Рішення № 83983267, 14.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року справа № 580/1596/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання: Остроушко Л.І.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача - Батаргіною Ю.О. (згідно довіреностей),

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії службових осіб відповідача щодо зупинення реєстрації виписаної ОСОБА_1 податкової накладної №4 від 07.03.2019 та зобов`язати відповідача зареєструвати податкову накладну №4 від 07.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) скасувати рішення від 23.03.2018 службових осіб відповідача щодо віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків;

3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальну шкоду (збитки), завдану протиправними діями та рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області в сумі 4950,00 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп.;

4) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області(код ЄДРПОУ 39392109) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправними діями та рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області в сумі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем складено податкову накладну від №4 віл 07.03.2019 на загальну суму 29700,00 грн; та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції від 22.03.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної від 07.03.2019 №4 на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначає, що податкова накладна №4 від 07.03.2019 відповідає другій із ознак, визначених в пункті 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, а тому згідно пункту 4 вказаного Порядку не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі. Так, в березні 2019 року позивачем направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №2 від 01.03.2019 на суму 25220,00 грн (складено ФОП ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «КІП-Сервіс Плюс») та податкову накладну №4 від 07.03.2019 на суму 24750,00 грн (складено ФОП ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «КІП-Сервіс Плюс»). Обсяг постачання товарів у березні 2019 року з ТОВ «КІП-Сервіс Плюс» склав 49970,00 грн.

Позивач також стверджує, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутні розрахунки показника по критерію п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платників податку, більше того, зазначений критерій включає в себе 7 підкритеріїв, на жодний з яких в квитанції відсутнє посилання.

У відповідача відсутні правові підстави для віднесення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків, зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 07.03.2019 та прийняття рішення від 23.03.2018 щодо віднесення позивача до категорії ризикових платників податку.

Позивач зазначає, що внаслідок зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 07.03.2019 відповідач протиправно позбавив позивача податкового кредиту на суму 4950,00 грн. Отже, відповідач своїми діями наніс майнову шкоду позивачу в розмірі 4950,00 грн. Прийняття відповідачем протиправних рішень від 27.03.2018 та 07.03.2019 про віднесення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків та про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 07.03.2019 в ЄРПН завдало значної шкоди діловій репутації позивача, так як позивач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання перед Покупцем (ТОВ «КІП-Сервіс Плюс»), а саме: Покупець за отриманий і повністю оплачений товар не отримав податковий кредит від Продавця, а це в свою чергу потягло великі душевні переживання позивача. Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в 50000,00 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П. від 22.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

12 червня 2019 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти адміністративного позову та зазначає, що квитанцією №1 від 22.03.219 повідомлено позивача про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 07.03.2019 відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України з підстав відповідності податкової накладної п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку; запропоновано надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Жодних пояснень та документів позивачем не надавалось.

Відповідач зазначає, що підставою вважати господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 ризиковою стали дані податкової звітності з податку на додану вартість та дані Єдиного реєстру податкових накладних. Аналіз даних ЄРПН дозволяє дійти висновку, що позивач при формуванні податкового кредиту іншим суб`єктам господарювання, здійснював «підміну» номенклатури товарів, а саме: зазначав реалізацію товарів з такою номенклатурою, щодо якої в нього відсутнє придбання. Наявна податкова інформація стосовно ФОП ОСОБА_1 стала підставою для винесення на розгляд Комісії ГУ ДФС у Черкаській області питання про включення даного платника до категорії ризикових платників податків.

Відповідач стверджує, що оскільки контролюючий орган не є стороною господарської діяльності платника податків, то і збитків в розумінні чинного законодавства нанести не міг. Позивач не наводить жодних обґрунтованих доказів щодо наявності причинного зв`язку між діями відповідача та заявленими до стягнення сумами моральної шкоди, в чому полягає така шкода, в чому виражаються страждання. Не зрозуміло з чого виходив позивач визначаючи розмір моральної шкоди, оскільки в позові такі обґрунтування не наведені.

18 червня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що податкова накладна №4 від 07.03.2019 відповідає другій із ознак, визначених в пункті 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, не потребує додаткових письмових пояснень та документів, а тому згідно пункту 4 вказаного Порядку не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі. 27.03.2018 відповідач без будь-яких підстав, зазначених в Критеріях ризиковості платника податку, вніс позивача до Журналу ризикових платників.

Ухвалою суду від 10.07.2019 залучено до участі в справі у якості другого відповідача у справі - Державну фіскальну службу України.

Ухвалою суду від 10.07.2019 постановлено здійснити розгляд справи № 580/1596/19 за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 19 серпня 2016 року.

27.03.2018 на засіданні Комісії ГУ ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації внесено до Журналу ризикових платників фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (протокол №4 від 27.03.2018).

07.03.2019 позивачем складено податкову накладну №4 на поставку товару на загальну суму 29700,00 грн, в т.ч. ПДВ 4950,00 грн; та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

22.03.2019 автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України позивачу надіслано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 07.03.2019 №4 на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.04.2019 позивачем подано до ДФС України, ГУ ДФС України у Черкаській області скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення про віднесення до категорії ризикових платників податків, в якій просить роз`яснити причину нереєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 07.03.2019; зареєструвати зазначену накладну в ЄРПН; виключити ФОП ОСОБА_1 з категорії ризикових платників податків.

Листом ГУ ДФС у Черкаській області від 26.04.2019 №13865/23-00-07-022 позивачу роз`яснено положення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про зупинення реєстрації податкових накладних, та рішенням про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку №117 податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

Згідно з п. 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пункт 7 Порядку №117 визначає, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 13 Порядку № 117).

Згідно з п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Як вбачається із змісту квитанцій №1 від 22.03.2019 контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп. 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку № 117, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків) (втратив чинність 03.08.2018) (далі - Порядок №144).

Порядком №144 було передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп. 1.1 - 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп. 1.1 - 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку», у тому числі зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. …».

Судом встановлено, що 27.03.2018 на засіданні комісії ГУ ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ФОП ОСОБА_1 внесено до Журналу ризикових платників (протокол №4 від 27.03.2018).

На підтвердження обґрунтованості вказаного рішення відповідачем надано до суду: лист-запит ГУ ДФС у Черкаській області від 06.09.2017 №21954/23-00-13-0117 про надання документів; лист ФОП ОСОБА_1 від 03.10.2017 про надання інформації та її документального підтвердження; звітна податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2017 року ФОП ОСОБА_1 ; довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ); розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року); розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року).

У відзиві на адміністративний позов відповідач стверджує, що підставою вважати господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 ризиковою стали дані податкової звітності з податку на додану вартість та дані Єдиного реєстру податкових накладних. Аналіз даних ЄРПН за січень - березень 2018 року, що дозволяє дійти висновку, що позивач при формуванні податкового кредиту іншим суб`єктам господарювання, здійснював «підміну» номенклатури товарів, а саме: зазначав реалізацію товарів з такою номенклатурою, щодо якої в нього відсутнє придбання.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких, його ухвалено або вчинено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, зі змісту протоколу №4 засідання Комісії від 27.03.2018 не вбачається зрозумілим, на підставі чого було зроблено висновок про відповідність ФОП ОСОБА_1 . критеріям ризиковості, вказане рішення взагалі не містить жодного аналізу такої інформації, у ньому не зазначено на підставі яких саме матеріалів платника податку - позивача віднесено до переліку ризикових, окрім того, вказане оспорюване рішення взагалі не містить жодної обставини з їх вичерпного переліку, встановленого пп. 1.6 Критеріїв ризиковості, тобто вказане рішення є невмотивованим та необгрунтованим.

Відповідачем не надано до суду: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією, які згідно «Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків» обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Мотиви прийняття спірного рішення відповідачем наводяться у відзиві на позовну заяву, що свідчить про відсутність належних підстав для його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення Комісії Головного управління ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, що оформлене протоколом засідання Комісії №4 від 27.03.2018, є невмотивованим, необґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Суд також зазначає, що окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Водночас до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567).

Наказ № 567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.

У квитанції № 1 про зупинення реєстрації податкової накладної від 22.03.2019 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку про безпідставне зупинення реєстрації податкової накладної ФОП ОСОБА_1 від 07.03.2019 №4.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 (К/9901/4668/19).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд встановив протиправність рішення Комісії ГУ ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині внесення до Журналу ризикових платників фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , що оформлено протоколом №4 від 27.03.2018.

За вказаних обставин, задоволенню також підлягають позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 07.03.2019.

Стосовно доводів позивача про те, що податкова накладна №4 від 07.03.2019 відповідає другій із ознак, визначених в пункті 3 Порядку №117, а тому згідно пункту 4 вказаного Порядку не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку №117 податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

Згідно з п. 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Суд зазначає, що надані позивачем до суду податкова накладна №2 від 01.03.2019 на суму 25220,00 грн (складено ФОП ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «КІП-Сервіс Плюс») та податкова накладна №4 від 07.03.2019 на суму 24750,00 грн (складено ФОП ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «КІП-Сервіс Плюс»), не є належним доказом на підтвердження обставини, що обсяг постачання у березні 2019 року з одним контрагентом ТОВ «КІП-Сервіс Плюс» не перевищував 50000,00 грн.

Натомість, відповідно до додаткових пояснень ГУ ДФС у Черкаській області у березні 2019 року позивачем зареєстровано податкові накладні на постачання товарів / послуг ТОВ «КІП-Сервіс Плюс» на суму, що перевищує 50 тис. грн, у зв`язку з чим податкова накладна №4 від 07.03.2019 підлягала моніторингу.

Вищезазначені обгрунтування відповідача не покладені в основу спірних рішень, а надані у відзиві до позову, а тому на підставі ч. 2 ст. 77 КАС України суд не бере їх до уваги.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну №4 від 07.03.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 28 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

На підставі викладеного, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 2 зареєструвати днем фактичного подання в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 07.03.2019 №4.

Аналогічну позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 25 червня 2019 року по справі №1940/1950/18.

Стосовно позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди (збитків), завданої протиправними діями та рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області в сумі 4950,00 грн, суд зазначає таке.

В адміністративному позові позивач вказує, що внаслідок зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 07.03.2019 відповідач протиправно позбавив позивача податкового кредиту на суму 4950,00 грн, у зв`язку з чим своїми діями наніс майнову шкоду позивачу в розмірі 4950,00 грн.

Суд встановив, що 4950,00 грн - це сума ПДВ за податковою накладною від 07.03.2019 №4 на поставку товару.

Враховуючи те, що вказаним рішенням суду зобов`язано відповідача зареєструвати податкову накладну №4 від 07.03.2019 днем фактичного подання, з огляду на те, що судом не встановлено, а позивачем не доведено заподіяння матеріальної шкоди ФОП ОСОБА_1 ., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення такої матеріальної шкоди є необґрунтованими, і у їх задоволенні необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області в сумі 50000,00 грн, суд зазначає таке.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.

Положеннями статті 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно частин першої, другої статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Приписами статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 цієї Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані тим, що прийняття відповідачем протиправних рішень від 27.03.2018 та 07.03.2019 про віднесення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків та про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 07.03.2019 в ЄРПН завдало значної шкоди діловій репутації позивача, так як позивач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання перед Покупцем (ТОВ «КІП-Сервіс Плюс»), а саме: Покупець за отриманий і повністю оплачений товар не отримав податковий кредит від Продавця, а це в свою чергу потягло великі душевні переживання позивача.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, моральних або фізичних страждань внаслідок поведінки відповідача, яку позивач вважає протиправною, не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується; не підтвердив наявність причинного зв`язку між моральною шкодою і діями відповідача. За вказаних обставин, у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить частково задовольнити.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення до Журналу ризикових платників фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , що оформлено протоколом №4 від 27.03.2018.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної ФОП ОСОБА_1 від 07.03.2019 №4.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (м. Київ, вул. Площа Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати днем фактичного подання в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) від 07.03.2019 №4.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 23.08.2019.

Суддя В.П. Тимошенко