Рішення № 83979683, 30.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/9537/19

категорія 112050500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Тонкевич Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Бердичівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснити переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати Бердичівське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області призначити з 28.05.2019 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% від заробітку зазначеного у довідках від 15.05.2019 №1295/П/06-70-05, від 28.05.2019 №5571/04, від 28.05.2019 №5572/04, від 28.05.2019 №5573/04;

- зобов`язати Бердичівське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснювати нарахування і виплату мені пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723 в розмірі 60% від заробітку зазначеного у довідках від 15.05.2019 №1295/П/06-70-05, від 28.05.2019 №5571/04, від 28.05.2019 №5572/04, від 28.05.2019 №5573/04.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 15.02.2017 йому призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності. При цьому, позивач продовжував працювати на посаді державного службовця.

В подальшому, наказом №106-ОС від 27.05.2019 позивача звільнено з посади Головного спеціаліста Бердичівського відділу з питань призначення та перерахунку пенсії Бердичівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності, як інваліда 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до вимог статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993.

Відповідач листом №5749/03 від 19.05.2019 відмовив позивачу у призначені пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України " Про державну службу" № 3723-XII. Відмова мотивована тим, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, в якому відсутні норми щодо призначення пенсії державним службовцям в зв`язку із встановленням їм інвалідності.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 30 серпня 2019 року о 12:10.

Через відділ документального забезпечення суду 09 серпня 2019 року від Бердичівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області надійшов відзив на позовну заяву №928/08 від 05.08.2019 в якому вказано, що позивач з 11.01.2017 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки стаття 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 пов`язує право на отримання пенсії державного службовця з досягненням пенсійного віку, страхового стажу, стажу державної служби. Відтак відповідач вважає, що позивач набуде право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 при досягненні всіх складових, в тому числі й пенсійного віку.

Позивачем 14 серпня 2019 року через відділ документального забезпечення суду подано відповідь на відзив в якому зазначив, що вважає позицію відповідача незаконною, протиправною та необґрунтованою.

22 серпня 2019 року через від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво від 16 серпня 2019 року №24092/08, в якому просить замінити сторону по справі №240/9537/19 з Бердичівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

В судове засідання, призначене на 30 серпня 2019 року о 12:10 прибули позивач та представник відповідача.

Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати 30 серпня 2019 року здійснено заміну відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській област,і про що зафіксовано секретарем судового засідання в протоколі судового засідання від 30 серпня 2019 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.01.2017 встановлено 2-гу групу інвалідності, що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №784095 від 15.02.2017, що додана до матеріалів справи та призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Наказом №106-ОС від 27.05.2019 позивача звільнено з посади Головного спеціаліста Бердичівського відділу з питань призначення та перерахунку пенсії Бердичівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області (а.с.30).

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності, як інваліда 2 групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця.

Листом від 29 травня 2019 року №5749/03 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії державного службовця. Позивачу роз`яснено, що з 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015, яким передбачено призначення пенсії за віком особам, які працювали на посадах державної служби та не передбачено призначення пенсії по інвалідності державним службовцям. Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 встановлено можливість призначення пенсії по інвалідності державним службовцям за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.33-34).

З такою позицією відповідача позивач не погодився, вважає таку відмову протиправною, а тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон України №889-VІІІ).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII (далі - Закон України № 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами частини 9 статті 37 Закону України № 3723-XII, пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Частиною 10 статті 37 Закону України № 3723-XII встановлено: якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.

Відповідно до частини 12 статті 37 Закону України № 3723-XII, якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.

Досліджуючи зміст наведених правових норм Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, суд вважає, що призначення пенсії по інвалідності згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, можливо за таких обставин:

- особа, яка претендує на призначення пенсії по інвалідності повинна бути визнана інвалідом I або II групи у період перебування на державній службі, та мати стаж державної служби не менше 10 років, або повинна бути визнана інвалідом I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, та мати не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вона працювала на зазначених посадах;

- пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби;

- при призначенні пенсії по інвалідності із обставин, встановлених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, береться до уваги тільки розмір такої пенсії, тобто 60 відсотків суми заробітної плати, особи що претендує на призначення пенсії по інвалідності, всі інші обставини не повинні братися до уваги.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачу 2-гу групу інвалідності загального захворювання встановлено з 11.01.2017, а звільнений він з державної служби 27.05.2019, тобто позивач визнаний інвалідом 2-ї групи у період перебування на державній службі, стаж державної служби позивача становить 24 роки 10 місяців 27 днів, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.21-29) та довідкою Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області (а.с.19-20).

Відтак стаж роботи позивача на посадах державної служби станом на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII - 01.05.2016, становив понад 10 років та на день набрання чинності Законом № 889-VIII позивач займав посаду державної служби, а саме - головного спеціаліста Бердичівського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Бердичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області.

Отже, позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону України №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності 2-ї групи відповідно до Закону України № 3723-XII в розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо необхідності досягнення позивачем пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для чоловіків, та наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так як частина 9 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 не передбачає та не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності із такими обставинами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 лютого 2019 року № 822/524/18.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи встановлені обставини, та досліджені докази які наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що відмова позивача у призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 викладена у листі №5749/03 від 29.05.2019 року є протиправною.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 28.05.2019 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Бердичівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 28.05.2019 року пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині суми стягнення пенсії за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 03 вересня 2019 року