Рішення № 83956512, 02.09.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 912/2199/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу № 912/2199/19.

за позовом: Фізичної особи-підприємця Володіна Віталія Ігоровича,

до відповідача: Управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради,

про стягнення 16 169,31 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Фізична особа-підприємець Володін Віталій Ігорович звернувся з позовом до Управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості в загальній сумі 16 169,31 грн, з них: 10957,73 грн - заборгованість за договорами купівлі-продажу, 963,70 грн - інфляційних втрат, 3920,89 грн - пені та 326,99 грн - 3% річних. Розгляд справи позивач просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів купівлі-продажу №29 від 05.04.2018; №51 від 24.05.2018; №52 від 24.05.2018; №103 від 18.09.2018 та №115 від 07.11.2018 в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач не скористався своїм право на подання відзиву на позов. Ухвала про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача за довіреністю 06.08.2019.

Заяви, клопотання.

У позовній заяві позивач просить суд проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розгляд справи по суті розпочати 27.08.2019.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між Фізичною особою-підприємцем Володіним Віталієм Ігоровичем (далі - Постачальник) і Управлінням освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради (далі - Замовник) було укладено договори про отримання і оплату канцелярських товарів, а саме:

- договір № 29 від 05.04.2018 на суму: 5231,53 грн;

- договір № 51 від 24.05.2018 на суму: 1170,54 грн;

- договір № 52 від 24.05.2018 на суму: 1986,22 грн;

- договір № 103 від 18.09.2018 на суму: 1297,80 грн;

- договір № 115 від 07.11.2018 на суму: 1271,64 грн. (далі Договори)

Згідно з пунктом 1.1. Договорів, Постачальник зобов`язується здійснити поставку у кількості, якості, асортименті та на суму відповідно до укладеного договору поставки, а Замовник, отримати товар та здійснити оплату.

Кількість, асортимент та ціна вказані в додатку №1 до Договорів разової поставки товару.

Як передбачено у пункті 3 Договорів, розрахунки здійснюються безготівково за фактично отримані товари, згідно накладної протягом місяця.

Відповідно до п. 4.1. Договорів, договір набирає чинності в день підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не довше ніж до 31.12.2018. В частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх обов`язків, визначених цим Договором.

Договори разової поставки підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов Договорів, Сторони підписали видаткові накладні: № 35 від 05.04.2018, № 36 від 05.04.2018, № 61 від 24.05.2018, № 62 від 24.05.2018, № 117 від 18.09.2018 та № 150 від 08.11.2018 на загальну суму - 10 957,73 грн. (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім грн 73 коп).

На підставі цих видаткових накладних Постачальник передав Замовнику товар в повному обсязі.

Управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради повинно було оплатити кошти протягом місяця, а саме:

- відповідно до накладної №35 та №36 в строк до 05.05.2018 включно (згідно з рішенням Правління Національного Банку України №89-рш від 13.02.2018, субота 05 травня є робочим днем відпрацювання за 30 квітня 2018);

- відповідно до накладної №61 та №62 в строк до 26.06.2018 включно (оскільки 25 червня 2018 - є вихідним, останнім днем оплати рахується - 26.06.2018 відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України);

- відповідно до накладної №117 в строк до 18.10.2018 включно;

- відповідно до накладної №150 в строк до 10.12.2018 включно (оскільки 08 та 09 грудня 2018 - є вихідними, останнім днем оплати рахується - 10 грудня 2018відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

З урахуванням наведеного відповідач має несплачену перед позивачем заборгованість за Договорами в сумі 10957,73 грн (3687,31+1544,22+1170,54+1986,22+1297,8+1271,64=10957,73 грн).

На підтвердження відсутності фактичної оплати поставленого товару, Сторонами були підписані Акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2018, 01.07.2018, 01.10.2018 та 01.01.2019, загальна сума відповідає сумі заборгованості за договорами, а саме 10957,73 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по виконанню Договорів позивачем вручено відповідачу претензію від 29.03.2019 з вимогою перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості у розмірі 10957,73 грн та за порушення умов оплати товару суму в розмірі 1073,85 грн (індекс інфляції) та 219 грн (3% річних).

Вказана претензія залишена відповідачем поза увагою.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів сплати вказаних коштів за зобов`язаннями перед позивачем, відповідачем до суду не надано, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за Договорами разової поставки товару в розмірі 10 957,73 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При нарахуванні 3% річних позивачем невірно обрано період прострочення виконання грошового зобов`язання. Так позивач нараховує 3% річні на вартість поставленого товару з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась поставка товару. Проте відповідно до п. 3. Договорів розрахунки здійснюються безготівково за фактичні отримані товари згідно накладної протягом місяця.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З огляду на викладене господарський суд здійснив перерахунок 3% річних:

за договором №35 за період з 06.05.2018 до 18.07.2019 із суми заборгованості 3687,31 грн розмір 3% річних складає 133,05 грн (за розрахунками позивача 124,85 грн);

за договором №36 за період з 06.05.2018 до 18.07.2019 із суми заборгованості 1544,22 грн розмір 3% річних складає 55,72 грн (за розрахунками позивача 52,28 грн);

за договором №61 за період з 26.06.2018 до 18.07.2019 із суми заборгованості 1170,54 грн розмір 3% річних складає 37,23 грн (за розрахунками позивача 35,77 грн);

за договором №62 за період з 26.06.2018 до 18.07.2019 із суми заборгованості 1986,22 грн розмір 3% річних складає 63,18 грн (за розрахунками позивача 60,69 грн);

за договором №117 за період з 19.10.2018 до 18.07.2019 із суми заборгованості 1297,80 грн розмір 3% річних складає 29,12 грн (за розрахунками позивача 30,1 грн);

за договором №150 за період з 11.12.2018 до 18.07.2019 із суми заборгованості 1271,64 грн розмір 3% річних складає 22,99 грн (за розрахунками позивача 30,1 грн).

За прострочення оплати за отриманий товар за договорами №35, 36, 61 та 62 господарським судом перераховано суму 3% річних у бік збільшення, враховуючи те, що суд при розгляді справи не виходить за межі вимог заявлених у позовній заяві, сума 3% річних, що підлягає стягненню залишається в межах розрахунків позивача (124,85+52,28+35,77+60,69=273,59).

Враховуючи те, що перерахунок 3% річних за прострочення оплати за отриманий товар за договорами 117 та 150 здійснено в бік зменшення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних за прострочення такої заборгованості, а саме в розмірі 52,11 грн (29,12+22,99=52,11 грн).

Загальна сума стягнення 3% річних за результатами перерахунку є 325,70грн.

З огляду на неправильність визначення позивачем кінцевого строку виконання зобов`язання по оплаті за отриманий товар по Договорам, ним неправильно розраховано і інфляційні втрати, у зв`язку з чим господарський суд здійснив власний розрахунок таких втрат.

У зв`язку з несплатою суми заборгованості у розмірі 3687,31 грн інфляційні втрати за період з 06.05.2018 по 18.07.2019 склали 308,38 грн (згідно з розрахунками позивача 352,70 грн).

У зв`язку з несплатою суми заборгованості у розмірі 1544,22 грн інфляційні втрати за період з 06.05.2018 по 18.07.2019 склали 129,15 грн (згідно з розрахунками позивача 147,71 грн).

У зв`язку з несплатою суми заборгованості у розмірі 1170,54 грн інфляційні втрати за період з 26.06.2018 по 18.07.2019 склали 97,89 грн (згідно з розрахунками позивача 121 грн).

У зв`язку з несплатою суми заборгованості у розмірі 1986,22 грн інфляційні втрати за період з 26.06.2018 по 18.07.2019 склали 166,11 грн (за розрахунками позивача 205,33 грн).

У зв`язку з несплатою суми заборгованості у розмірі 1297,80 грн інфляційні втрати за період з 19.10.2018 по 18.07.2019 склали 68,81 грн (згідно з розрахунками позивача 83,97 грн).

У зв`язку з несплатою суми заборгованості у розмірі 1271,64 грн інфляційні втрати за період з 11.12.2018 по 18.07.2019 склали 48,94 грн (згідно з розрахунками позивача 52,99 грн).

Загальна сума інфляційних нарахувань, відповідно до розрахунку здійсненого господарським судом складає 819,28 грн, тоді як згідно з розрахунком позивача загальна сума складає 963,70 грн.

Враховуючи те, що перерахунок інфляційних нарахувань здійснено в бік зменшення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, а саме в розмірі 819,28 грн.

В іншій частині вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення виконання зобов`язання щодо поставки Товару в сумі 3 920,89 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України , господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, для застосування в даному випадку до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, така вид відповідальності та розмір пені має бути передбачений законом або договором.

Проте, Сторонами в Договорі не погоджено порядок нарахування пені, тобто не визначено умови її нарахування, внаслідок чого не можна вважати розмір штрафної санкції встановленим.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 920,89 грн пені за невиконання зобов`язань за договорами разової поставки товару заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Позивачем обґрунтовано заявлену позовну заяву про стягнення заборгованості за неналежне та несвоєчасне виконання договорів разової поставки товару. Отримання товару за договором підтверджується належними доказами, а саме видатковими накладними. Наявність заборгованості за договорами додатково підтверджується актами звірки взаємних розрахунків.

Стосовно вимог позивача щодо прострочення сплати заборгованості за Договором, вони також є обґрунтовані, проте, позивачем були допущені помилки при розрахунку сум 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем обґрунтовано попередній (орієнтований розрахунок), в частині визначення розміру судового збору, сплата, якого підтверджується належними у справі доказами - квитанція №1807-24-009/С від 24.07.2019.

Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Права Фізичної особи-підприємця Володіна Віталія Ігоровича, як постачальника за договорами разової поставки товару №29, № 51, №52, №103, №115 порушені Управлінням освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради, як замовником за Договорами, який зобов`язався оплатити отриманий товар у розмірі визначеному у видаткових накладних, що є додатками до договорів поставки, та у строк встановлений договорами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари ) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України, реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України)

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України ).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України , що визначено п. 2 ч. 1

Згідно з приписами ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов`язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Не підлягають застосуванню норми ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ч.1 ст.550 Господарського кодексу України, оскільки господарським судом встановлено, що Сторонами в Договорі не визначено умови нарахування пені, внаслідок чого не можна вважати розмір штрафної санкції встановленим, а отже неустойка за Договором не підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 12 102,71 грн, з яких основний борг за поставлений товар в сумі - 10 957,73 грн, 3 відсотки річних від простроченої суми в розмірі - 325,70 грн та сума інфляційних витрат у розмірі - 819,28 грн.

В іншій частині позову господарський суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-80, 126, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 4, ідентифікаційний код 02143979) на користь Фізичної особи-підприємця Володіна Віталія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основний борг за поставлений товар в сумі - 10 957,73 грн, 3 відсотки річних від простроченої суми в розмірі - 325,70 грн та суму інфляційних витрат у розмірі - 819,28 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1437,87 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу - Фізичній особі-підприємцю Володіна Віталія Ігоровича за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідачу - Управлінню освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 4.

Суддя Л.С. Вавренюк