Рішення № 83980522, 02.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3838/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити розрахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо неподвоєння стажу роботи на посаді лікаря швидкої допомоги кардореанімаційної бригади з 01.08.1989 року по 01.10.2006 року з дати призначення пенсії; зобов`язання здійснити розрахунок та виплату пенсії з урахуванням стажу на посаді лікаря швидкої допомоги кардореанімаційної бригади за період роботи з 01.08.1989 року по 01.10.2006 року у подвійному розмірі з дати призначення пенсії та з урахуванням вже отриманих сум пенсії. Також позивач просить звернути постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць та стягнути на його користь сплачений судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що записами у трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджується, що з 01.08.1989 року по 01.04.1992 року він працював на посаді лікаря кардіореанімаційної бригади Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, а з 01.04.1992 до цього часу в Одеській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади, записи № 8, 9, 10. Також на підтвердження того, що позивач дійсно працював на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади з 01.08.1989 року (наказ № 149-к від 08.08.1989 р.) по 01.06.2002 р. з виплатою йому надбавки у розмірі 15% за роботу в особливих умовах праці, позивачу видана довідка КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» від 12.12.2012 р. яка наявна в матеріалах пенсійної страви. Позивач зазначає, що оскільки ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає пільгові умови права на пенсію за віком, відповідач зобов`язаний зарахувати стаж роботи позивача на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади у подвійному розмірі.

Однак, оскільки відповідач відмовив позивачу у реалізації цього права, останній звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

11 липня 2019 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (а.с. 54-58).

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі 55 років 5 місяців, заробітній платі, визначеній за період роботи з 01.01.1995 року по 30.12.1999 року та з 01.07.2000 року по 30.04.2008 року. Однак, для розрахунку стажу позивача у кратному розмірі, на переконання відповідача, не має підстав, оскільки відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до страхового стажу у подвійному розмірі зараховуються періоди роботи, зокрема у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я. Види відділень реанімації та перелік медичного персоналу, який працює у таких відділеннях, врегульовано наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року №303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної Служби України".

Водночас, відповідно до записів трудової книжки та довідки КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» від 12.12.2012 року №716, позивач працював лікарем швидкої медичної допомоги в кардіореанімаційній бригаді з 01.08.1989 року по 01.06.2002 року, однак, оскільки в переліку, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року №303, відсутня вказана бригада, відповідач вважає, що підстави для зарахування позивачу до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.08.1989 року по 01.06.2002 року відсутні.

З цих підстав відповідач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у зарахуванні стажу позивача у кратному розмірі правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

13 серпня 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано письмові пояснення по суті позовних вимог з додатковими доказами, у яких зазначено, що час роботи позивача на посаді лікаря швидкої медичної допомоги кардіореанімаційної бригади з 01.08.1989 року по 01.10.2006 року зараховується у подвійному розмірі, відповідно до приписів ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню (а.с. 66-79).

У судове засідання, призначене на 13 серпня 2019 року, учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно. У прохальній частині письмових пояснень представник позивача просив справу розглядати без його участі та участі позивача у письмовому провадженні (а.с. 66-69).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження 02 вересня 2019 року за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

02 травня 2006 року позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком.

03 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо повідомлення йому чи зараховано йому для призначення пенсії стаж роботи з 01.08.1989 року по 01.04.1992 року на посаді лікаря кардіореанімаційної бригади міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, а з 01.04.1992 року по 01.10.2006 року в Одеській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 17).

У відповідь на вказане звернення, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 червня 2019 року №1226/3-11 позивачу повідомлено про те, що при страховому стажі 53 роки 5 місяців і заробітній платі 16222,32 грн., визначеній за періоди роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 і з 01.07.2000 по 30.04.2008, розмір його пенсії становить 9326,82 грн.

Стосовно розрахунку стажу в кратному обчисленні в листі від 14 червня 2019 року №1226/3-11 зазначено, що згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до страхового стажу у подвійному розмірі зараховуються періоди роботи, зокрема, у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я. Наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.1997 № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації. Згідно із записами в трудовій книжці та довідкою КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» від 12.12.2012 року № 716, ОСОБА_1 працював на посаді лікаря швидкої медичної допомоги в кардіореанімаційній бригаді з 01.08.1989 по 01.06.2002 рр. Оскільки в даному переліку відсутні кардіореанімаційні бригади швидкої медичної допомоги, для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.08.1989 по 01.06.2002 рр. підстав не має (а.с. 18).

Отже, листом від 14 червня 2019 року №1226/3-11 позивачу фактично відмовлено у зарахуванні трудового стажу з 01.08.1989 по 01.06.2002 у подвійному розмірі, згідно вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки останній працював на посаді лікаря швидкої медичної допомоги в кардіореанімаційній бригаді, в той час як в переліку структурних підрозділів закладів охорони здоров`я відсутня кардіореанімаційна бригада швидкої медичної допомоги.

Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

З аналізу цієї статті закону слідує, що для зарахування до стажу у подвійному розмірі Законом передбачено роботу, зокрема у реанімаційних відділеннях.

З матеріалів справи, а саме записів у трудовій книжці, судом встановлено, що ОСОБА_1 лікар за професією, працював на посаді лікаря швидкої та невідкладної медичної допомоги Міськклінлікарні швидкої медичної допомоги м. Одеси.

01.08.1989 року ОСОБА_1 переведений на посаду лікаря швидкої та невідкладної медичної допомоги в кардіореанімаційній бригаді.

01.04.1992 року ОСОБА_1 в порядку переведення зарахований на посаду лікаря швидкої медичної допомоги кардіореанімаційної бригади Одеської міської станції швидкої медичної допомоги, де працює до цього часу (а.с. 12-14).

11.05.2006 року ОСОБА_1 видана довідка про те, що він працює в Одеській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді лікаря швидкої медичної допомоги реанімаційної бригади (групи інтенсивної терапії) з 01.08.1989 року та на час видачі цієї довідки (а.с. 15).

12.12.2012 року ОСОБА_1 видана довідка за підписом головного лікаря та заступника головного лікаря по кадрам комунальної установи «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» про те, що він з 1989 року по 2003 рік працював лікарем інтенсивної терапії та реанімації з 30 % надбавкою до посадового окладу (а.с. 16).

Також позивачу видана довідка від 12.12.2012 року №716 про те, що він дійсно працював на Одеській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді лікаря швидкої та невідкладної медичної допомоги в кардіореанімаційній бригаді з 01.08.1989 року (наказ №149-к від 08.08.1989) по 01.06.2002 року та йому виплачувалась надбавка у розмірі 15 % за роботу в особливих умовах праці. Одеська міська станція швидкої медичної допомоги за рішенням Одеської міської ради від 17.12.2003 року перейменована у комунальну установу «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» (а.с. 19).

Отже, матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем факт роботи позивача на посаді лікаря швидкої медичної допомоги в кардіореанімаційній бригаді з 01.08.1989 року по дату призначення пенсії (02.05.2006 року).

Згідно протоколу про призначення пенсії №575 від 08.06.2006 року, з 02.05.2006 року позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком, коефіцієнт стажу - 0, 42417.

Розрахунок стажу здійснено наступним чином: 01.09.1963-28.06.1969 - навчання: 5рк. 9 мс. 27дн.; 01.07.1969-26.09.1972 - військова служба: 3рк. 2мс. 25 дн.; 27.11.1972-09.08.1975 - 2рк. 6мс. 13дн.; 10.08.1975-01.04.1992 - 16рк. 9мс. 22дн.; 02.04.1992-31.12.2003 - 11рк. 9мс. 0дн.; 01.01.2004-30.04.2006 - 2рк. 4мс. 0дн. Загальний стаж 42 рк. 5мс. 27дн. (а.с. 20).

Згідно розрахунку стажу, проведеного станом на 30.04.2008 року, з 01.01.2004 по 30.04.2008 рр. зараховано до стажу 4рк. 4мс. 0дн. Загальний стаж 44 рк. 5мс. 29 дн. (а.с. 28).

Згідно розрахунку стажу, проведеного станом на 31.05.20010 року, з 01.01.2004 по 30.04.2008 рр. зараховано до стажу 4 рк. 4 мс. 0дн., з 01.05.2008 по 31.05.2010 рр. зараховано 2рк. 1мс. 0 дн. Загальний стаж 46 рк. 6мс. 29дн. (а.с. 34)

Таким чином, з наведених розрахунків слідує, що позивачу стаж роботи за період роботи на посаді лікаря швидкої допомоги кардореанімаційної бригади з 01.08.1989 року по 02.05.2006 року було зараховано день в день, тобто в одинарному розмірі.

Водночас, з розрахунків стажу станом на 30.11.2012 року та 30.11.2014 року вбачається, що періоди роботи у реанімаційному відділенні з 01.08.1989 по 01.04.1992 рр.,з 02.04.1992 по 30.06.2000 рр., з 01.07.2000 по 31.12.2003 рр. зараховані позивачу до стажу роботу за пільговим коефіцієнтом у двократному розмірі, а саме 5рк. 4мс. 2дн. замість 2рк. 8мс. 1дн., 16рк. 5мс. 28дн. замість 8рк. 2мс. 29дн., 7рк. замість 3рк. 6мс., відповідно. Загальний стаж 63 рк. 6мс. 1дн. (а.с. 36, 38).

Натомість, відповідно до розрахунку стажу, складеного до розпорядження №148865 від 04.05.2016 року, періоди роботи з 01.08.1989 по 01.04.1992 рр., з 02.04.1992 по 30.06.2000 рр., з 01.07.2000 по 31.12.2003 рр., вже зараховані позивачу до стажу роботу без пільгового коефіцієнту в однократному розмірі (2рк. 8мс. 1дн., 8рк. 2мс. 29дн., 3рк. 6мс., відповідно), а також в однократному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 30.11.2012 рр., з 01.12.2012 по 30.11.2014 рр. Загальний стаж 51 рк. 0мс. 29дн. (а.с. 40).

Аналогічно в однократному розмірі позивачу зараховані до стажу періоди роботи з 01.08.1989 по 01.04.1992 рр., з 02.04.1992 по 30.06.2000 рр., з 01.07.2000 по 31.12.2003 рр. в розрахунку стажу до розпорядження №148865 від 05.05.2017 року, а також в однократному розмірі періоди роботи з 01.01.2004 по 30.11.2012 рр., з 01.12.2012 по 30.11.2014 рр., з 01.12.2014 по 31.03.2017 рр. Загальний стаж 53рк. 4мс. 29дн. (а.с. 42).

Отже, спірні правовідносини у даній справі виникли щодо зарахування позивачу стажу за період роботи на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади з 01.08.1989 року по 02.05.2006 року за пільговим коефіцієнтом у подвійному розмірі.

Позивач наполягає на тому, що він має право на зарахування цього періоду до стажу роботи у подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Натомість, відповідач вважає, що підстави для зарахування позивачу стажу роботи у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відсутні, оскільки в переліку, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року №303, відсутня кардореанімаційна бригада.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено, робота, зокрема в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що записи у трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджують його стаж роботи у спірний період на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади Одеської міської станції швидкої медичної допомоги, КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги».

Згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Відповідно до абз. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, санітарно-епідеміологічних закладів, діагностичних центрів мають право на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.

У відповідності з розд. 2 Переліку, до закладів охорони здоров`я відносяться: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

В зазначених закладах і установах право на призначення пенсії за вислугу років мають право: лікарі та середній медичний персонал.

Відповідно до примітки 2 цієї Постанови робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Переліком не передбачена необхідність підтвердження роботи в структурному лікувальному закладі для визначення чи підтвердження спеціального стажу.

Водночас, на підтвердження роботи, яка надає право на пільгове зарахування стажу у подвійному розмірі, позивачем надана довідка від 12.12.2012 року №716 про те, що він дійсно працював на Одеській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді лікаря швидкої та невідкладної медичної допомоги в кардіореанімаційній бригаді з 01.08.1989 року (наказ №149-к від 08.08.1989) по 01.06.2002 року та йому виплачувалась надбавка у розмірі 15 % за роботу в особливих умовах праці. Одеська міська станція швидкої медичної допомоги за рішенням Одеської міської ради від 17.12.2003 року перейменована у комунальну установу «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги».

Також в матеріалах справи наявна довідка від 11.05.2006 року, видана ОСОБА_1 про те, що він працює на Одеській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді лікаря швидкої медичної допомоги реанімаційної бригади (групи інтенсивної терапії) з 01.08.1989 року та на час видачі цієї довідки.

Щодо посилань відповідача на відсутність в переліку, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року №303, кардореанімаційної бригади.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України" № 303 від 8 жовтня 1997 року (далі - МОЗ України), прийнятим з метою регламентації діяльності існуючих структурних підрозділів анестезіологічної служби лікувально-профілактичних закладів України, впровадження єдиних раціональних принципів організації роботи, а також сприяння подальшому розвитку анестезіології та широкому впровадженню нових наукових розробок в клінічну практику затверджено Рекомендації щодо структури служби анестезіології та інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних закладах України; Тимчасові штатні нормативи медичного персоналу анестезіологічних груп, відділень анестезіології без ліжок і з ліжками для інтенсивної терапії, відділень інтенсивної терапії лікувально-профілактичних закладів України.

Відповідно до Положення «Про реанімаційно-кардіологічну бригаду (РКБ)», затвердженого головним лікарем КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» від 30.12.2005 року, РКБ швидкої медичної допомоги є функціональною одиницею підстанції швидкої медичної допомоги, яка надає реанімаційно-кардіологічну допомогу та інтенсивну терапію на догоспітальному етапі, як дорослому та і дитячому населенню за місцем виклику та в момент транспортування хворого на достатньому життєвому рівні в стаціонари міста. До завдань РКБ входить надання медичної допомоги у повному обсязі, включаючи комплекс реанімаційних заходів та інтенсивної терапії (а.с. 72-73, 79).

Аналіз Положення про відділення реанімаційно-кардіологічної бригади, де працював позивач, свідчить про те, що до функцій цього відділення відносились, у тому числі функції вжиття реанімаційних заходів, тоді як робота в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Системний аналіз статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" свідчить про те, що законодавець пов`язує розрахунок у подвійному розмірі стажу роботи тільки з характером роботи (робота в реанімаційних відділеннях, у тому числі), за відсутністю окремих та виключних умов.

За таких обставин, суд вважає, що посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на те, що робота позивача лікарем швидкої медичної допомоги в кардіореанімаційній бригаді не дає йому права на зарахування цього періоду роботи до страхового стажу у подвійному розмірі не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є помилковими.

Крім того, суд звертає увагу на те, що сам відповідач в різні періоди зараховував спірні періоди роботи до страхового стажу у подвійному розмірі (а.с. 36, 38).

З наведених підстав суд дійшов висновку, що час роботи позивача на посаді лікаря швидкої медичної допомоги кардіореанімаційної бригади з 01.08.1989 року по 02.05.2006 року підлягає зарахуванню у подвійному розмірі, як це передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо неподвоєння позивачу стажу роботи на посаді лікаря швидкої допомоги кардореанімаційної бригади з 01.08.1989 року по 02.05.2006 року.

В прохальній частині позову заявлено вимоги щодо зарахування у подвійному розмірі пільгового періоду з 01.08.1989 року по 01.10.2006 року, однак, враховуючи, що позивачу призначено пенсію з 02.05.2006 року, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування у подвійному розмірі стажу роботи на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади з 01.08.1989 року по 02.05.2006 року з дати призначення пенсії та зобов`язання здійснити розрахунок та виплату пенсії з урахуванням стажу на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади за період роботи з 01.08.1989 року по 02.05.2006 року у подвійному розмірі з дати призначення пенсії та з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, виконуються негайно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297, 371 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити розрахунок та виплату пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування у подвійному розмірі ОСОБА_1 стажу роботи на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади з 01.08.1989 року по 02.05.2006 року з дати призначення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням стажу на посаді лікаря швидкої допомоги кардіореанімаційної бригади за період роботи з 01.08.1989 року по 02.05.2006 року у подвійному розмірі з дати призначення пенсії та з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О.В. Глуханчук

.