Ухвала суду № 83966567, 02.09.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3489/19

провадження №1-кс/619/1758/19

УХВАЛА

іменем України

02 вересня 2019 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

прокурора Лисенка В.Ю.

слідчого Нагорнюка П.М.

підозрюваної ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Нагорнюка П.М. у кримінальному провадженні №12019220280000963 від 21 липня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, освіта середня технічна, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 07 травня 2019 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням іспитового строку на два роки,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що 16 липня 2019 року, у денний час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи єдиний продовжуваний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до сховища, з метою збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи поряд з домоволодінням АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 , переконавшись, що в домоволодінні нікого немає, і що їх подальші дії ніким помічені не будуть, пройшли до отвору в паркані з боку домоволодіння АДРЕСА_3 , після чого реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, через вказаний отвір проникли разом з ОСОБА_2 на територію вказаного домоволодіння, таким чином незаконно проникли до сховища, після чого усвідомлюючи те, що викрасти усе майно ОСОБА_3 не має можливості, таємно викрали з його території лом чорного металу вагою 69 кг, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №17392/17547-17555 від 28 серпня 2019 року – 207 гривень 00 копійок, і надалі з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.

В подальшому 17 липня 2019 року, в денний час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , продовжуючи діяти за попередньою змовою з ОСОБА_2 та реалізовуючи єдиний продовжуваний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, знаючи, що на території домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 , зберігається лом чорного металу, повернулися до вказаного домоволодіння, та переконавшись, що в ньому нікого немає, і що їх подальші дії ніким помічені не будуть, пройшли до отвору в паркані з боку домоволодіння АДРЕСА_3 , та реалізуючи свій злочинний умисел, проникли через вказаний отвір на його територію, таким чином незаконно проникли до сховища, а наділі таємно викрали з його території лом чорного металу вагою 82 кг, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №17392/17547-17555 від 28 серпня 2019 року – 246 гривень 00 копійок, а надалі з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до сховища.

30 серпня 2019 року на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 . Клопотання слідчий обґрунтовує ризиками, які зазначені у пунктах 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. У зв`язку з вищевикладеним слідчий вважає не можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Лисенко В.Ю. обґрунтував клопотання тим, що існують ризики, які зазначені у клопотанні.

Слідчий Нагорнюк П.М. клопотання підтримав.

Підозрювана ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнала, але просила не застосовувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що висунута ОСОБА_1 підозра є обгрунтованою.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Згідно Постанови Пленуму № 4 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може замінити запобіжний захід на більш м`який.

Як зазначено в Постанові № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у разі подання прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд має враховувати, що відповідне клопотання подається прокурором. У такому клопотанні обов`язково повинно бути наведено обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст. 177 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

У відповідності до Інформаційного Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України» вказано, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатню підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У розуміння ст. 9 Конституції України - Конвенція про захист прав людини, Протоколи до Конвенції та Рішення ЄСПЛ - є частиною національного законодавства.

Як зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини/надалі ЄСПЛ/ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 року) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.

Прокурор та слідчий надали суду вагомі наявні докази про висунуту підозру ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 років до 6 років.

Суду не надано доказів про наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваної в місці її постійного проживання, у тому числі про наявність в неї утриманців, постійного місця роботи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 , оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у максимальному розмірі – у вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 40140 грн. (2007 грн. х 20).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Визначити суму застави у розмірі 40140 (сорок тисяч сто сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача Державна Казначейська Служба України, призначення платежу – запобіжний захід) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; 4) носити електронний засіб контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє по 31 жовтня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л. О. Якименко