Постанова № 839576, 04.06.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

04.06.07 Справа № 5/2554-25/225-А

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Гунька О.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»Агро- інвест» від 22.12.06 № 210/12

на постанову господарського суду Львівської області від 24.11.06

у справі 5/2554-25/225А

за позовом ТзОВ»Агро- інвест»

до відповідача - ДПІ у м. Червоноград

про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення

за участю представників сторін:

Від позивача_ - Боррош М.

Від відповідача_ - Сподарик О.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Львівської області від 24.11.2006 року по даній справі, відмовлено у задоволенні позову ТзОВ»Агро- Інвест»до Державної податкової інспекція у м.Червонограді про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення Червоноградської ОДПІ №000204231/0 від 06.04.2006 року , яким ТзОВ"Агро- Інвест" збільшено суму податкового зобов"язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму - 16 543,50 грн. (із них 11029,00 грн. -основний платежіж та 5 514.50 грн. штрафні ( фінансові санкції).

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач оскаржив її у апеляційному порядку. Зокрема апелянт просить скасувати постанову суду з підстав порушення норм матеріального права, неповного з»ясування обставин справи.

На думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги, що п. 1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що ОБОВ»ЯЗОК ДОВЕДЕННЯ ТОГО , ЩО ЦІНА ДОГОВОРУ НЕ ВІДПОВІДАЄ РІВНЮ ЗВИЧАЙНОЇ ЦІНИУ ВИПАДКАХ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ, ПОКЛАДАЄТЬСЯ НА ПОДАТКОВИЙ ОРГАН В ПОРЯДКУ ВСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ, чого на думку апелянта відповідачем належним чином зроблено не було. Також судом не взято до уваги, що згідно п. 1. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.. 3 Закону «Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав -це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою встановленою нормативно - правовими актами. Відповідно до п. п. 4.4.1 п.4.1 Закону № 2181 , у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. В судовому засіданні, представник відповідача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, колегією встановлено наступне:

Згідно акту перевірки № 104/23-142/31228240 від 27.03.2006 року, ТзОВ»Агро-Інвест»допустило порушення п.4.1. ст..4 Закону України «Про податок на додану вартість», занизивши базу оподаткування при вчиненні продажі нежитлової будівлі згідно з нотаріально посвідченим договором від 27.07.2005 року.

Із п.п. 2 п.2 .1. розділу 2 акту вбачається , що оскільки ТзОВ»Агро-Інвест»продало вищевказану будівлю «пов»язаній особі»то при цьому, відповідно до п.п.1.20.5., п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для оподаткування цієї операції по ПДВ повинно було брати до уваги не експертну оцінку будівлі, а інвентаризаційну вартість цього майна, визначену Червоноградським МБТІ. При цьому , податковий орган виходив з того , що якщо ціни на товари підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною ціною буде ціна встановлена згідно з принципами такого регулювання , тобто ціна встановлена бюро технічної інвентаризації.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 27.07.2005 року продало ТзОВ»Західно-українська аграрна компанія»частину нежитлової будівлі в місті Червонограді за 24 469,12 грн., в тому числі ПДВ , яка належала товариству на праві власності на підставі біржової угоди купівлі - продажу від 15.05.2002 року . На момент вчинення цієї операції ( 27.07.2005 року ) балансова вартість продажної частини будівлі становила 20 139.27 грн..

Відповідно до звіту про незалежну оцінку, ринкова вартість цієї частини будівлі на цей же період становила 20 355.00 грн., без ПДВ, а її інвентаризаційна вартість - 75536,00 грн., про що зазначено у договорі .

Відповідно до звіту про незалежну оцінку , ринкова вартість цієї частини будівлі на цей же період становила 20 355.00 грн., без ПДВ ( звіт про незалежну оцінку є у матеріалах справи ), а її інвентаризаційна вартість - 75 536 .00 грн., про що зазначено у тексті договору .

Відповідно дост.ст. 632,691 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін .

Згідно умов договору , продажа вчинена за ціною 20 390 ,93 грн. без ПДВ , тобто за ціною вищою від балансової вартості та більшою від ціни визначеної експертним шляхом .

Згідно п. 1.18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами , визначеним п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

П.п. 1.20.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств«встановлено, що звичайною вважається ціна товарів ( робіт послуг) визначена сторонами договору, і якщо не доведене зворотне, вважається ,що така звичайна ціна , відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Виходячи із названої норми , визначена у договорі продажна вартість частини будівлі за ціною 20 390 ,93 гри. без ПДВ , 24 469.12 грн. є звичайною ( вільною і фактичною).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 кас України , в адміністративних справах про протиправність рішень суб»єкта владних повноважень ОБОВ»ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ ПРАВОМІРНОСТІ СВОГО РІШЕННЯ ПОКЛАДАЄТЬСЯ НА ВІДПОВДАЧА, ЯКЩО ВІН ЗАПЕРЕЧУЄ ПРОТИ ПОЗОВУ . Згідно п. 1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ОБОВ»ЯЗОК ДОВЕДЕННЯ ТОГО , ЩО ЦІНА ДОГОВОРУ НЕ ВІДПОВІДАЄ РІВНЮ ЗВИЧАЙНОЇ ЦІНИ У ВИПАДКАХ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ, ПОКЛАДАЄТЬСЯ НА ПОДАТКОВИЙ ОРГАН В ПОРЯДКУ ВСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ». Згідно ст.. 3 Закону «Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав -це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою встановленою нормативно - правовими актами.

,

Зокрема п. п. 4.4.1 п.4.1 Закону № 2181 , встановлено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тобто, чинним законодавством покладено обов»язок саме на ДПІ щодо доведення факту неправомірного визначення позивачем звичайної ціни, чого відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні зроблено не було.

Як вбачається із матеріалів справи (п.5 ст. 13 акту), при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення- рішення, визначаючи розмір звичайної ціни по згаданому вище договору, відповідач керувався положеннями п.п.1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року , згідно якого у РАЗІ КОЛИ ЦІНИ НА ТОВАРИ ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННЮ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ , тоді звичайною ціною вважається ціна встановлена згідно принципами такого регулювання. При цьому податковий орган виходив з того , що бюро технічної інвентаризації є держаним комунальним органом , а тому здійснює державне регулювання цін .

Слід також зазначити, що ст.ст. 13,21 Закону України «Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що у випадку непогодження з проведеною експертною оцінкою ,на вимогу заінтересованої особи, якою може бути і податковий орган , проводиться рецензування акту оцінки майна для визначення того , чи може цей акт використовуватися при вирішенні майнових чи інших питань.

Як встановлено судом, відповідач не звертався в наглядову раду з питань оціночної діяльності для рецензування акту оцінки майна , який враховувався позивачем при визначенні продажної ціни приміщення .

З огляду на вище наведене та оскільки відповідач, відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України, згідно якої обов»язок доказування правомірності свого рішення покладено на в даному випадку відповідача, не довів належним чином правомірності своїх дій щодо прийняття спірного податкового повідомлення- рішення №000204231/0 від 06.04.06 , то останнє підлягає визнанню нечинним.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ТзОВ»Агро- Інвест»задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 24.11.2006 року у справі № 5/2554-25/225А скасувати. Прийняти нову постанову. Позов ТзОВ»Агро- Інвест» задоволити. Визнати нечинним податкове повідомлення- рішення №000204231/0 від 06.04.2006 року з моменту прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк