Рішення № 83956355, 02.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2147/19

РІШЕННЯ

іменем України

02 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.02.2019 №4 про відмову в призначені пенсії за Списком №2 та зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 22.08.1992 по 27.07.1993, до пільгового стажу за Списком №2 та призначити пільгову пенсію за Списком №2 з моменту виникнення на неї права з 24.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в 2019 році йому виповнилося 57 років, у зв`язку з чим 23.01.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Однак, листом від 13.03.2019 за №7352/03 відповідачем повідомлено, що у призначені на пільгових умовах пенсії йому було відмовлено рішенням від 26.02.2018 №4, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду 30.07.2019 від відповідача надійшов відзив в якому останній зазначає, що підстав для визнання протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.02.2019 №4 про відмову в призначенні пенсії за Списком №2 та зарахувати періоди роботи з 22.08.1992 по 27.07.1993 до пільгового стажу за Списком №2 та призначити пільгову пенсію за Списком №2 з моменту винекнення на неї права з 24.03.2019 немає.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимога в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 від 20.07.1982 позивач прийнятий на роботу електрогазозварником в Житлово-комунальне об`єднання Дирекції "Хмельницької атомної електростанції" з 23.04.1985. Наказом від 01.02.1988 №69-к позивача переведено електрогазозварником 5 розряду з шкідливими умовами праці рішенням тарифно-кваліфікаційної комісії в ЖКО ХАЕС, у зв`язку з перейменуванням на підставі наказу Мінатоменерго СРСР №01/458 від 31.12.1987, що підтверджують записи в трудовій книжці. Позивача з 27.07.1993 звільнено за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України на підставі Наказу №203 ос від 27.07.1993.

Досягнувши встановленого законодавством пенсійного віку, позивач 23 січня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідач листом від 13.03.2019 №7352/03 повідомив позивача, що згідно довідки, про уточнюючий пільговий характер роботи, та наказу про проведення атестації робочих місць до стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, враховано наступні періоди роботи за Списком №2 - з 29.01.1988 по 21.08.1992 та за Списком №1 - з 03.07.1995 по 01.08.1997.

Однак, до стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення не зараховано період роботи з 22.08.1992 по 27.07.1993, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця електрогазозварника в ЖКУ.

У вказаному вище листі відповідач вказав, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.02.2018 №4 позивачу відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у призначені та виплаті позивачу пенсії на пільгових умовах звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктами 1, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 №442 (далі Порядок №442) визначено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 4.2 Порядку №383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 3 пункту 4, пунктом 11 Порядку №442 визначено, що позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив, що згідно Наказу №358 від 18 червня 1992 року, було проведено Атестацію робочого місця позивача, зокрема електрогазозварника 5 розряду ЖКУ ВП ХАЕС.

Суд звертає увагу відповідача, що дана атестація була проведена до прийняття постанови "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" №442 від 1 серпня 1992 року, а тому здійснювати повторне проведення атестації не було необхідності.

Згідно довідки від 17.05.2019 №48-25/200-4719 про проведення атестації робочого місця електрогазозварника ЖКУ ВП ХАЕС де працював позивач, встановлено шкідливі умови праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 з наданням пільг і компенсацій, зокрема, доплата за умови праці, додаткова відпустка, молока. Крім того, у даній довідці зазначено, що кваліфікаційні обов`язки, місця їх виконання та умови праці на робочому місці електрогазозварника ЖКУ ВП ХАЕС за період з 22.08.1992 по 27.07.1993 не змінювалась. В зазначені періоди ОСОБА_1 постійно працював впродовж повного робочого дня в шкідливих умовах праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з Списком №2.

Суд також звертає увагу відповідача, що згідно довідки від 08.05.2019 №49-589 відокремленого підрозділу "Хмельницька Атомна Електрична Станція" стосовно інформації щодо нарахування заробітної плати та надбавки за умови праці ОСОБА_1 за період його роботи з 22.08.1992 по 27.07.1993, встановлено, що останньому нараховувалась заробітна плата з серпня 1992 року по липень 1993 року, що підтвердженням його роботи на даному підприємстві у спірний період.

Згідно копії листа Головного управління праці та соціального захисту населення державної експертизи умов праці Хмельницької області від 30.04.2002 №11-1181 який міститься в матеріалах справи, зазначено, що: "Враховуючи, що на час прийняття 1 серпня 1992 року постанови КМУ №442 атестація вже була проведена, логічно, що до закінчення 5-річного терміну не було необхідності у її позачерговому проведенні".

Відмовляючи в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи позивача з 22.08.1992 по 27.07.1993, пенсійний орган керувався тим, що згідно з наказами по підприємству атестація робочого місця позивача у вказаний період не проводилася.

Враховуючи, те що позивач працював за професією, пільговий характер роботи якої підтвердився проведеною атестацією 18.06.1992, тобто за два місяці до прийняття Постанови КМ України від 01.08.1992 №442, та продовжив роботу за цією ж професією після проведення атестації, і при цьому кваліфікаційні обов`язки, місця їх виконання та умови праці позивача не змінювалися, суд приходить до висновку, що спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу та врахуванню для визначення розміру пенсії за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №352/547/16-а (К/9901/20098/18) та від 03.05.2018 у справі №352/1840/14-а (К/9901/5403/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Moskal v. Poland"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. Croatia"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Pincova and Pine v. the Czech Republic", "Gashi v. Croatia", "Trgo v. Croatia").

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки період роботи позивача з 22.08.1992 по 27.07.1993 підтверджений належними та допустимими доказами, тому даний адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.02.2019 №4 в частині відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи на посаді електрогазозварника з 22.08.1992 по 27.07.1993.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, періоди роботи з 22.08.1992 по 27.07.1993 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 з 24.03.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук