Ухвала суду № 83937551, 30.08.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15680/19

Провадження № 1-кс/344/8334/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Рудого О.Б., слідчого Говзана Ю.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Керницького В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019090000000425 від 20.06.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив злочини при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою збуту психотропних речовин, при невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав три окремі фольгові згортки із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору у кожному - амфетаміном, які зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

ОСОБА_2 порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_1 незаконно, з метою подальшого збуту, зберігав при собі психотропну речовину – амфетамін.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут психотропних речовин, 25.07.2019, у період часу з 18 год 41 хв по 18 год 42 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи позаду продуктового магазину, що на перехресті вул. Лаврищева – О. ОСОБА_3 , в м. Долина, Івано-Франківської області, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вказану придбану при невстановлених обставинах речовину в трьох фольгових згортках, яка відповідно до висновку експерта НДЕКЦ № СЕ-19/109/19-561НЗ/19 від 15.08.2019 є психотропною речовиною, обіг якої обмежено – амфетаміном, загальна кількість якої становить 0,5513 грама незаконно збув ОСОБА_4 за грошові кошти в сумі 600 гривень.

Не припиняючи своїх злочинних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою збуту наркотичних засобів, при невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав три окремі фольгові згортки із рослинною масою – канабіс (марихуана), які зберігав з метою подальшого незаконного збуту .

ОСОБА_2 порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_1 незаконно, з метою подальшого збуту, зберігав при собі наркотичний засіб – канабіс (марихуана).

У подальшому, 29.08.2019 у період часу з 19 год 10 хв по 19 год 15 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 13, що по вул. Хмельницького, у м. Долина, Івано-Франківської області, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вказану придбану при невстановлених обставинах рослинну масу – канабіс (марихуана) в трьох фольгових згортках незаконно збув ОСОБА_4 за грошові кошти в сумі 600 гривень.

29 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та 30.08.2019 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини у суді; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_1 не працює, джерело існування не відоме та з метою отримання коштів може знову вчиняти злочини, пов`язані зі збутом наркотичних засобів. Окрім цього, підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкі злочини, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі з конфіскацією майна вважаю, що застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає наведені прокурором ризики не доведеними, а підозру необґрунтованою, оскільки мала місце провокація злочину, просив врахувати дані про особу, та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З матеріалів клопотання вбачається, що 29.08.2019 року ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 30.08.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: відомостями, які містяться у протоколі обшуку, висновках судово-хімічної експертизи, виявленими та вилученими речовими доказами та інших матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, та обставини вчинення злочинів, той факт, що збут наркотичних засобів міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров`ю громадян, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, його репутацію, наявність постійного місця проживання, непрацює, розлучений, та раніше судимий.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Однак обставини, на які посилається сторона обвинувачення в клопотанні в частині визначення застави в розмірі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є винятковими, обгрунтованих підстав вважати, що застава у межах передбачених ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, не зазначено, та враховуючи майновий стан підозрюваного слідчий суддя вважає, що такий її розмір буде завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_1 та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини в цій категорії справ.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 27 жовтня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 115260 ( сто п”ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: НОМЕР_1 ).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 27 жовтня 2019 року обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Рудого О.Б.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Татарінова О.А.