Ухвала суду № 83940050, 28.08.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

28.08.2019 року Провадження №2/425/665/19

Справа №425/2855/19

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Москаленко Вікторії Вікторівни вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просить поновити його на попередній роботі у якості машиніста насосних установок 3-го розряду у цеху водопостачання, каналізації та стічних вод ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» з 26 липня 2019 року та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5100,00 гривень.

З довідки, складеної секретарем судового засідання Окрошко О.О., вбачається, що головуючий суддя Москаленко В.В. знаходилась на лікарняному з 19.08.2019 по 23.08.2019.

Даний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, а саме:

- в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не вказує ціну позову.

При цьому, суд зауважує, що середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає визначенню в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Отже, позивачу потрібно надати обґрунтований розрахунок до позовних вимог, які підлягають грошовій оцінці, який буде складений враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Також відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 гривень).

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: на 1 січня 2019 року - 1921,00 гривня. Таким чином мінімальний розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою має становити 1921 х 0,4 = 768,40 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому, Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 у справі № 6-1121цс16 наголосив на тому, що починаючи з 01.09.2015 позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд в ухвалі від 18 липня 2019 року № 766/16312/16-ц, у якій зазначив, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є вимогами про стягнення заробітної плати, а отже підлягають оплаті судовим збором.

Отже, позивачу слід заплатити судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та надати суду оригінал відповідного документу, підтверджуючого оплату.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності по позовної заяви додається клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Позивач подав клопотання про витребування доказів судом, але в порушення п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України не надав доказів вжиття ним заходів для отримання цих доказів самостійно.

Отже, позивачу необхідно надати належним чином оформлену заяву про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу семиденний строк для виправлення вказаних недоліків, який відраховується з дня отримання заявником копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись не поданою і повернута позивачеві. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Москаленко