну суму штрафних санкцій.

Визнати нечинними та скасувати повідомлення-рішення від 5 червня 2009р. №00001952302/0, №0000591720/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача висновок ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо відсутності в позивача підстав для звільнення від оподаткування доходів із джерелом походження з України та донарахування органом ДПІ податку на доходи нерезидентів за ставкою 10% спростовується положеннями п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нормами міжнародного права – Конвенції між Урядом України і Урядом Французької республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, та п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2001р. №470.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000591720/0 позивач зазначив, положення Закону України «Про податок на прибуток підприємств» у разі відсутності у платника податку оподатковуваного прибутку, не забороняють йому здійснювати витрати на представницькі цілі, а лише виключають можливість віднесення таких витрат до складу валових. У зв’язку з тим, що підприємство було створено з участю іноземних засновників, зустрічі для обговорення подальшого розвитку мережі проводились позивачем за його рахунок. На підприємстві складався наказ про зустріч та план її проведення. Тому суми, вказані в п. 3.10 акту перевірки не можуть бути зараховані як додаткові блага, це - представницькі витрати на організацію зустрічей.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00001962302/0, то в судовому засіданні представником позивача наданий розрахунок суми основного платежу, яка позивачем визнана, та представник позивача просить скасувати частково повідомлення-рішення від 05.06.2009р. №00001962302/0 в частині основного платежу на суму 77 574гр. а також відповідну суму штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимог не визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що з 10.04.2009р. по 18.05.2009р. ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-угорська компанія Інн-Ком».

За результатами перевірки складено акт №64/23-2/25216907 від 25.05.2009р. в акті зазн6ачено, що перевіркою встановлені наступні порушення:

Пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся всього в сумі 115209гр., в тому числі по періодах: 1 квартал 2008р. -17882гр., півріччя 2008р. – 17928гр., 2008р. – 115209гр., завищено за 3 квартал 2008р. у розмірі 33681гр.

П. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 15171гр., у тому числі по періодах: півріччя 2006р. -1444гр. (з 01.04.2006р.), 3 квартали 2006р. – 2949гр. (з 01.04.2006р.), за рік 2006 – 6190гр. (з 01.04.2006р.), за 1 квартал 2007р. – 1010гр., півріччя 2007р. – 4354, 3 квартали 2007р. – 5861гр., 1 квартал 2008р. – 3120гр.

Пп «г», пп 4.2.9, п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.2, п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за 2006р. – 2008р. в сумі 427, 71 гр.

П. 1.2, 2.11, 7.41 «Положення проведення касових операцій в національній валюті в Україні» затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордеру, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 837, 62гр.

5 червня 2009р. відповідачем по справі прийняті податкові повідомлення-рішення №0001952302/0 яким позивачу нараховане 45 513гр. податку на прибуток іноземних юридичних осіб ( 15171гр. – основний платіж та 30342гр. штрафних санкцій), №0000591720/0 яким позивачу нараховане податку з доходів фізичних осіб на суму 1 418гр. 13 коп. ( 427гр. 71 коп. основний платіж, 945гр. 42 коп. – штрафні санкції), №0001962302/0, яким позивачу нараховане податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в сумі 147210гр. 20 коп. ( 115209гр. – основний платіж, 32001гр. 20 коп. – штрафні санкції).

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0001952302/0 яким позивачу нараховане 45 513гр. податку на прибуток іноземних юридичних осіб, то судом встановлено, що згідно з договором з кабельним оператором б/н від 01.05.2003р. позивач здійснює перерахування грошових коштів (абонентської плати) Каналу – Evrosport SA Франція, за розповсюдження каналу.

Сума сплачених роялті у гривневому еквіваленті за перевірений період склала 151710гр. 19 коп.

Позивачем надано суду копія свідоцтва о реєстрації платника податків Акціонерного товариства Евроспорт з проставленим апостилем.

Стосовно зазначених фактичних обставин справи між сторонами спір відсутній.

Відповідно до п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з джерелом їх походження з України — будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

У відповідності до пп. «в» п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: роялті, фрахту та доходи від послуг типу “інжиніринг".

Роялті, у відповідності до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» — платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

У відповідності до п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Як передбачено п. 3 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 6 травня 2001р. №470, застосування норм міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 12 Коніенції між Урядом України та Урядом Французської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, ратифікованою 03.03.1998р. роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

П. 2 ст. 12 зазначеної Конвенції передбачає, що однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом другої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів валової суми роялті.

П. 4 ст. 12 зазначеної Конвенції передбачає, що термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права використання будь-яких авторських прав на твори літератури, мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телебачення, на будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, схему, таємну формулу або процес, або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Оскільки позивачем не здійснено утримання податку з доходів нерезидента з джерелом його походження з України у розмірі 10% від їх суми та за їх рахунок та сплату до бюджету під час виплати роялті, то у відповідності до п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач несе відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем податкове повідомлення-рішення №0001952302/0 яким позивачу нараховане 45 513гр. ( 15171гр. – основний платіж та 30342гр. штрафних санкцій) податку на прибуток іноземних юридичних осіб прийнято у відповідності до законодавства, а позовні вимоги про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000591720/0 яким позивачу нараховане податку з доходів фізичних осіб на суму 1 418гр. 13 коп. ( 427гр. 71 коп. - основний платіж, 945гр. 42 коп. – штрафні санкції), то судом встановлено, що підприємством позивачем видавались кошти на господарські потреби в квітні 2006р., травні, червні 2007р., червні , грудні 2008р. працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2 в сумі 5914гр. 66 коп., але витрати в сумі 3520гр. 75 коп. не підтверджені документально.

Відповідно до п. 1 Норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання, затверджених наказом Міністерства економіки України від 12.11.1993, № 88 представницькі витрати - це витрати міністерств, відомств, підприємств, установ на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій та представників інших підприємств, які прибули за запрошеннями для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва та вирішення питань, пов'язаних з комерційною діяльністю.

До представницьких витрат відносяться витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, їх транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті підприємства, установи, оплатою номерів у готелях.

Віднесення представницьких витрат до собівартості продукції (робіт, послуг) дозволяється тільки при наявності первинних документів, у яких повинні бути вказані дата, місце і програма проведення ділової зустрічі (прийому), запрошені особи, представники підприємства, яке приймає делегацію, розмір витрат.

Згідно з підпунктом "г" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

До наданих представником позивача копій рахунків з закладів громадського харчування, пивних барів та кафе, копій білетів до театрів, рахунків за ремонт автомобіля відноситься критично, оскільки надані документи не підтверджують сплату зазначених у них сум, а свідчать лише про виставлення рахунків за відповідні послуги.

За наявних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000591720/0 яким позивачу нараховане податку з доходів фізичних осіб на суму 1 418гр. 13 коп. ( 427гр. 71 коп. - основний платіж, 945гр. 42 коп. – штрафні санкції) прийняте правомірно і підстави для його скасування відсутні.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2009р. №00001962302/0 в частині основного платежу на суму 77 574гр. а також відповідну суму штрафних санкцій, то перевіркою встановлено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся всього в сумі 115209гр., в тому числі по періодах: 1 квартал 2008р. -17882гр., півріччя 2008р. – 17928гр., 2008р. – 115209гр., завищено за 3 квартал 2008р. у розмірі 33681гр.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2006р. по 31.12.2008 р. встановлено його заниження за 2008 рік у загальній сумі 460834 грн., в тому числі по періодах:

-за 1 квартал 2008 р.-71528 грн.

за півріччя 2008 р. - 71711 грн.

за 2008 рік - 460834 грн.

завищення за 3 квартали 2008 р. у загальній сумі - 134725грн.

Встановлено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4. пп. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством занижено дохід віт продажі товарів (робіт, послуг). а саме заниження суми задекларованих ТОВ «Українсько-угорська компанія Інн-Ком» показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг) за 2008р. на загальну суму 33999гр., в тому числі по періодах: за 1 квартал 2008 р. - 71528 грн.; за півріччя 2008 р. - 71 711 грн.; за 2008 рік - 33999 грн. та завищення задекларованих ТОВ «Українсько-угорська компанія Інн-Ком» показників у рядку 01.1 Декларацій ..доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" за 3 квартали 2008 рік на суму - 134725 грн.

Порушення встановлено за даними бухгалтерського обліку, а саме наданих до перевірки обіково-сальдових відомістей за 1 квартал 2008 p.. 2 квартал 2008 p., З квартал 2008 p.. 4 квартал 2008 р.. за 2008 р.

П. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Відповідно до пункту 1.6 зазначеного Порядку дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У ході перевірки бул отримані бухгалтерські пояснення щодо здійснення коригувань (аркуш 11 акту перевірки), а саме: коригування по р. 02.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» у декларації за 2008р. в розмірі 587426гр. (коригування за рахунок завищення суми валового доходу за 2006р. 97916гр., за 2007р. -62672гр., за 2008р. 426835гр.)

У зв’язку з тим, що перевіркою встановлено заниження задекларованих ТОВ «Українсько-угорська компанія Інн-Ком» показників у рядку 01.1 Декларації «доходи від продажу товарів(робіт, послуг) за 2008р. на суму 33999, в тому числі по періодах: за 1 квартла 2008р. – 71528, за півріччя 2008 р. - 71711 грн.; за 2008 рік - 33999 грн. та завищення задекларованих ТОВ «Українсько-угорська компанія Інн-Ком» показників у рядку 01.1 Декларацій ..доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" за 3 квартали 2008 рік на суму - 134725 грн., підприємством було безпідставно виключено зі складу валового доходу 2008р. шляхом коригування суму в розмірі 426835гр.

На порушення пункту 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 до рядку 02.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» включаються «доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді», підприємством коригуються доходи шляхом їх виключення у декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 р. по рядку 02.2 суми у розмірі 426835 грн.. яка не була завищена у попередніх податкових періодах (2008 року).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання зобов’язаний:

а). або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Уточнюючий розрахунок, якій відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього порядку.

б). або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижений (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу 9рядок 02.20 та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Таким чином, на порушення п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 підприємством було безпідставно виключено зі складу валового доходу шляхом коригування по р. 02.2 суму 426835гр. у декларації з податку на прибуток підприємства за 2008р.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За таких обставин слід визнати, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв обґрунтовано, відповідно до діючого законодавства та використовуючи свої повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі (якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови) та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлене 10 березня 2010 року.

Суддя А.А. Щербак