Вирок № 8397190, 22.09.2009, Таращанський районний суд Київської області

Справа №1-92/2009 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року Таращанський районний суд Київської області в складі :

головуючого: Потеряйко С.А.

при секретарі: Іванченко Т.Б

з участю прокурора: Мрука С.П.

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2

законного представника потерпілої: ОСОБА_3

адвоката: ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м Тараща

справу по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого водієм-таксистом в ПП Циганок, державних нагород не має, безпартійний, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим слідством встановлено, що в ніч з 23 на 24.06.09 близько 02 год. ОСОБА_5, повертаючись на службовому автомобілі НОМЕР_1, з с Круті Горби Таращанського району до м. Таращі, на виїзді з вищевказаного села, побачив у кюветі автомобіль НОМЕР_2 червоного кольору, належний ОСОБА_1, який зіткнувся з деревом. Зупинившись біля вказаного автомобіля, ОСОБА_5 спробував допомогти ОСОБА_1 витягнути з кювету його автомобіль. Але оскільки витягнути з кювету автомобіль ОСОБА_1 не вдалося, ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_1 відвіз останнього до місця його проживання, а саме в с Ківшовата Таращанського району вул. Шевченка, 24 Знаючи, що залишений ОСОБА_1 в кюветі автомобіль НОМЕР_2 ніким не охороняється, ОСОБА_5 вирішив вчинити з нього крадіжку деталей та обладнання. Повернувшись до вищевказаного автомобіля, ОСОБА_5 таємно, з корисливих мотивів, користуючись темною порою доби, відсутністю господаря та сторонніх осіб, викрав з нього автомагнітолу «SONY» вартістю 512, 14 грн, автомобільний домкрат вартістю 108 грн., набір ключів у чохлі вартістю 62, 75 грн., автомобільну аптечку вартістю 54 грн., два сигнали звукові загальною вартістю 126 грн., знак аварійної зупинки вартістю 36 грн., запасне автомобільне колесо з шиною ВС 2165/70 Р 13 вартістю 190 грн , шарнір рівних кутових швидкостей автомобіля ВАЗ 21093 вартістю 150 грн.

Викрадені деталі та обладнання ОСОБА_5В помістив до багажника свого службового автомобіля НОМЕР_1 та на ньому з місця події зник, заподіявши власнику автомобіля ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 1247, 89 грн..

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), ОСОБА_5В скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

29.07.2009 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч 1 ст. 185 КК України направлена до суду в порядку ст. 232 КПК України.

ОСОБА_7 того, в ніч з 05 на 06.08.09 року, близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_5., перебуваючи на робочому місці в автомобілі-таксі НОМЕР_3, здійснював розвіз пасажирів, а саме ОСОБА_8 А, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з автостанції в м. Тараща до місць призначення. Пасажирку ОСОБА_2 він перевіз з автостанції м. Тараща до будинку № 3, що по вул. Козаківка в м. Тараща. Після цього, близько 01 год.45 хв. 06.08.2009 року ОСОБА_5 прибув на вулицю Січневу, що в м. Тараща до будинку № 48, де проживає ОСОБА_10 Як тільки пасажир ОСОБА_10. залишила автомобіль таксі, він на підлозі біля заднього сидіння виявив чужий мобільний телефон марки «NOKIA 6300» з сім-картою «Ді-Джус», який випав з кишені одягу пасажира, належний ОСОБА_2 ОСОБА_5, достовірно знаючи, що даний телефон належить пасажиру, таємно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, підібрав та заховав вказаний телефон в салоні цього ж автомобіля. Потім, приблизно через 5 хвилин, біля будинку № 161, що по вул. Б.Хмельницького, рухаючись на автомобілі в сторону автостанції м. Тараща, ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_2, яка розшукувала свій телефон. На запитання ОСОБА_2, чи не залишився в автомобілі її мобільний телефон «NOKIA 6300», ОСОБА_5, розуміючи, що знайдений ним в автомобілі вищевказаний телефон належить саме ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, повідомив, що в автомобілі її телефону немає і телефон не повернув. Після чого ОСОБА_5В розпорядився викраденим телефоном «NOKIA 6300», вартістю 1162 грн., з сім-картою „Ді-Джус", вартістю 25 грн., на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1187 грн. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_5В вчинив злочин, передбачений ч2 ст.185 КК України.

28.08.09 кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч 2 ст. 185 КК України була направлена до суду в порядку ст. 232 КПК України.

02.09.09 Таращанським районним судом кримінальні справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_5 ч. 2 ст. 185 КК України були об'єднані в одне провадження.

В процесі розгляду справи державний обвинувач змінив обвинувачення підсудному та пред'явив нове обвинувачення, яке полягає в тому, що ніч з 23 на 24.06.09 року близько 02.00 год. ОСОБА_5, повертаючись на службовому автомобілі НОМЕР_1, з с Круті Горби Таращанського району до м. Таращі, на виїзді з вищевказаного села, побачив у кюветі автомобіль НОМЕР_2 червоного кольору, належний ОСОБА_1В, який зіткнувся з деревом. Зупинившись біля вказаного автомобіля, ОСОБА_5 спробував допомогти ОСОБА_1 витягнути з кювету його автомобіль. Але оскільки витягнути з кювету автомобіль ОСОБА_1 не вдалося, ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_1В відвіз останнього до місця його проживання, а саме в с Ківшовата Таращанського району вул. Шевченка, 24. Знаючи, що залишений ОСОБА_1 в кюветі автомобіль НОМЕР_2 ніким не охороняється, ОСОБА_5 вирішив вчинити з нього крадіжку деталей та обладнання. Повернувшись до вищевказаного автомобіля, ОСОБА_5 таємно, з корисливих мотивів, користуючись темною порою доби, відсутністю господаря та сторонніх осіб, викрав з нього автомагнітолу «SONY» вартістю 512, 1 і, грн., автомобільний домкрат вартістю 108 грн , набір ключів у чохлі вартістю 62, 75 грн., автомобільну аптечку вартістю 54 грн., два сигнали звукові загальною вартістю 126 грн., знак аварійної зупинки вартістю 36 грн., запасне автомобільне колесо з шиною ВС 2165/70 Р 13 вартістю 190 грн., шарнір рівних кутових швидкостей автомобіля ВАЗ 21093 вартістю 150 грн.. Викрадені деталі та обладнання ОСОБА_5 помістив до багажника свого службового автомобіля НОМЕР_1 та на ньому з місця події зник, заподіявши власнику автомобіля ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 1247, 89 грн.

ОСОБА_7 того, в ніч з 05 на 06.08.09 року, близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_5В, перебуваючи на робочому місці в автомобілі-таксі НОМЕР_3, здійснював розвіз пасажирів, а саме ОСОБА_8 А, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з автостанції в м. Тараща до місць призначення. Пасажирку ОСОБА_2. він перевіз з автостанції м. Тараща до будинку № 3, що по вул. Козаківка в м. Тараща. Після цього, близько 01 год.45 хв. 06 08.2009 року ОСОБА_5 прибув на вулицю Січневу, що в м. Тараща до будинку № 48, де проживає ОСОБА_10 Як тільки пасажир ОСОБА_10 загчшила автомобіль таксі, він на підлозі біля заднього сидіння виявив чужий мобільний телефон марки «NOKJA 6300» з сім-картою «Ді-Джус», який випав з кишені одягу пасажира, належний ОСОБА_2 ОСОБА_5В, достовірно знаючи, що даний телефон належить пасажиру, таємно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, підібрав та заховав вказаний телефон в салоні цього ж автомобіля. Потім, приблизно через 5 хвилин, біля будинку № 161, що по вул. Б.Хмельницького, рухаючись на автомобілі в сторону автостанції м. Тараща, ОСОБА_5В зустрів ОСОБА_2, яка розшукувала свій телефон. На запитання ОСОБА_2, чи не залишився в автомобілі її мобільний телефон «NOKIA 6300», ОСОБА_5, розуміючи, що знайдений ним в автомобілі вищевказаний телефон належить саме ОСОБА_2С, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, повідомив, що в автомобілі її телефону немає і телефон не повернув. Після чого ОСОБА_5 розпорядився викраденим телефоном «NOKIA 6300», вартістю 1162 грн., з сім-картою «Ді-Джус», вартістю 25 грн, на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2С матеріальну шкоду на загальну суму 1187 грн.. Матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_2С відшкодовано, цивільний позов не заявлено.

По справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 на суму 4247, 89 гривень.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України визнав повністю і показав, що дійсно в ніч з 23 на 24.06.09 близько 02.00 год. він разом з своїм товаришем ОСОБА_11, на його службовому автомобілі НОМЕР_1 відвезли пасажирів в с Круті Горби Таращанського району, повертаючись назад проїхавши близько 1 чи 1, 5 км від с ОСОБА_7, він побачив у кюветі автомобіль ВАЗ червоного кольору, який зіткнувся з деревом. Він його товариш та незнайомий чоловік, якого він зупинив на дорозі підійшли до автомобіля, який знаходився в кюветі, заглянувши в салон вказаного автомобіля побачили, що на двох передніх сидіннях лежав незнайомий чоловік. Виявилось, що водій автомобіля живий. Вони допомогли останньому вилізти з пошкодженого автомобіля. Після невдалих спроб витягнути з кювету розбитий автомобіль, він відвіз потерпілого додому в с. Ківшовата Таращанського району. Потім він відвіз свого знайомого ОСОБА_12 додому в с Лук'янівка Таращанського району та вирішив повернутися до того місця, де сталася дорожньо-транспортна пригода, де вирішив вчинити з нього крадіжку деталей та обладнання, викравши з нього автомагнітолу «SONY», автомобільний домкрат, набір ключів у чохлі, автомобільну аптечку, два сигнали звукові, знак аварійної зупинки, запасне автомобільне колесо з шиною, шарнір рівних кутових швидкостей автомобіля BAЗ 21093. Викрадені деталі та обладнання він помістив до багажника свого службового автомобіля НОМЕР_1 та на ньому поїхав до місця свого проживання. 26 06.2009 року до нього звернулися працівники міліції Таращанського РВ, які почали його розпитувати про події, які відбувалися в ніч з 23 на 24.06.2009 року на автодорозі в сторону с Круті Горби Таращанського району, в ході розмови він зізнався в скоєнні крадіжки речей з автомобіля

В ніч з 05 на 06.08.09 року, близько 01 год. 30 хв., перебуваючи на добовому чергуванні на яке заступив о 20 годині, він сидів в службовому автомобілі-таксі НОМЕР_3, до нього звернувся незнайомий хлопець, який попросив відвезти його на «Лису Гору» до кринички, що по вул. Леніна, на що він погодився, в цей же час його знайомий ОСОБА_8 попросив його та його знайомих дівчат відвести додому Він погодився, його знайомий та дівчата також сіли до службового автомобіля. Висадивши на вул. Леніна незнайомого хлопця, він відвіз ОСОБА_8 на вул. Навроцького, 14, в салоні його автомобіля залишились незнайомі йому дівчата, яких він повіз в сторону Козаківки. По дорозі дві пасажирки вийшли, а третю він привіз на вул Січнева, 48 м. Тараща. Коли він розвертав свій автомобіль біля будинку № 48 по вул. Січнева, то побачив позаду свого сидіння на підлозі мобільний телефон, який блимав синім світлом. Він зрозумів, що даний телефон загубила одна із пасажирок, яких він щойно розвозив по домівках. Піднявши телефон, він вирішив залишити його собі та поклав під своє сидіння та поїхав на автостанцію м. Тараща. Коли він рухався по вул. Б.Хмельницького, біля СТО, його зупинила дівчина, яка вийшла першою на вул. Козаківка, це була ОСОБА_2, яка розповіла йому, що загубила мобільний телефон «NOKIA 6300» чорного кольору та запитала чи не знаходив він її мобільний телефон в автомобілі, на що він відповів, що не знаходив. Після чого дівчина сама оглянула салон автомобіля та не знайшла свій телефон. Цієї ж ночі, близько 03 години, перебуваючи на АЗС «Інтерлогос», він дістав з під сидіння мобільний телефон марки «NOKIA 6300», , відключив його та вставив у нього свою сім-карту. З того моменту він фактично почав користуватися вказаним телефоном, а сім-карту, яка знаходилась в цьому мобільному телефоні він залишив вдома.

11.08.2009 року до нього звернулися працівники міліції Таращанського РВ, в ході розмови з якими він зізнався, що скоїв крадіжку мобільного телефону «NOKIA 6300», який разом з сім-карткою видав працівникам міліції. Він щиро кається у скоєному, просить суд не позбавляти його волі. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 визнає та зобов'язується відшкодувати завдані збитки.

Потерпіла ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_3 просять суд не позбавляти волі підсудного, завдані збитки потерпілій повністю відшкодовані.

Потерпілий ОСОБА_1 повністю підтвердив покази підсудного. Просить суд не позбавляти волі підсудного та стягнути на його користь моральну шкоду, завдану злочином, оскільки під час досудового та судового слідства він відчував сильне хвилювання, неодноразово працівники міліції приїжджали до його будинку, забирали його для дачі пояснень, відтворення обстановки та обставин події злочину, що відволікала його від звичайних справ, принижувало його гідність перед родичами та односельцями. Розмір моральної шкоди з урахуванням того, що підсудний чС гково відшкодував шкоду в розмірі 600 грн., оцінює в 2400 грн. та просить стягнути з підсудного на його користь витрати понесені ним на отримання правової допомоги в розмірі 400 грн.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового процесу змісту цих обставин, за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного доведеною.

Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні виду і міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає: щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальних збитків, часткове відшкодування потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої злочином, позитивні характеристики з місця роботи та проживання.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та обставини справи, суд дійшов висновку про можливість застосування статті 75 КК України та виправлення підсудного без відбування покарання.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5 передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

П. 17-1 цієї ж Постанови передбачено, що виходячи з правил статей 4, 5 ЦПК і статей 28, 49, 50 Кримінально-процесуального кодексу України потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоров'я, честь, гідність, знищення майна, позбавлення годувальника тощо), має право пред'явити позов про її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд враховує при визначенні розміру моральної шкоди характер та тривалість душевних страждань потерпілих. Враховуючи обставини справи, моральну шкоду, завдану злочинними діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_1 суд оцінює в розмірі 1000 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує сплачені підсудним 600 гривень. ОСОБА_7 того, суд вважає, що сам факт притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності є вже частковим відшкодуванням моральної шкоди.

Щодо витрат на правову допомогу адвоката потерпілого, то суд врахувавши вимоги ст.93 КПК України, врахувавши кількість судових засідань, проведених в справі, надання доказів та пояснень по справі, ступінь вини підсудного та його майновий стан, приходить до висновку про можливість задоволення позову потерпілого ОСОБА_1 і в цій частині

Речові докази по справі - автомагнітола «SONY», автомобільний домкрат, набір ключів у чохлі, автомобільна аптечка, два сигнали звукові, знак аварійної зупинки, запасне автомобільне колесо з шиною, шарнір рівних кутових швидкостей автомобіля ВАЗ 21093 та задня полиця багажного відсіку з вмонтованими динаміками, які перебувають на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Мобільний телефон марки «NOKIA 6300» та сім картка «Ді-Джус», які знаходяться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_2С, підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_2С, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Судові витрати суд покладає на підсудного.

Керуюсь ст.ст. 323, 324 КПК України, суд , -

ЗАСУДИВ.

ОСОБА_5 за ст. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну (нематеріальну) шкоду в розмірі 400 грн. та 400 гривень за надання правової допомоги.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ МВС України Код: ЗКПО: 25574713, р/рахунок: 35222002000460 Банк одержувача: УДК у Київській області МФО: 821018, судові витрати на проведення товарознавчого дослідження в розмірі 507, 06 грн..

Речові докази по справі:

• - автомагнітолу «SONY», автомобільний домкрат, набір ключів у чохлі, автомобільну аптечку, два сигнали звукові, знак аварійної зупинки, запасне автомобільне колесо з шиною, шарнір рівних кутових швидкостей автомобіля ВАЗ 21093, задню полицю багажного відсіку з вмонтованими динаміками, які перебувають на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 Ю В - повернути останньому.

• - мобільний телефон марки «NOKIA 6300» та сім картка «Ді-Джус», які знаходяться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_2 - повернути останній.

На вирок може бути подана апеляція апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Таращанський районний суд.