Рішення № 83963996, 22.07.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

22.07.2019 Справа № 331/955/19

Провадження №: 2/331/807/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого: судді Антоненко М.В.

при секретарі: Мироненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про позбавлення батьківських прав

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батьком дітей є ОСОБА_2 (Далі - Відповідач), з яким вона розірвала шлюб на підставі рішення Харцизького районного суду Донецької області від 04.06.2014 по справі № 248/3023/14-ц.

Після розірвання шлюбу діти проживають з позивачем ОСОБА_1 Вона матеріально утримує та належним чином піклується про здоров`я своїх дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідач участі у вихованні та догляді за дітьми не бере, їх розвитком не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання та розвиток дітей не надає.

Оскільки, відповідач фактично відмовився добровільно утримувати дітей, ОСОБА_1 змушена була звернутися із відповідною заявою до суду про стягнення аліментів. Так, відповідно до судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2018 по справі №331/4114/1 з ОСОБА_2 стягнуто на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04.07.2018 року.

Батько дітей будь-яким чином не спілкується з ними починаючи з 2015 року, аліменти не сплачує, що підтверджується Довідкою Олександрівського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 12.02.2019 року про неотримання аліментів за період з 14.08.2018 року по 17.01.2019 року.

Останній раз ОСОБА_1 спілкувалася з ОСОБА_2 у 2015 році та останній повідомив, що не має наміру займатися дітьми.

На даний час, діти проживають разом з ОСОБА_1 за адресою вказаною вище, яка власними силами забезпечує дітей всім необхідним, створює умови для їх виховання, навчання та розвитку.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст.ст.150. 155. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Згідно ст. ст. 8, 12 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Всупереч вказаних вимог відповідач не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взагалі не займається їх вихованням, навчанням і розвитком, не виявляє жодного піклування про здоров`я дітей, не цікавиться їх фізичним, духовним і моральним розвитком, не намагається створити хоч якісь умови для належного рівня життя дітей, її харчування, забезпечення одягом, шкільним приладдям, засобами необхідними для розвитку їх природних здібностей. Відповідач фактично відмовився від виконання своїх батьківських обов`язків.

У період з липня 2015 року та по теперішній час, ОСОБА_2 , не приймає участі у вихованні дітей, а саме не приводив та не забирав дітей до навчального закладу, не брав участі в загальних зборах та не був присутнім на жодному святковому заході, не приймав участі у витратах, пов`язаних з перебуванням дітей у закладах освіти, їх утриманні та вихованні.

Згідно Підтвердження Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Запорізької Міської Ради № 144 від 03.10.2018, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 9-А класі Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Запорізької Міської Радії Запорізької області з 03.04.2015 року по теперішній час.

Відповідно до інформації викладеної в довідці Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Запорізької Міської Ради № 018 від 14.01.2019, виданої учню 9-А класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_2 , вихованням сина не займається, а саме: за час навчання дитини в школі до школи не приходив, батьківські збори в школі не відвідував, шкільним життям не цікавився.

Згідно довідки від 04.02.2019 р-01.18-02 № 20 Дошкільного навчального закладу "Сонечко" Запорізької міської ради (ДНЗ № 75), виданої ОСОБА_1 , матері вихованця групи старшого дошкільного віку "Пташечка" ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те що, батько ОСОБА_2 , вихованням сина не займається, а саме: за час перебування дитини в дошкільному закладі до садочку не приходив, батьківські збори не відвідував, життям сина в закладі освіти не цікавився.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 безпідставно чинить перешкоди у здійсненні заходів, спрямованих на покращення здоров`я дітей, їх фізичного, духовного та морального розвитку.

Зокрема, відповідач ОСОБА_2 відмовився надати у передбаченому законодавством країни порядку дозвіл на виїзд ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за кордон для відпочинку та їх оздоровлення, у тому числі на навчання до Польщі.

У зв`язку із подіями на Донбасі, проведенням АТО вони змушені були залишити свої домівки і виїхати у м. Запоріжжя, Запорізької області, де і мешкають на цей час із дітьми.

Дитячий фонд України та волонтерські організації м. Запоріжжя пропонували їм путівки за кордон для відпочинку та реабілітації після подій, очевидцями яких стали її діти під час бойових дій за місцем їй проживання у м. Харцизьку, Донецької області.

Проте, відповідач ОСОБА_2 безпідставно не надав згоди на тимчасовий виїзд дітей за межі України, проігнорував будь-які звернення до нього, змінив номер мобільного оператора зв`язку. Вказаними діями відповідач зашкодив інтересам дітей, не сприяв їх всебічному та гармонійному розвитку, порушив права дітей на повний та гармонійний розвиток їх особистості, навчання, розширенню світогляду, вивченню іноземних мов, тощо.

Через відсутність згоди відповідача вона не мала можливості виїхати з дітьми, у зв`язку із чим, з метою захисту прав та інтересів дітей змушена була звернутися до суду із відповідною заявою про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон.

Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2015 по справі № 331/6693/15-ц, їй надано дозвіл на тимчасовий виїзд дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за кордон без згоди батька.

Вказані докази разом з іншими доданими до позову документами свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей та зловживає ними.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно приписів статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 №789-ХІІ, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, підставою для позбавлення батьківських прав, являється ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі вищевикладеного просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2019 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 03.05.2019 року на 09 год. 00 хв.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду на 22.07.2019 року на 08 год. 10 хв.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином причину неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні представник органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району Волошко І.О. не заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позов підтверджується доказами, вивченим та оголошеними в судовому засіданні:

-Копією паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с. 8-9);

-Копією свідоцтва про народження та ідентифікаційного коду ОСОБА_4 (а.с. 10-11);

-Копією свідоцтва про народження та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 (а.с. 12);

-Копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 (а.с. 13);

- Копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 (а.с. 14);

-Копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 (а.с. 15);

-Копією рішення суду про розірвання шлюбу від 12.10.2015 року (а.с. 16);

-Копією довідки ДНЗ "Сонечко" № 01. 18-02 № 20 від 04.02.2019 року (а.с. 17);

-Копією довідки ЗОШ № 15 № 018 від 14.01.2019 року (а.с. 18);

-Копією підтвердження ЗОШ №15 № 144 від 03.10.2018 року (а.с. 19);

-Копією рішення суду про надання дозволу на виїзд за кордон від 04.06.2014 року (а.с. 20);

-Копією довідки УСЗН № 02-04/27 від 06.12.2018 про отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (а.с. 21);

-Копією довідки ВДВС від 12.02.2019 про заборгованість з аліментів (а.с. 22);

-Копія судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей (а.с. 23);

-Висновком районної адміністрації як органу опіки та піклування про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 № 1401/01-20/04 від 17.07.2019 року, відповідно до якого зазначено, що районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування вважає можливим позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. 164 СК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 надіслати до Олександрівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 2).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні Положення» ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя М.В. Антоненко