Рішення № 83979737, 03.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Справа № 160/5718/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Головне управління в особі в.о. начальника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби Безсмертного Ігоря Івановича, в якому просить суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості на суму 53131,35 грн. № UA110000/2019/200095/2 від 30.05.2019 року Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - відділ контролю митної вартості UA 110150 щодо ввезеного автомобіля: автомобіль легковий, пошкоджений, для перевезення людей, що використовувався: марка - RENAULT, модель - KANGOO 1.5.dCi, номер кузова VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1461 см куб., потужність двигуна - 66 кВт, екологічна норма - не нижче Євро - 5, дата виготовлення - 01.07.2016 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримав рішення № UA110000/2019/200095/2 від 30.05.2019 року про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС щодо ввезеного автомобіля: автомобіль легковий, пошкоджений, для перевезення людей, що використовувався: марка - RENAULT, модель - KANGOO 1.5.dCi, номер кузова VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1461 см куб., потужність двигуна - 66 кВт, екологічна норма - не нижче Євро - 5, дата виготовлення - 01.07.2016 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий. Позивач вказує, що ціна автомобіля по договору купівлі - продажу 11600 PLN (2800 евро) - сума у гривнях - 82594.43 грн. Зазначає, що погоджується з нарахуваннями, які передбачені законодавством України щодо ідентичних товарів, а саме: ціна автомобіля ТЗ - 8383918,89 + податки 6556,95 + 19773,54 на кордоні Волинська митниця, але для отримання посвідчення про реєстрацію ТЗ (серія НОМЕР_6) у Дніпропетровській митниці ДФС для пред`явлення підрозділу ДАІ МВС України, який здійснює державну реєстрацію обліку ТЗ позивач мусив виконати додаткові проплати 16808.89 грн. + 36979.57 грн. + 110.84 грн. = 53131,3 грн., які згідно п.48 до 29.08.2019 року не зараховані до держбюджету України. Позивач посилається на дані висновку експертного товарознавчого дослідження 1055т19 про оцінку транспортного засобу, згідно якого ринкова вартість пошкодженого легкового автомобіля Renault Kangoo 1.5 dCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , що ввозиться на митну територію України, на дату оцінки становить 77412 гривень 93 коп., що згідно з офіційним курсом НБУ на 28 травня 2019 року становить: 2626,00 евро.

Ухвалою суду від 12.07.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 КАС України. Також, сторонам був встановлений строк для подання до суду відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, відповідно.

30.07.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої позивачем митної декларації від 17.05.2019р. № UA110150/2019/222896 та документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару "автомобіль легковий, пошкоджений, для перевезення людей, що використовувався: марка - RENAULT, модель - KANGOO 1.5.dCi, номер кузова VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1461 см куб., потужність двигуна - 66 кВт, екологічна норма - не нижче Євро - 5, дата виготовлення - 01.07.2016 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий". Вказує, що декларантом не надано документального підтвердження вартості транспортних витрат за перевезення оцінюваного товару від міста відправлення у Польщі до пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ"; задекларовано транспортні витрати у розмірі 100 євро, однак документально зазначена вартість доставки не підтверджена, оскільки декларантом не надано до митного оформлення скановано копію довідки від 28.05.2019 року №1, яка зазначена у митній декларації № UA110150/2019/224295 у графі 44 за кодом документу " 3007"- документ, що підтверджує вартість перевезення відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 20.09.2012 р. №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій". З урахуванням отримання відмови від подання додаткових документів, протягом 10 - денного строку, за результатами контролю правильності визначення митної вартості прийнято рішення від 30.05.2019 року № UA110000/2019/200095/2 про коригування митної вартості товару за ціною товару № 1-36122,62 пол.зл./шт. Митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України, з урахуванням марки авто, року випуску, наближеного об`єму двигуна, потужності, кількості місць, типу кузова, країни відправлення, валюти угоди, митне оформлення якої здійсненого за резервним методом за ЕМД від 08.02.2019 року № UA100210/2019/089203 на рівні 36122,62 пол.зл./шт.

13.08.2019 року до суду надійшло письмове пояснення позивача на відзив.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 28.05.2019 року до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля легкового "автомобіль легковий, пошкоджений, для перевезення людей, що використовувався: марка - RENAULT, модель - KANGOO 1.5.dCi, номер кузова VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1461 см куб., потужність двигуна - 66 кВт, екологічна норма - не нижче Євро - 5, дата виготовлення - 01.07.2016 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий" декларантом ФОП ОСОБА_2 за дорученням гр. ОСОБА_1 подана митна декларація типу ІМ40ДЕ №UA110150/2019/224295.

Митна вартість товару у вказаній декларації визначена у загальному розмірі 82594,43 грн., еквівалент 11600 польських злоти.

У графі митної декларації №UA110150/2019/224295 " 42 ціна товару" визначено 11600,00, у графі " 22 валюта та загальна сума за розрахунком" PLN 11600,00, графа " 23 курс валюти" - 6,86607600.

Для митного оформлення позивачем були подані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) від 14.05.2019 року №53/2019/М;

- декларація про походження товару № 3016 від 28.05.2019 року;

- висновок експертного авто товарознавчого дослідження від 28.05.2019 року № 1055т19;

- акт про проведення огляду транспортного засобу від 19.05.2019 року №UA205010/2019/219257, складений Волинською митницею ДФС;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.09.2016 року № НОМЕР_7;

- паспорт громадянина України від 26.05.1997 року № НОМЕР_8;

- довідка від 28.05.2019 року № 35932;

- касовий ордер від 17.05.2019 року № 41304081;

- фото огляду експерта від 28.05.2019 року;

- закордонний паспорт від 04.06.2018 року № ЕР089399.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200095/2 від 30.05.2019 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару на рівні 36122,620 польських злоти.

Судом встановлено, що вказане рішення вмотивовано:

1. відповідно до відомостей про транспорті витрати згідно наданої до митного оформлення ЕМД вказано, що на доставлення товару декларантом понесені витрати у розмірі 100 євро, однак документально зазначена вартість доставки не підтверджена;

2. акт митного огляду від 19.05.2019 року № UA205010/2019/219257 складений у зоні діяльності Волинської митниці містить дані показнику одометру - 68879 км, в той час як гр.31 ЕМД наданої до митного оформлення у Дніпропетровській митниці не містить даних щодо пробігу авто; наданий до митного контролю інвойс від 14.05.2019 року № 53/2019/М не містить умов поставки товару, відсутні дані щодо показнику одометру (показання пробігу авто), що має важливе значення для визначення вартості оцінюваного транспортного засобу;

3. відсутні дані щодо стану авто (дані щодо пошкоджень відсутні); враховуючи помітку "Sposob zapplaty: gotiwka", що може свідчити про здійснену оплату за транспортний засіб та відсутність обумовлених положень щодо відстрочки оплати транспортного засобу - відсутні платіжні (або банківські) документи, що свідчать про факт оплати товару.

Митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується відомостях інформаційних ресурсів митних органів за ЕМД від 08.02.2019 року № UA100210/2019/89203 на рівні 8401 Євро. (36122,62 польських злоти).

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною 1 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборівта декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо, тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до частини 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що декларант не надав усіх додаткових документів витребовуваних митницею, а саме: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію експортної митної декларації; висновки експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням його технічного стану, терміну експлуатації, його комплектації, пробігу.

Разом з тим, судом встановлено, а відповідачем визнано, що усі основні і додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, декларант позивача митному органу надав.

Так, за змістом рахунку-фактури, що має силу договору купівлі-продажу, № 53/2019/М від 14.05.2019 року, укладеного у місті Варшава (Польща) продавець продає легковий автомобіль марки - RENAULT, модель - KANGOO 1.5.dCi, номер кузова VIN - НОМЕР_1 , рік випуску 2016, за ціною 11600 польських злоти.

Таким чином, зазначеним договором в повній мірі підтверджено митну вартість товару на рівні 11600 польських злоти.

В графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що до митного оформлення згідно МД заявлено транспортний засіб пошкоджений, що підтверджено актом про проведення огляду транспортного засобу від 19.05.2019 року № UA205010/2019/219257 до митної декларації № UA110150/2019/222896 та фото товару, а саме: "ЛФП (сколи, подряпини), пошкоджено передній та задній бампера, заднє праве крило, задні обидві дверки, лобове скло; при цьому, транспортний засіб переміщався самоходом.

Також, у висновку експертного авто товарознавчого дослідження №1055т19 про оцінку транспортного засобу від 28.05.2019 року зафіксовано, що вказаний транспортний засіб автомобіль марки - RENAULT, модель - KANGOO 1.5.dCi, номер кузова VIN - НОМЕР_1 , рік випуску 2016, є пошкодженим та його ринкова вартість складає 2626,00 євро.

Таким чином зазначені сумніви відповідача не можуть бути прийняті судом як обґрунтовані та правомірні.

Суд зауважує, що вказаний звіт №1055т19 про оцінку транспортного засобу від 28.05.2019 року складено сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності, і в установленому порядку ніким не оспорено та не скасовано, а відтак підстав не брати його до уваги у відповідача не було. При цьому, зазначеним звітом в повній мірі підтверджено заявлену позивачем митну вартість транспортного засобу.

Також в графі 33 зазначено, що до митного оформлення не надано платіжний документ, що підтверджує вартість товару (квитанція). Поряд з тим, рахунок-фактури, що має силу договору купівлі-продажу, № 53/2019/М від 14.05.2019 року, містить позначку "Sposob zapplaty: gotiwka", що виключає наявність відповідного банківського платіжного документу.

Таким чином, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості, є необґрунтованими.

Жодних розбіжностей чи суперечностей подані позивачем документи не містили і зворотного відповідачем не доведено.

Слід зауважити, що фактичною підставою для сумнівів відповідача у правильності визначення позивачем митної вартості товарів слугувала інформація, наявна у інформаційних ресурсів митних органів за ЕМД від 08.02.2019 року № UA100210/2019/89203, про що прямо вказано у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості.

Проте, ЕМД від 08.02.2019 року № UA100210/2019/89203 відповідачем до суду не надана, що унеможливлює здійснення судом аналізу відповідних вихідних даних та можливість співставити дані такої ЕМД та оцінюваного товару.

Разом з тим, в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Також, інформація з ЕМД від 08.02.2019 року № UA100210/2019/89203 не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, право митниці на витребування додаткових документів закон пов`язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в довідниках мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу та рівнем вартості такого транспортного засобу по довіднику, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку, митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів, відповідач не мав передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України підстав на витребування у позивача додаткових документів.

У постанові від 30.10.2018 року у справі № 826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, стороною відповідача не доведено і обґрунтованість власних розрахунків, ні нормативно, ні фактично, (оскільки не використано інформації, вказаної у актах про проведення фізичного огляду товарів).

За правилами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу у митній декларації №UA110150/2019/224295 від 28.05.2019 року, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200095/2 від 30.05.2019 року не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1387941192.1 від 20.06.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200095/2 від 30.05.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 03.09.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька