Ухвала суду № 83956436, 02.09.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 вересня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1011/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сокирянської міської ради Чернівецької області (Чернівецька обл. м. Сокиряни, вул. М. Грушевського, 6-А), Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

30.08.2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Сокирянської міської ради Чернівецької області (відповідач- 1), Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (відповідач-2) про:

- зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,0866 га, по АДРЕСА_1 , за клопотанням від 13.12.2018 року з подальшим внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язання Сокирянську міську раду Чернівецької області скасувати рішення тридцять п`ятої сесії VІ скликання № 216-35/06 від 07.03.2006 року, яким орієнтовну земельну ділянку площею 7 кв.м. віднесено до земель громадського користування та скасувати рішення тридцять шостої сесії VII скликання № 457/36-18 від 02.02.2018 року, яким заявнику було відмовлено у приватизації земельної ділянки орієнтовною площею площею 7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Щодо змісту позовних вимог суд зазначає наступне.

Так, відповідно до змісту позовних вимог, позивач просить суд зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,0866 га, по АДРЕСА_1 , за клопотанням від 13.12.2018 року з подальшим внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Окрім цього, позивач також просить суд зобов`язати Сокирянську міську раду Чернівецької області скасувати рішення тридцять п`ятої сесії VІ скликання № 216-35/06 від 07.03.2006 року, яким орієнтовну земельну ділянку площею 7 кв.м. віднесено до земель громадського користування та скасувати рішення тридцять шостої сесії VII скликання № 457/36-18 від 02.02.2018 року, яким заявнику було відмовлено у приватизації земельної ділянки орієнтовною площею площею 7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Статтею 5 КАС України визначені способи захисту особою порушеного суб`єктом владних повноважень права. До таких зокрема належать: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (ч. 1 ст. 5 КАС України).

При цьому, обраний позивачем захист порушеного права не забезпечить ефективності, в силу своєї не конкретизації. Так зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії повинно здійснюватися одночасно з визнанням його бездіяльності протиправною. Поряд з цим, рішення міської ради, які оскаржуються позивачем, в розумінні КАС України, є індивідуальними актами, і саме визнання їх протиправними та скасування є належним та ефективним способом захисту порушеного права. Тобто, скасування індивідуального акту (в нашому випадку рішення міської ради) чи окремих його положень, згідно ст. 5 КАС Україні, для ефективного порушеного права вимагає визнання такого акту чи окремих його положень протиправними.

Отже, позивач має сформувати позовні вимоги, відповідно до положень ст. 5 КАС України.

Окрім цього, згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Судом встановлено, що позивачем оскаржуються рішення тридцять п`ятої сесії VІ скликання Сокирянської міської ради № 216-35/06 від 07.03.2006 року та рішення тридцять шостої сесії VII скликання Сокирянської міської ради № 457/36-18 від 02.02.2018 року.

На переконання позивача, вказаними рішеннями порушено її права, у зв`язку з чим вона просить їх скасувати. Однак суд констатує, що позивачем порушено строки, передбачені КАС України, на звернення до адміністративного суду.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. В супереч цьому, позивачем такої заяви до позовної заяви подано не було.

Поряд з цим, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 р." з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

В адміністративному позові позивача об`єднано три позовних вимоги немайнового характеру, однак судовий збір не сплачений. Водночас, у поданій позовній заяві позивачем не зазначено, що вона є особою, яка звільняється від сплати судового збору відповідно до закону та не вказано підстави такого звільнення.

У зв`язку із зазначеним, позивач має сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру у розмірі 2305,20 грн. (768,40х3).

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Сокирянської міської ради Чернівецької області, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Анісімов