Вирок № 83932016, 30.08.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7091/19

(1-кп/199/498/19)

ВИРОК

іменем України

30 серпня 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербини - Почтовик І.В.

за участю секретаря судового засідання - Синчило П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження №12019040630001008 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2019 року відносно обвинуваченої:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, із середньою освітою, не працевлаштованої, розлученої, маючої на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої і проживаючої у квартирі АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 190 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Воінова А.Ю.

обвинувачена - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 13.06.2019, приблизно о 09:00 годині, знаходилась біля ресторану «Рив`єра», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського 13а, де зустріла раніше їй знайому ОСОБА_4 з якою стала спілкуватись. Під час спілкування ОСОБА_1 помітила у ОСОБА_4 мобільний телефон марки MEIZU U10, 16 GB, який ОСОБА_1 визначила об`єктом свого злочинного посягання та у неї раптово виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, ОСОБА_1 , не маючи на меті повертати майно, під надуманим приводом попрохала у ОСОБА_4 передати їй телефон для здійснення телефонного дзвінка. В свою чергу, ОСОБА_4 , не усвідомлюючи про дійсний злочинний намір ОСОБА_1 погодилась та надала їй свій мобільний телефон.

Після цього, того ж дня, тобто 13.06.2019, приблизно о 09:05 годині, ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний намір до кінця, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, зникла з місця скоєння кримінального правопорушення, разом з телефоном марки MEIZU U10, 16 GB, що належить ОСОБА_4 та в подальшому розпорядилась ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток в сумі 3 152.00 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченої ОСОБА_1 , наданих безпосередньо у суді.

Обвинувачена ОСОБА_1 свою провину визнала повністю. Суду показала, що дійсно вона, 13.06.2019, приблизно о 09:00 годині, біля ресторану «Рив`єра» у м. Дніпро по вул. Маршала Малиновського, зустріла знайому ОСОБА_4 у якої помітила мобільний телефон марки MEIZU, під надуманим приводом попрохала у ОСОБА_4 передати їй телефон для здійснення телефонного дзвінка. ОСОБА_4 надала їй свій мобільний телефон, а вона зникла з місця злочину, разом з телефоном марки MEIZU, що належав ОСОБА_4 та в подальшому хотіла його продати, але її зупинили працівники поліції.

При цьому, ОСОБА_1 просила суд суворо її не карати.

Крім вказаного, винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 підтверджується, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.06.2019 року було прийнято заяву від гр. ОСОБА_4 , яка просила вжити заходи до жінки на ім`я ОСОБА_1 , яка 13.06.2019 біля ресторану «Рив`єра» у м. Дніпро по вул. Маршала Малиновського заволоділа її мобільним телефоном марки MEIZU U10.

Під час проведення огляду місця подій 13.06.2019, була встановлена ОСОБА_1 , яка добровільно видала мобільний телефон марки MEIZU U10 та пояснила, що взяла даний телефон у своєї знайомої на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, мобільний телефон марки MEIZU U10, 16 GB - визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 про що свідчить її розписка.

За результатами Висновку Експерта №2954 від 26.06.20919, станом на 13.06.2019 ринкова вартість мобільного телефону марки MEIZU U10, 16 GB - становить 3 152.00 гривень.

Згідно з протоколом проведення впізнання за фотознімками від 29.07.2019 року, свідок ОСОБА_6 на фото під №2 впізнав особу, на якому зображена ОСОБА_1 , як особу, що пропонувала йому придбати мобільний телефон.

3. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 і її умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як такі що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченої до обставин, що пом`якшують покарання, оскільки вона визнала свою вину, проявила дійове каяття, що характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

5.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, яка свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала щиро розкаялася, не працює, має постійне місце проживання, у лікарів нарколога-психіатра на обліку не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді громадських робіт , потерпіла при призначенні покарання покладалася на розсуд суду, обвинувачену, яка просила суворо не карати, також суд враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують їй покарання, дані про її особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт у мінімально наближених межах санкції частини 1 статі 190 КК України.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Призначення ж покарання у виді штрафу, який є найбільш м`яким видом кримінального покарання, не буде відповідати меті покарання, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, офіційного доходу (заробітку) не має, проживає за рахунок свого чоловіка, а тому є вірогідність того, що покарання у виді штрафу особисто ОСОБА_1 виконано не буде. Тобто, такий вид покарання як штраф буде суперечити вимогам ст.65 КК України, та не сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо.

Крім вказаного, призначення покарання у виді обмеження волі, буде досить суворим покаранням враховуючи наявність у обвинуваченої двох малолітніх дітей, тобто більш суворе покарання буде становити надмірний тягар для ОСОБА_1

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати пов`язані із проведенням судової експертизи.

Питання про долю речових доказів - вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 60 (шістдесят) годин.

Речовий доказ: - мобільний телефон марки MEIZU U10, 16 GB - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов`язані із проведенням судової товарознавчої експертизи (ЄДРПОУ 26238495, висновки експерта №2954-19 від 26.06.2019) в сумі 314.00 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик

30.08.2019