Рішення № 83935158, 10.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року Справа № 160/459/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна адміністрація Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Галузевий Державний архів Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи: Державна адміністрація Дніпропетровської області та Галузевий Державний архів Міністерства оборони України в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у вигляді відмови вчинити певні дії по нарахуванню та подальшої виплаті ОСОБА_1 , державної пенсії як особі, на яку розповсюджується дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити дії по нарахуванню та подальшої виплаті ОСОБА_1 Державної пенсії згідно вимог ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 02 листопада 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у жовтні 2015 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Відповідач повідомив про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, з тих підстав, що відсутні необхідні документи про перебування його у зоні відчуженні, що не дає йому право на зниження пенсійного віку. Проте позивач вважає, що подані ним документи при зверненні до відповідача підтверджують його перебування та участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що дає йому право на зниження пенсійного віку.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що при зверненні до Пенсійного фонду із заявою від 03.12.2018р. про призначення пенсії позивачем не надано документів, що підтверджують в установленому порядку період перебування в зоні відчуження по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №8 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 20.12.2018р. надав позивачу роз`яснення про перелік необхідних документ. Питання щодо призначення відповідно пенсії позивачу вказаним Відділом не розглядалося.

Представником третьої особи-2 надано до суду письмові пояснення в яких міститься зазначено, що в книзі алфавітного обліку рядового та сержантського складу строкової служби призову весна-осінь 1985 року військової частини 01646 значиться один військовослужбовець ОСОБА_1 (мовою оригіналу). Вини працівників архіву при виконанні архівних довідок не вбачається, так як архів виконує запити соціально-правового характеру, тільки на підставі архівних документів, що знаходяться на зберіганні в архіві та на підставі відомостей, що містяться в цих документах. Нову архівну довідку на ОСОБА_1 було підготовлено по документам військової частини 01646 за більш ширший період (тобто за інший період), а саме з 10.09.1986 року по 03.12.1986 року.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року відкрито провадження у справі та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , копія якого наявна в матеріалах справи.

ОСОБА_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується дублікатом посвідчення №219691 від 26.10.2015р.

Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 18.10.1985р. (стор.25) «в период с 13.09.1986 года по 28.11.1986 года принимал участие в работах по ликвидации последствий на ОСОБА_2 АЭС» (мовою оригіналу).

В архівній довідці галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/1280 від 09.06.2016 значиться наступне: «В наказі командира в/ч 89582 за № 0148 від 24 жовтня 1986 року по стройовій частині значиться (далі мовою оригіналу): «§ 2. За проявленное усердие и добросовестное исполнение воинского долга при выполнении работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС предоставить краткосрочный отпуск на 10 (десять) суток с выездом на Родину - рядовому ОСОБА_3 НОМЕР_3 ».

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 03.12.2018р. №К18771-18 в якій зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії 1986 року, у зв`язку з чим має право на отримання державної пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років та просив прийняти документи для нарахування та виплати такої пенсії. До заяви додав: копію дубліката посвідчення №219691 від 26.10.2015р., копію довідки ГДА МО України, копію паспорту та ідентифікаційного коду.

Листом Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №8 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20.12.2018р. №1662/03-12/26 йому надано відповідь, що документи для призначення пенсії до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №8 не надходили.

В архівній довідці галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/5952 від 04.04.2019 значиться наступне: «В наказі командира військової частини 01646 (по стройовій частині), м.Київ, від 10 вересня 1986 року № 178 значиться наступне (далі текст мовою оригіналу) у «§ 2. Полагать убывшими: ...с 9.09.86 года военнослужащего 1 МР (не-розшифровано) рядового ОСОБА_4 (так в тексті, ініціали не розшифровані) на Чернобыльскую АЭС (номер військової частини, населений пункт не вказано) для ликвидации последствий аварии в замен ...Основание: Кодограмма.

«§ 1. Полагать прибывшими: ...с 28.11.86 года военнослужащего 1 МР (не розшифровано) рядового ОСОБА_4 (так в тексті, ініціали не розшифровані) из района ликвидации последствий аварии на ОСОБА_2 АЭС (номер військової частини, населений пункт не вказано). Зачислить на котловое довольствие. Основание: ком. удостоверение № 141».

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Отже, метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі, категорія 2 - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.

Зі змісту статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, призначаються лише учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Зазначеній категорії осіб згідно зі статтею 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Такі посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Аналізуючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а та Верховного Суд справа №295/9529/16-а від 28.11.2018р.

Участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2) у 1986 році підтверджена наявною в матеріалах справи копією посвідчення (Дуюліка) № НОМЕР_4 від 26.10.1985р.

Будь-яких зауважень до посвідчення, що було пред`явлено позивачем для призначення пенсії, у відповідача не виникло. Доказів оскарження правомірності видачі вказаного посвідчення матеріали справи не містять.

Таким чином, наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській у 1986 році (категорія 2) підтверджує визнаний державною його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який під час проходження військової служби перебував у зоні відчуження з 13.09.1986р. по 28.11.1986р., що відповідно дає йому право для призначення пенсії у зв`язку із зменшенням на десять років пенсійного віку.

Крім того, у військовому квитку ОСОБА_1 №8702835 від 18.10.1985р. (стор.25) зазначено: «в период с 13.09.1986 года по 28.11.1986 года участвовал в ликвидации последствий на ОСОБА_2 АЭС» (мовою оригіналу).

Зазначений період приймання участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, також підтверджується архівними довідками галузевого державного архіву Міністерства оборони України, а саме:

В архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/1280 від 09.06.2016 значиться наступне: «В наказі командира в/ч 89582 за № 0148 від 24 жовтня 1986 року по стройовій частині значиться (далі мовою оригіналу): «§ 2. За проявленное усердие и добросовестное исполнение воинского долга при выполнении работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС предоставить краткосрочный отпуск на 10 (десять) суток с выездом на Родину - рядовому ОСОБА_3 НОМЕР_3 ».

В архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/5952 від 04.04.2019 значиться наступне: «В наказі командира військової частини 01646 (по стройовій частині), м.Київ, від 10 вересня 1986 року № 178 значиться наступне (далі текст мовою оригіналу) у «§ 2. Полагать убывшими: ...с 9.09.86 года военнослужащего 1 МР (не-розшифровано) рядового ОСОБА_4 (так в тексті, ініціали не розшифровані) на Чернобыльскую АЭС (номер військової частини, населений пункт не вказано) для ликвидации последствий аварии в замен ...Основание: Кодограмма.

«§ 1. Полагать прибывшими: ...с 28.11.86 года военнослужащего 1 МР (не розшифровано) рядового ОСОБА_4 (так в тексті, ініціали не розшифровані) из района ликвидации последствий аварии на ОСОБА_2 АЭС (номер військової частини, населений пункт не вказано). Зачислить на котловое довольствие. Основание: ком. удостоверение № 141».

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач протиправно допустив бездіяльність щодо не розгляду поданих позивачем заявою від 03.12.2018р. №К18771-18 документів для врахування державної пенсії як особі, на яку розповсюджується дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що є підставою для задоволення позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, а відповідно позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна адміністрація Дніпропетровської області (49101, м.Дніпро, вул.О.Поля, 1, ЄДРПОУ 00022467), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Галузевий Державний архів Міністерства оборони України (02093, м.Київ, вул.Бориспільська, 16, ЄДРПОУ 14302549) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не розгляду поданих ОСОБА_1 заявою від 03.12.2018р. №К18771-18 документів для врахування державної пенсії як особі, на яку розповсюджується дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію згідно вимог ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 02 листопада 2015 року.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України..

Суддя Н.В. Турлакова