Рішення № 83936552, 29.08.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1803/19

29 серпня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Фреяк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним рішення Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №02/2 від 07.02.2019, щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 перерахунку на пенсію та призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати Бучацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 призначення (перехід на інший вид пенсії) та виплатити пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з дати звернення - 29.01.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бучацькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та з 07.07.2018 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 29.01.2019 вона звернулась до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою, у якій просила перевести її із пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", однак відповідачем було відмовлено у призначенні такої пенсії мотивуючи тим, що довідки про заробітну плату які позивач долучила із заявою про призначення (переведення на інший вид пенсії) пенсії не відповідають вимогам нормативних документів для перерахунку пенсії, тому, що на час звернення за призначенням пенсії, вона не була державним службовцям. Позивач вважає таку відмову незаконною з тих підстав, що період роботи з 02.07.1990 по 29.08.2018 в Державній податковій інспекції (адміністрації) на посадах головного бухгалтера, начальника відділу обліку і звітності, головного державного податкового інспектора, завідувача сектору автоматизації процесів оподаткування, завідувача сектору обліку і звітності, головного державного інспектора, із присвоєнням спеціальних звань підлягають зарахуванню до стажу державної служби, що дає підстави для висновку, що її стаж роботи на посаді, віднесених до відповідних категорій посад державної служби на день набрання чинності. За таких обставин, позивач вважає, що має необхідний 20 річний стаж для переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 та на час звернення була державним службовцем.

Відповідач подав відзив 14.08.2019 в якому зазначено, що в довідках про складові заробітної плати, які ОСОБА_1 надала для проведення перерахунку пенсії, вказано, що ОСОБА_1 працювала в Монастириському відділенні Бучацької ОДПІ Головного управління ДФС в Тернопільській області (перебуває в стані ліквідації) на посаді головного державного інспектора. Заробітна плата врахована по прирівняній посаді старшого державного інспектора Головного управління ДФС у Тернопільській області на січень 2019 року, окрім того замість надбавки за ранг вказана надбавка за звання (радник податкової та митної справи ІІІ рангу). Премія вказана за місяць, що передує місяцю звернення за призначення пенсії, тобто за грудень 2018 року в середньому розмірі не обумовлюючи посад. Отже, подані довідки про заробітну плату ОСОБА_1 не відповідають вимогам нормативних документів, а тому для проведення перерахунку пенсії відсутні підстави.

Ухвалою суду від 30.07.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 29.08.2019.

Ухвалою суду від 29.08.2019 замінено неналежного відповідача - Бучацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Позивач в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позов, а також додатково зазначила, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні персональні чи спеціальні звання – не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 р. Крім того, вважають, що довідки про складові заробітної плати, які ОСОБА_1 пред`явила для проведення перерахунку пенсії, видані не уповноваженим органом.

Заслухавши сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.06.1981 по 29.08.2018 безперервно працювала на різних посадах в органах державної податкової служби: з 01.06.1981 по 30.06.1990 - економістом державних доходів податковим ревізором-інспектором Монастириського райфінвідділу;

- з 02.07.1990 по 29.08.2018 - головним бухгалтером, начальником відділу обліку і звітності, головним державним податковим інспектором, завідувачем сектору автоматизації процесів оподаткування, завідувачем сектору обліку і звітності, головним державним інспектором Монастириського відділення Державної податкової служби;

- 01.11.1992 присвоєно звання "Радник податкової служби ІІІ рангу";

- 10.01.1995 прийняла присягу державного службовця;

- 21.01.2014 присвоєно 12 ранг державного служюовця;

- 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІІ ранг;

- 29.08.2018 звільнена з роботи у зв`язку із зміною організаційної структури та скороченням штату, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується записами із трудової книжки НОМЕР_1 (аркуш справи 12-23).

Позивачу призначено пенсію за віком з 07.07.2018 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В подальшому позивач звернулась до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області 29.01.2019 із письмовою заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та додав довідки про заробітну плату.

Згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданою Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 28.01.2019 №50/10/19-00-05-33, з якою вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Монастириському відділенні Бучацької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області (перебуває у стані ліквідації) на посаді головного державного інспектора, заробітна плата по прирівняній посаді старшого державного інспектора ГУ ДФС у Тернопільській області станом на січень 2019 року становить: посадовий оклад 4400,00 грн.; надбавка за звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу: 500,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) 2200,00 грн.; усього: 7100,00 грн. На вказані види оплати праці нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (аркуш справи 25).

Згідно з довідкою від 28.01.2019 № 51/10/19-00-05-33 Головного управління ДФС у Тернопільській області, про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, згідно з пунктами 10.12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» про те, що середній розмір надбавок, премій та за грудень місяць 2018 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії становили: премія щомісячна - 7979,95 грн., інші виплати - 31,30 грн, разом 8011,25 грн. (аркуш справи 24).

Бучацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області прийняло рішення №02/02 від 07.02.2019, яким позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки в довідках про складові заробітної плати, які ОСОБА_1 надала для проведення перерахунку пенсії, вказано, що ОСОБА_1 працювала в Монастириському відділенні Бучацької ОДПІ Головного управління ДФС в Тернопільській області (перебуває в стані ліквідації) на посаді головного державного інспектора. Заробітна плата врахована по прирівняній посаді старшого державного інспектора Головного управління ДФС у Тернопільській області на січень 2019 року, окрім того замість надбавки за ранг вказана надбавка за звання (радник податкової та митної справи ІІІ рангу). Премія вказана за місяць, що передує місяцю звернення за призначення пенсії, тобто за грудень 2018 року в середньому розмірі не обумовлюючи посад. Отже, подані довідки про заробітну плату ОСОБА_1 не відповідають вимогам нормативних документів, а тому для проведення перерахунку пенсії відсутні підстави (аркуш справи 10-11).

Не погодившись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі – Закон України №889-VIII) визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців. Цей закон набув чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (далі – Закон України №3723-XII), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. п. 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII.

Зокрема, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-XII передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Разом з тим, підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу вказується те, що подані довідки про заробітну плату ОСОБА_1 не відповідають вимогам нормативних документів як зазначено у рішенні №02/02 від 07.02.2019, крім того представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що ці довідки видані не уповноваженим органом відповідно до Постанови №750 Міністерства соціальної політики від 10.05.2017.

Також представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні персональні чи спеціальні звання – (в даному випадку з 01.01.2014 по 29.08.2018) не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 р.

Оцінюючи підстави для відмови позивачу, суд зазначає наступне.

Що ж до посилань відповідача на те, що займані позивачем посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, оскільки їй як посадовій особі контролюючих органів присвоювались спеціальні звання, зазначає наступне.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, до 01 травня 2016 року визначав Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993року №3723-XII (далі Закон №3723-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 3723-ХІІ, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Частиною 2 статті 9 Закону № 3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Тобто, правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон № 3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальним законом.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, був Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 509-XII Державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої, третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади та відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 року № 778, забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері та здійснює свої повноваження, зокрема, через державні податкові інспекції.

За правилами частини 1 статті 15 Закону № 509-XII, посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини 5,6 статті 15 Закону № 509-XII).

Зазначеною статтею Закону № 509-XII також установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються із вимогами статей 5,12 Закону № 3723-ХІІ щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Статтею 6 цього Закону визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже перебувають на державній службі та є державними службовцями. Законом № 509-XII не врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення Закону №3723-ХІІ, зокрема стаття 37.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, що набрав чинності з 01.01.2011 передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєнні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 по справі №21-340а13 стосовно того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37Закону №3723-ХІІ.

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 цієї статті і п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, що на день набрання чинності Закону №889, позивач має необхідний вік, стаж державної служби 20 років, загальний стаж становить 40 років 09 місяців 24 дні.

Таким чином, оскільки позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

Щодо аргументів відповідача про те, що довідки про складові заробітної плати не відповідають вимогам нормативних документів та видані не уповноваженим органом, то суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки.

Відповідно до п.6 Порядку про призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 від 14.09.2014 затвердженою постановою КМ України у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Оскільки в даному випадку Головне управлінням ДФС у Тернопільській області є правонаступником Бучацької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, тому Постанова №750 Міністерства соціальної політики від 10.05.2017 на яку посилається відповідач не застосовується.

Також, подані довідки видані та складені безпосередньо за зразком, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 та містить відображення всіх складових заробітної плати, а саме:

- довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.01.2019 містить: посадовий оклад, надбавка за вислугу років, - які відповідають видам оплати праці: посадовий оклад, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- довідка від 28.01.2019 про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади держаної служби, - містить лише дані про розмір місячної премії та іншу виплати, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, і на які також було нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, майже всі складові відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.

Разом з тим, надбавка за звання ("Радник податкової та митної справи ІІІ рангу"), яка зазначена в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.01.2019 не відповідає вимогам затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що період роботи позивача з 01.06.1981 по 29.08.2018 на посадах в органах державної податкової служби відповідачем неправомірно не враховано у стаж роботи на посадах державної служби.

Беручи до уваги, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» 29.01.2019, тому саме з цієї дати необхідно здійснити призначення пенсії.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає, що слід вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з 29.01.2019 на пенсію державного службовця відповідно ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби період роботи позивача в органах податкової служби з 01.06.1981 по 29.08.2018 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести розрахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №50/10/19-00-05-33 від 28.01.2019 та №51/10/19-00-05-33 від 28.01.2019, які видані Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, з дати звернення - 29.01.2019, за винятком такої складової у вищенаведених довідках як "надбавка за звання".

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №02/02 від 07.02.2019, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію відповідно ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з 29.01.2019 на пенсію державного службовця відповідно ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби період роботи позивача в органах податкової служби з 01.06.1981 по 29.08.2018.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести розрахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №50/10/19-00-05-33 від 28.01.2019 та №51/10/19-00-05-33 від 28.01.2019, які видані Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, з дати звернення - 29.01.2019, за винятком такої складової у вищенаведених довідках як "надбавка за звання".

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: 46001, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2019 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.