Вирок № 83974071, 02.09.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/202/19-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарях - Бондаренко О.В., Пузирю В.Р.,

за участю прокурора - Закаряна Б.Н.,

представника потерпілого - Маковецького С.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Леськи Черкаського р-ну Черкаської обл., українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, студентки НМУ ім. О.О. Богомольця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 13.12.2018року, приблизно о 16:30 год. зайшла до магазину «Сільпо», в ТРЦ «Гуллівер» за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-а, підійшла до стелажів з виставленим для продажу товаром у торговому залі, де обрала собі масло «Джонсон бейбі», артикул 213740, вартістю 71,65 грн. та крем для обличчя «Лореаль Ліфтінг», артикул 569682, вартістю 122,24 грн., що належать ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198). В цей час у ОСОБА_1 раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, не маючи наміру оплачувати вартість товару, знаходячись у даному торговому залі та переконавшись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяла зі стелажу та помістила до своєї особистої сумки, яка була при ній, вказані масло та крем для обличчя після чого разом із викраденим майном загальною вартістю 193,89 грн., попрямувала повз касову зону до виходу з магазину "Сільпо", маючи намір винести вказаний товар за межі магазину, не розрахувавшись за нього, однак, довести до кінця свій злочинний умисел ОСОБА_1 не змогла з причин, що не залежали від її волі, так як після проходження антикрадіжкових рамок вказаного магазину була зупинена охоронцем магазину.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), проте не доведеної до кінця з причин, що не залежали від її волі, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

21.12.2018 року між представником потерпілого Маковецьким С.М. та підозрюваною ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою, представник потерпілого Маковецький С.М. та підозрювана ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 повністю визнала свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 грн.

Розглядаючи в порядку ч. 2 ст. 474, ч. 5 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до положень ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_1 та представник потерпілого Маковецький С.М., кожний окремо, просили затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_1 повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.

Прокурор не заперечував, щодо затвердження угоди.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 та представник потерпілого Маковецький С.М. повністю усвідомлюють зміст угоди про примирення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між представником потерпілого Маковецького С.М. та підозрюваною ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання, щодо речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 369, 373, 374, 469, 471, 475 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 21.12.2018 року між представником потерпілого Маковецьким С.М. та підозрюваною ОСОБА_1 про примирення.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази:

- масло «Джонсон бейбі», артикул 213740, крем для обличчя «Лореаль Ліфтінг», артикул 569682, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого - залишити ТОВ «Сільпо-Фуд» за належністю;

- DVD-R диск з відеозаписом, який долучено до матеріалів досудового розслідування - залишити в матеріалах досудового розслідування.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду, через Печерський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя Смик С.І.