Рішення № 83978767, 28.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2019Справа № 910/3940/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання Зінчук С.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління»

до Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка»

про внесення змін до договору та визнання роботи виконаною на суму 1 385 601, 60 грн.

Представники учасників справи :

від позивача: Семьошкін П.М., Ладигін С.С.;

від відповідача: Галич А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» з вимогами до Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» про внесення змін до договору та визнання роботи виконаною на суму 1 385 601, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору №156 від 24.10.2017 на виконання робіт «Протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г.Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 50 Шевченківського району м. Києва» вартість робіт становила 4 839 000, 00 грн та була динамічною, про що зазначено у договорі. Вказана ціна підлягала коригуванню після проведення державної експертизи кошторисної документації. Позивач зазначив, що ним додатково було виконано роботи на суму 1 385 601, 60 грн.

Однак, відповідних змін до Договору №156 від 24.10.2017 сторонами внесено не було та відповідачем не підписано акт виконаних позивачем робіт на суму 1 385 601, 60 грн.

За таких обставин, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд: 1) внести зміни до Договору №156 від 24.10.2017, укладеного між Державним підприємством «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління», а саме викласти п. 3.1 договору в редакції: «ціна цього договору становить 6 823 482, 00 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять дев`ять тисяч) грн. 00 коп.»; 2) визнати виконаною роботу за Договором №156 від 24.10.2017, укладеним між Державним підприємством «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління», на суму 1385601,60 грн., що підтверджується актами КБ-2в та довідкою про вартість будівельних робіт форми КБ-3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» залишено без руху; встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заява, вказані судом в ухвалі від 04.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 відкрито провадження у справі №910/3940/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.05.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 27.05.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 26.06.2019. Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

У підготовчому засіданні 26.06.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 15.07.2019.

09.07.2019 відповідачем подано клопотання про витребування доказів та відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що Договір №156 від 24.10.2017 між позивачем та відповідачем було укладено відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведених відкритих торгів по закупівлі робіт «Протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г.Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 50 Шевченківського району м. Києва». Оскільки у бюджеті не було грошових коштів на проведення додаткових робіт, відповідно і не проводилися і відкриті торги щодо додаткових робіт на вказаному об`єкті

10.07.2019 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив прохальну частину позовної заяви, зазначивши, що ціна договору становить 6 823 484,00 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять дев`ять тисяч) 00 грн.

У підготовчому засіданні 15.07.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 22.07.2019.

22.07.2019 позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач просив суд не приймати до розгляду відзив відповідача, так як він поданий з пропущенням строку для його подання.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 про відкриття провадження у справі №910/3940/19 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали суду.

Судом встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/3940/19 була отримана відповідачем 23.04.2019, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, у зв`язку з поданням відповідачем клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, у підготовчому засіданні 27.05.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи викладені обставини, відсутні підстави вважати, що відповідачем було пропущено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 залишено без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів; підготовче засідання призначено на 05.08.2019.

30.07.2019 позивачем подано заяву про долучення додаткових доказів до справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/3940/19; справу призначено до судового розгляду по суті на 28.08.2019.

14.08.2019 відповідачем подані заперечення, які суд долучив до матеріалів справи.

Представники позивача у судовому засіданні 28.08.2019 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.08.2019 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 28.08.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши подані учасниками справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

24.10.2017 між Державним підприємством «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» (підрядник) укладено Договір №156, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується у 2017 році виконати роботи, зазначені у кошторисній документації, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Невід`ємною частиною даного договору є календарний план виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором про закупівлю.

Відповідно до п. 1.2 Договору №156 від 24.10.2017 найменування робіт «Протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г.Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 50 Шевченківського району міста Києва». Договірна ціна складається згідно з Правилами визначення вартості будівництва - ДСТУ БД1.1-1:2013 (з урахуванням змін і доповнень).

Згідно з п. 1.3 Договору №156 від 24.10.2017 обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 1.5 Договору №156 від 24.10.2017 у зв`язку з необхідністю уточнення технічного завдання замовника, замовник сумісно з генпроектувальником та підрядником проводить державну експертизу кошторисної документації. Підрядник зобов`язується відкоригувати види та обсяги робіт, які підлягають виконанню по договору, відповідно отриманої експертної оцінки робіт по об`єкту.

Відповідно до п. 3.1 Договору №156 від 24.10.2017 ціна договору на момент підписання визначається кошторисною документацією та становить 4 839 000, 00 грн.

Згідно з п. 3.1.2 Договору №156 від 24.10.2017 договірна ціна, узгоджена сторонами, складена на підставі приблизного технічного завдання замовника. Динамічна. Кошториси за договором підлягають зміні на підставі висновків державної експертизи та за погодженням сторін, про що укладається відповідна додаткова угода до договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору №156 від 24.10.2017 після отримання позитивного експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації вартість робіт по договору буде проводитись у відповідності до діючих будівельних норм згідно ДСТУ БД 1.1-1:2013 та висновків експертного звіту.

Відповідно до п. 3.3 Договору №156 від 24.10.2017 ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Згідно з п. 3.4 Договору №156 від 24.10.2017 за наявності обставин, що зумовлюють необхідність уточнення договірної ціни, підрядник подає відповідні обгрунтування та розрахунки замовнику, який не пізніше 5-ти днів з дня одержання зобов`язаний розглянути їх та при необхідності запросити від підрядника додаткову інформацію, ухвалити або відхилити пропозицію і повідомити про це підрядника. Виконання підрядником додаткових обсягів чи видів робіт без їх попереднього узгодження у встановленому порядку із замовником не допускається і, відповідно, оплаті не підлягають.

У п. 6.1.2 Договору №156 від 24.10.2017 сторонами погоджено, що замовник зобов`язаний приймати виконані послуги згідно з актом виконаних робіт.

У п. 6.3.4 Договору №156 від 24.10.2017 зазначено, що підрядник зобов`язаний виконувати передбачені договором роботи у відповідності із технічною документацією та договірною ціною. Недоліки, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, виправляються безоплатно.

Відповідно до п. 8.1 Договору №156 від 24.10.2017 цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017.

Згідно з п. 9.1 Договору №156 від 24.10.2017 невід`ємною частиною цього договору є календарний план виконання робіт (Додаток №1) та кошторисна документація (Додаток №2).

Додатком №2 до Договору №156 від 24.10.2017 (Договірна ціна) сторони погодили, що договірна ціна станом на 01.08.2017 становить 4 839 000, 00 грн.

Відповідно до Зведеного кошторису розрахунку вартості об`єкту ремонту загальна вартість робіт за Договором №156 від 24.10.2017 становить 4 839 000, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як встановлено судом, відповідно до п. 1.5 Договору №156 від 24.10.2017 у зв`язку з необхідністю уточнення технічного завдання замовника, замовник сумісно з генпроектувальником та підрядником проводить державну експертизу кошторисної документації. Підрядник зобов`язується відкоригувати види та обсяги робіт, які підлягають виконанню по договору, відповідно отриманої експертної оцінки робіт по об`єкту.

Як встановлено судом, згідно з п. 3.1.2 Договору №156 від 24.10.2017 договірна ціна, узгоджена сторонами, складена на підставі приблизного технічного завдання замовника. Динамічна. Кошториси за договором підлягають зміні на підставі висновків державної експертизи та за погодженням сторін, про що укладається відповідна додаткова угода до договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору №156 від 24.10.2017 після отримання позитивного експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації вартість робіт по договору буде проводитись у відповідності до діючих будівельних норм згідно ДСТУ БД 1.1-1:2013 та висновків експертного звіту.

В Експертному звіті №00-2042-17/ЦБ від 21.11.2017, затвердженому ДП «Укрдержбудекспертиза», щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г.Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 50 Шевченківського району м. Києва», зазначено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку з такими техніко-економічними показниками: загальна кошторисна вартість реставрації - 6 823 484, 00 грн.

Судом встановлено, що 04.12.2017 відбулось засідання штабу по об`єкту «Протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г.Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 50 Шевченківського району м. Києва» (Копія Протоколу №1 засідання штабу від 04.12.2017 долучена позивачем до позовної заяви) за участі представників позивача і відповідача.

На вказаному засіданні порядком денним були наступні питання: 1) розгляд стану готовності об`єкту до виконання робіт (щодо передачі підряднику затвердженої замовником «до виконання робіт» проектної документації, дозвільних документів на початок робіт, фронту робіт, організації підготовки підрядників до розгортання комплексу робіт); 2) звіт щодо виконання підготовчих робіт по об`єкту; 3) звіт щодо готовності до виконання протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт по об`єкту; 4) план робіт щодо виконання графіку та надання інформації щодо освоєння коштів; 5) розгляд питань стосовно внесення змін та уточнень до проекту із врахуванням фактичного стану фасадів та даних обстежень в процесі виконання робіт та розкриття конструкцій, щодо внесення до проектної документації (журналу авторського нагляду) конструкції опорного вузла кріплення кладки головного карнизу; 6) опрацювання питання внесення змін до розрахунків договірної ціни підрядника у відповідності до отриманого експертного звіту та відкоригованого плану виконання робіт.

За результатами засідання штабу було вирішено внести відповідні уточнення в проектну документацію, журнал ведення авторського нагляду.

Судом встановлено, що 12.12.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №156 від 24.10.2017, в якій сторони зазначили, що у зв`язку із необхідністю усунення недоліків, виявлених у проектно-кошторисній документації під час проведення експертизи, і зобов`язанням підрядника відкоригувати витрати, види та обсяги комплексу робіт, який підлягає виконанню по договору у відповідності до отриманої експертної оцінки робіт по об`єкту та відкоригованої проектної документації, забезпечення якої покладається на замовника, враховуючи п. 1.5 договору, Сторони дійшли згоди внести відповідні зміни до кошторисних розрахунків договірної ціни у відповідності до технічних показників передбачених експертним звітом і затвердженим проектом, у відповідності до діючих будівельних норм за ДСТУ БД 1.1.-1:2013, внести зміни до договору шляхом коригування кошторисних розрахунків договірної ціни.

З моменту підписання цієї додаткової угоди і вступу в дію відкоригованої договірної ціни раніше погоджена сторонами договірна ціна договору анулюється.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору, набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє протягом строку дії договору.

Невід`ємною частиною цієї додаткової угоди є Кошторисна документація (Додаток №1 - Договірна ціна з розрахунками до неї).

В Акті огляду завершеного комплексу робіт з реставрації фасадів будівлі по об`єкту «Протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г.Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 50, Шевченківського району, міста Києва» від 28.03.2018 складеному комісією (за участі представників позивача і відповідача), зазначено, що - протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі по проекту виконано у відповідності до діючих будівельних норм, виданої та затвердженої проектно-кошторисної документації, технології реставрації фасадів, рекомендацій та паспорту фасадів у повному обсязі; - проектно-кошторисна документація розроблена Українським державним інститутом культурної спадщини, позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації виданий службою ДП «Укрдержбудекспертиза» за №00-2042-17/Цб від 21.11.2017, затверджена замовником Державним підприємством «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» наказом №261 від 21.11.2017; - стан водостоків (жолобів покрівлі, підвіконні відливи, покриття карнизів, улаштування кріплення водозливних труб та ін.): відновлення покрівлі з міді в карнизній частині, мідних обробок на фасадах та водостоків на відреставрованих ділянках завершено; - у виконаних роботах по реставрації та зовнішньому архітектурному оформленню фасад будівлі відхилень від затвердженого проекту, дефектів та недоробок не має. Замовник до виконавця підрядних робіт претензій не має. Якість виконаних робіт признається, комплекс виконаних ремонтно-реставраційних робіт приймається.

У позовній заяві позивач вказав на те, що він у повному обсязі виконав роботи, передбачені Договором №156 від 24.10.2017 та затвердженим проектом.

Разом з тим, позивач зазначив, що у відповідності до проекту були виконані додаткові обсяги протиаварійних робіт, які не були включені до договору, але виконання яких технологічно необхідне для виконання видів та обсягів робіт в комплектності, передбаченій проектом, із відповідним завершенням та завданням.

Виконання таких додаткових робіт потребує додаткового часу та ресурсів, тому передбачалось укладення додаткової угоди та продовження терміну виконання робіт.

Позивач зазначив, що не зважаючи на фактичне прийняття відповідачем додаткових робіт, що підтверджується Актом від 28.03.2018, до теперішнього часу належним чином не враховані договором додаткові роботи по затвердженому проекту та не оформлені акт фактично виконаних позивачем додаткових робіт на суму 1 385 601, 60 грн.

Так, позивачем долучено до позовної заяви копію Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за 2018 рік за Договором №156 від 24.10.2017 на суму 1 385 601, 60 грн.

Вказаний акт підписаний представником позивача та скріплений відбитком печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління».

Також, позивачем долучено до позовної заяви копію Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2018 рік за Договором №156 від 24.10.2017 на суму 1 385 601, 60 грн.

Вказана довідка підписана представником позивача та скріплена відбитком печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління».

Листом вих. №31 від 08.05.2018 позивач звернувся до відповідача та повідомив про те, що генпроектувальником Українським державним інститутом культурної спадщини, у відповідності до уточнених відомостей обсягів робіт розроблено виконавчу кошторисну документацію. Загальна вартість протиаварійних робіт по проекту залишилась в межах отриманого позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації, виданого службою ДП «Укрдержбудекспертиза». У вказаному листі позивач просив відповідача віднайти можливість та оформити договір на додаткові роботи, виконані позивачем по проекту на протязі січня-квітня 2018 року.

Вказаний лист було отримано відповідачем 11.05.2018 (відповідно до вхідного реєстраційного штампу за №197).

Листами вих. №37 від 05.07.2018 та вих. №18 від 14.01.2019 позивач повторно звернувся до відповідача та просив розглянути договір на додаткові роботи та акти виконаних робіт (вказані листи отримані відповідачем, відповідно, 06.07.2018 та 16.01.2019 відповідно до вхідних реєстраційних штампів).

Враховуючи викладені обставини, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд: 1) внести зміни до Договору №156 від 24.10.2017, укладеного між Державним підприємством «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління», а саме викласти п. 3.1 договору в редакції: «ціна цього договору становить 6 823 482, 00 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять дев`ять тисяч) грн. 00 коп.»; 2) визнати виконаною роботу за Договором №156 від 24.10.2017, укладеним між Державним підприємством «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління», на суму 1 385 601,60 грн., що підтверджується актами КБ-2в та довідкою про вартість будівельних робіт форми КБ-3.

10.07.2019 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив прохальну частину позовної заяви, зазначивши, що ціна договору становить 6 823 484, 00 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять дев`ять тисяч) 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є зміна правовідношення.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом, зокрема зміни господарських правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 179 Господарського кодексу України зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору

У ч. 1 ст. 183 Господарського кодексу України зазначено, що договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб`єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов`язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.ч. 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, нормами ст. 188 Господарського кодексу України визначено процедурний порядок розгляду сторонами пропозицій щодо внесення змін до договору та передачі спору на розгляд суду у випадку недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору.

Водночас загальні матеріальні підстави (передбачені нормами матеріального права) внесення змін до договору, в тому числі в судовому порядку, визначені нормами ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за загальним правилом, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, як виняток із загального правила, допускається зміна договору у судовому порядку у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З наведеного вбачається, що у випадку, коли умовами укладеного між сторонами договору або нормами закону прямо передбачена можливість за певних умов внесення змін до договору у судовому порядку, такий договір може бути змінений за рішенням суду.

Так, позовні вимоги позивача зводяться до внесення змін до Договору №156 від 24.10.2017 в частині ціни договору, що є істотними умовами вказаного договору.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Суд зазначає, що за загальним правилом, сторони у будь-який час можуть за взаємною згодою вносити зміни до договору до моменту повного виконання зобов`язання, що є елементом договірної свободи.

Водночас, як встановлено судом, за своєю правовою природою Договір №156 від 24.10.2017 є договором про закупівлю, а отже до нього застосовуються обмеження (в частині внесення змін до договору), які встановлені у ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи особливу природу та елемент публічності у правовому регулюванні відносин у сфері публічних закупівель.

Так, ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлено такої підстави для збільшення ціни договору про публічні закупівлі як проведення (виконання) додаткових робіт.

Аналогічних умов також не містить і Договір №156 від 24.10.2017.

При цьому, умовами вказаного договору передбачена можливість лише зменшити ціну договору (п. 1.3 та п. 3.3 Договору №156 від 24.10.2017).

Разом з тим, у випадку виникнення необхідності у проведенні додаткових робіт, суд зазначає таке.

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону України «Про публічні закупівлі» з дотриманням вимог Закону та виходячи з вартісних меж, передбачених частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно зі статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

- потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням;

- необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через не передбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов`язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.

Таким чином, у разі коли замовником було укладено договір на виконання робіт у ході виконання яких виникла необхідність у додатковій закупівлі (проведенні додаткових будівельних робіт, що не були включені у початковий проект), вартість якої перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник може здійснити закупівлю таких робіт шляхом застосування переговорної процедури закупівлі за наявності підтверджених обставин та умов, передбачених п.п. 5 та 6 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, як встановлено судом відповідно до п. 8.1 Договору №156 від 24.10.2017 цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

За змістом ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Сторонами не надано суду доказів на продовження строку дії Договору №156 від 24.10.2017. Крім того, у Договорі №156 від 24.10.2017 відсутні умови, які передбачали б продовження строку його дії за умови відсутності заперечень сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк дії Договору №156 від 24.10.2017 закінчився 31.12.2017.

Суд зазначає, що зміна договору можливе лише за умови його дії, тобто, строк дії договору не повинен бути таким, що закінчився, оскільки, як вбачається зі статті 631 Цивільного кодексу України, при закінченні строку дії договору сторони не можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Таким чином, зобов`язання сторін припиняються з моменту закінчення строку дії договору на майбутнє, водночас, ті зобов`язання, які виникли в межах строку дії договору, мають виконуватись сторонами належним чином та підстави для їх припинення передбачені статтями 599-609 Цивільного кодексу України.

Таким чином, беручи до уваги строк дії вказаного договору - до 31.12.2017, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про внесення змін до вказаного договору є необгрунтованими, оскільки на дату звернення позивача з позовом до суду строк дії вказаного договору закінчився.

Водночас, як встановлено судом, в Експертному звіті №00-2042-17/ЦБ від 21.11.2017, затвердженому ДП «Укрдержбудекспертиза», щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г.Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 50 Шевченківського району м. Києва», зазначено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку з такими техніко-економічними показниками: загальна кошторисна вартість реставрації - 6 823 484, 00 грн.

Як встановлено судом, 12.12.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №156 від 24.10.2017, в якій сторони зазначили, що у зв`язку із необхідністю усунення недоліків, виявлених у проектно-кошторисній документації під час проведення експертизи, і зобов`язанням підрядника відкоригувати витрати, види та обсяги комплексу робіт, який підлягає виконанню по договору у відповідності до отриманої експертної оцінки робіт по об`єкту та відкоригованої проектної документації, забезпечення якої покладається на замовника, враховуючи п. 1.5 договору, Сторони дійшли згоди внести відповідні зміни до кошторисних розрахунків договірної ціни у відповідності до технічних показників передбачених експертним звітом і затвердженим проектом, у відповідності до діючих будівельних норм за ДСТУ БД 1.1.-1:2013, внести зміни до договору шляхом коригування кошторисних розрахунків договірної ціни.

З моменту підписання цієї додаткової угоди і вступу в дію відкоригованої договірної ціни раніше погоджена сторонами договірна ціна договору анулюється.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору, набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє протягом строку дії договору.

Невід`ємною частиною цієї додаткової угоди є Кошторисна документація (Додаток №1 - Договірна ціна з розрахунками до неї).

Таким чином, з 12.12.2017 сторонами було фактично змінено ціну Договору №156 від 24.10.2017.

Однак, з огляду на відсутність в матеріалах справи Кошторисної документації (Додаток №1 - Договірна ціна з розрахунками до неї), у зв`язку з ненаданням вказаного доказу сторонами, суд позбавлений можливості встановити нову ціну Договору №156 від 24.10.2017, яка була встановлена у зв`язку з укладенням Додаткової угоди від 12.12.2017.

Враховуючи викладені обставини та оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» до Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» про внесення змін до п. 3.1 Договору №156 від 24.10.2017.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» в частині визнання виконаною роботи за Договором №156 від 24.10.2017, укладеним між Державним підприємством «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління», на суму 1385601,60 грн., що підтверджується актами КБ-2в та довідкою про вартість будівельних робіт форми КБ-3, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині вказаних позовних вимог у зв`язку з наступним.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Як зазначалося вище, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Суд зазначає, що вимога про визнання роботи виконаними за відповідним актом та на відповідну суму не може бути самостійним предметом позову у господарському суді, оскільки предметом позову не може бути встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заявлена позивачем у цій справі вимога про визнання роботи виконаною на відповідну суму та за відповідним актом не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Суд зазначає, що вимога позивача у цій справі про визнання роботи виконаною на відповідну суму та за відповідним актом не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача.

Водночас, такі обставини (обставини щодо встановлення факту виконання позивачем робіт на суму 1 385 601, 60 грн.) підлягають дослідженню та встановленню при розгляді спору про стягнення з замовника вартості виконаних підрядником робіт (у випадку звернення позивача з таким позовом до суду).

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (як окремий предмет спору), суд дійшов висновку закрити провадження у справі №910/3940/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» до Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» про визнання виконаною роботи за Договором №156 від 24.10.2017, укладеним між Державним підприємством «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління», на суму 1385601,60 грн., що підтверджується актами КБ-2в та довідкою про вартість будівельних робіт форми КБ-3.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 231, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» в частині позовних вимог про внесення змін до Договору №156 від 24.10.2017.

2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» про визнання роботи виконаною на суму 1385601,60 грн.

3. Судові витрати покласти на позивача.

4. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.09.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова