Рішення № 83983287, 02.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/1904/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Чернігівського управління Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.11.2018 № ф-11392-17У про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 15819,54 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він працює у відокремленому підрозділі “Южно-Українська АЕС”, державну реєстрацію позивача як підприємця було скасовано розпорядженням голови Деснянської районної ради народних депутатів м. Чернігова та виконавчого комітету від 25.07.1996 № 70-р, а отже позивач не здійснював підприємницької діяльності та не отримував доходів як фізична особа-підприємець. Враховуючи наведене, позивач вважає протиправним нарахування йому єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та виставлення вимоги про сплату недоїмки.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 задоволено заяву про забезпечення позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , зупинено стягнення на підставі вимоги Чернігівського управління Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.11.2018 № ф-11392-17У про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 15819,54 грн.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 755 фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.

Згідно з інформацією щодо ОСОБА_1 , яка міститься у інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме у розділі «Реєстраційні дані», позивач зареєстрований як суб`єкт господарювання станом на 30.07.1996 за КВЕД 52 «Роздрібна торгівля, ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку» та взятий на облік Чернігівською ДПІ (м. Чернігів) (ГУ ДФС у Чернігівській області) станом на 31.07.1996 за номером А 6553 з присвоєнням стану платнитка податків «0 - платник податків за основним місцем обліку» без жодних змін даного стану на дату звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця був зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 30.07.1996 та з 31.07.1996 перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Чернігівській області (Чернігівське управління, Чернігівська ДПІ (м. Чернігів) зі станом «0 – платник податків за основним місцем обліку» як платник податків (ід.н. НОМЕР_1 ).

Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 06.05.2019 відомості про підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 не знайдені (а.с. 10).

Підприємницьку діяльність ОСОБА_1 скасовано розпорядженням голови Деснянської районної ради народних депутатів м. Чернігова та виконавчого комітету від 25.07.1996 № 70-р, що підтверджується архівною довідкою від 10.05.2019 (а.с. 11).

Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 07.11.2018 № ф-11392-17У на суму 15819,54 грн.

Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі – Закон).

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені з урахуванням норм законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Також платниками єдиного внеску, як зазначено у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, є фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Єдиний внесок для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 цього Закону).

Як визначено п. 2 цієї частини, базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування і є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов`язкової звітності за себе як фізичні особи — підприємці. Сплата ЄСВ у такому разі не здійснюється подвійно, адже за фізичну особу — підприємця, яка працює найманим працівником у юридичної особи, сплачує роботодавець (утримань ЄСВ із заробітної плати немає).

У свою чергу, відповідно до ч. 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань включено лише відомості, які зареєстровані після 01.07.2004 - дати набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Прикінцевими положеннями вказаного Закону з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням» № 1155-VII від 25.03.2014 встановлено обов`язок усім діючим фізичним особам-підприємцям, створеним та зареєстрованим до 1 липня 2004 року, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру, подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.

Слід зазначити, що на час державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України визначались Законом України «Про підприємництво» від 07.02.1991 № 698-ХІІ.

Враховуючи наведене, відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про позивача зумовлена нездійсненням позивачем дій, спрямованих на їх включення.

Отже, відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких відомостей щодо позивача, в свою чергу, не свідчить про припинення ним підприємницької діяльності.

Щодо того, що позивач працює у відокремленому підрозділі “Южно-Українська АЕС” та у період, за який податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недомки), роботодавцем здійснювалась сплата за найманого працівника єдиного внеску, суд зазначає, що за відсутності належних доказів припинення підприємницької діяльності у встановленому законом порядку, за позивачем зберігається статус підприємця-платника податків, який у розумінні ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI є самостійними суб`єктом сплати єдиного внеску.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реєстрація позивача як фізичної особи-підприємця встановлює обов`язок сплачувати податки, пов`язані із здійсненням підприємницької діяльності, у строки, встановлені чинним законодавством. Разом з тим, у випадку несвоєчасного нарахування та/або сплати платником сум єдиного внеску, податковий орган зобов`язаний обчислити суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), формування якої здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника.

Суд також зауважує, що ОСОБА_1 є платником єдиного внеску згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» незалежно від фінансового стану та з 2017 року (набрання законної сили змінами до Закону № 2464-VI) навіть в разі відсутності доходу в сумі єдиного внеску не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Судом встановлено, що на дату формування вимоги станом на 31.10.2018 ФОП ОСОБА_1 за даними інформаційної системи органів ДФС в інформаційній картці платника ІС «Податковий блок» по коду платежу 71040000 (єдиний соціальний внесок) станом на 31.10.2018 загальна заборгованість із сплати єдиного внеску становить 15819,54 грн, яка виникла в наслідок несплати поточних нарахувань: за 2017 рік – 8448 грн (мінімальний страховий внесок за місяць у 2017 році 3200 грн *22%=704,00 грн*12 міс = 8448,00 грн), термін сплати 09.02.2018; за 2018 рік – 7371,54 (мінімальний страховий внесок за місяць у 2018 році 3723 грн *22%=819,06 грн*9 міс = 7371,54 грн), термін сплати за квартал 2018 року – сплата до 19.04.2018 у сумі 2487,18 грн, за ІІ квартал 2018 року – сплата до 19.07.2018 у сумі 2487,18 грн, за ІІІ квартал 2018 року – сплата до 19.10.2018 у сумі 2457,18, яка платником залишається не сплаченою.

Таким чином, податковим органом вимога винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та правовими нормами, якими врегульовані спірні правовідносини, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин у справі, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ - 39392183) про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення суду склдаено 02 вересня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан