Рішення № 83983558, 03.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2484/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., за участю секретаря Шашери М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради про ухвалення додаткового рішення суду у справі

за позовомГоловне управління ДФС у Чернігівській областідоКомунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської радипро винесення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 провадження у справі закрито в зв`язку з наявністю спору про право.

З огляду на матеріали справи, представником відповідача до закінчення судових дебатів було заявлено про неможливість на даний час подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат.

Так, 23.08.2019 представником відповідача було подано клопотання про приєднання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви та зазначив, що розмір заявлених до відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 1500 грн на думку Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області не є розумним та співмірним з наданими послугами.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.

Частина 1 та 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Водночас, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частина 10 ст. 139 КАС України встановлює, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, в матеріалах справи є ордер на надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.08.2019, копія акту наданих послуг від 23.08.2019 та копія платіжного доручення № 5 від 23.08.2019 про сплату 1500 грн за консультацію та участь в судовому засіданні згідно рахунку № 3.

Зважаючи на те, що наявні у справі докази свідчили про наявність спору про право станом на момент звернення податкового органу до суду щодо підтвердження адмінарешту та закриття провадження у справі з цих підстав, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на користь Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в розмірі 1500 грн.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення суду.

Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В

Заяву Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на користь Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради судові витрати в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

Додаткова ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повної додаткової ухвали суду - 03.09.2019.

Суддя Ю.О. Скалозуб