Вирок № 83930528, 29.08.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4790/19

Провадження № 1-кп/520/639/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурорів Левицького О.А., Волобоєва А.Г.

захисників Тодоріка К.В., Мала А.М., Рахнянська С.В., ОСОБА_1 Х.В.,

Нестеренко Д.Г., Галкіна К.О.,

представника потерпілого Стогній О.В.

перекладачів Баламцарашвілі Г.М., Чікваїдзе Г.Т.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні у м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160480000163 від 13.01.2019 року, відносно

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сухумі, Грузія, грузина, громадина Грузії, з середнього освітою, одружений, працює за наймом (офоронцем), раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Згудіді, Грузія, грузина, громадина Грузії, з вищою освітою, одружений, працює помічником приватного підприємця водієм, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Згудіді, Грузія, грузина, громадина Грузії, з середнього освітою, не одружений, працює за наймом, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у злочину змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, що знаходиться в автомобілях, припаркованих на паркові ТЦ «Таврія Вузівський», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1.

Далі, діючи з цією метою, розподіливши ролі між собою, відповідно до чого ОСОБА_8 повинен відволікати потерпілого, ОСОБА_7 безпосередньо здійснював крадіжку майна, а ОСОБА_10 на автомобілі «Honda Accord», темно-сірого кольору, р/н НОМЕР_1 , - вивезти ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з викраденим майном з місця вчинення правопорушення.

Далі, діючи відповідно до злочинної домовленості, 13.01.2019 року о 15:45 годині ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , діючи умисно з корисливих мотивів, направлених на таємне викрадення чужого майна, з метою особистої наживи, пересуваючись на автомобілі «Honda Accord», темно-сірого кольору, р/н НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_10 , прибули до ТЦ «Вузівський», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, де побачили припаркований автомобіль «Volkswagen Tiguan», коричневого кольору, р/н НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_12 , визначили об`єктом свого злочинного посягання барсетку з майном останнього.

Далі, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля «Honda Accord». Після чого ОСОБА_8 підійшов до автомобіля «Volkswagen Tiguan», а саме: до водійської двері, за кермом якого побачив потерпілого ОСОБА_12 , та вказав потерпілому на те, що з його автомобіля протікає масло, на що потерпілий вийшов з автомобілю, ОСОБА_7 в цей же час, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав майно, яке знаходилось на правому передньому пасажирському сидінні, що належить потерпілому ОСОБА_12 , а саме: шкіряну сумку чорного кольору, вартістю 2268 гривень, в якій знаходився гаманець чорного кольору, вартістю 5091 гривень, в якому знаходилось свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», коричневого кольору, р/н НОМЕР_2 , що не представляє матеріальної цінності, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_12 , що не представляє матеріальної цінності, три картки «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_12 , що не представляє матеріальної цінності та дисконтні карти, що не представляють матеріальної цінності, а також грошові кошти в розмірі 1503 долара США (за курсом НБУ від 13.01.2019 ставить 42384 гривень), 130 євро (за курсом НБУ від 13.01.2019 становить 4238 гривень) та 6000 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 59981 гривень.

У цей час потерпілий ОСОБА_12 помітив дії ОСОБА_11 , який викрадав з переднього пасажирського сидіння його майно, у зв`язку з чим потерпілий ОСОБА_12 намагався зупинити ОСОБА_11 , наказуючи зупинитись та викликати на допомогу. Однак ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , розуміючи, що їх дії викриті, утримуючи при собі викрадене майно, незважаючи на спробу потерпілого їх зупинити, швидко сіли до автомобіля «Honda Accord», темно-сірого кольору, р/н НОМЕР_1 , де на них за кермом чекав ОСОБА_10 , та всі разом почали тікати з місця вчинення злочину. Потерпілий ОСОБА_12 , намагаючись зупинити вищевказаний автомобіль, перекрив йому рух своїм тілом, однак ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжуючи свої злочині дії, утримуючи при собі вищевказане викрадене майно та застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, що виразилось у наїзді автомобілем під керуванням ОСОБА_13 на потерпілого ОСОБА_12 , та спричинили останньому легких тілесних ушкоджень у вигляді садна правої кістки (2), синця та садна області лівого колінного суглобу, синця області правого колінного суглобу. Таким чином, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відкрито викрали належне ОСОБА_12 майно. Після чого ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

13.01.2019 року ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на автомобілі марки «Honda Accord», темно-сірого кольору, р/н НОМЕР_1 , були затримані співробітниками патрульної поліції.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, визнав повністю, розкаявся у скоєному, та пояснив, що 13.01.2019 року він з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на автомобілі приїхали до ТЦ «Таврія Вузівський» де на парковці побачили потерпілого, якому сказали, що у його автівки протікає масло, та поки той оглядав автівку, він забрав барсетку та сів у автомобіль де знаходилися ОСОБА_8 та ОСОБА_14 Потім потерпілий побачив, що у нього вкрали барсетку та став перед нашою автівкою щоб вони не поїхали з місця події, але вони продовжили рухатися на автомобілі, проїхали поряд з ним та передньою частиною автомобіля зачепили потерпілого, впевнились що той живий, поїхали з місця вчинення злочину. У скоєному щиро кається, та просив суворо його не карати, просив пробачення у скоєному. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про стягнення матеріальної шкоди визнає в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, визнав повністю, розкаявся у скоєному, та пояснив, що 13.01.2019 року він з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на автомобілі приїхали до ТЦ «Таврія Вузівський» де на парковці побачили потерпілого, якому сказали, що у його автівки протікає масло, та поки той оглядав автівку, ОСОБА_7 забрав барсетку з автомобіля потерпілого та сів у автомобіль на якому вони приїхали. Потім потерпілий побачив, що у нього вкрали барсетку та став перед нашою автівкою щоб вони не поїхали з місця події, але вони продовжили рухатися на автомобілі, проїхали поряд з ним та передньою частиною автомобіля зачепили потерпілого, побачив що потерпілий непошкоджений, вони поїхали з місця вчинення злочину. У скоєному щиро кається, та просив суворо його не карати, просив пробачення у потерпілого за вчиненні дії. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про стягнення матеріальної шкоди визнає в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 , свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, визнав повністю, розкаявся у скоєному, та пояснив, що 13.01.2019 року він з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на автомобілі приїхали до ТЦ «Таврія Вузівський» де на парковці побачили потерпілого, якому сказали, що у його автівки протікає масло, та поки той оглядав автівку, ОСОБА_7 забрав з автомобіля потерпілого барсетку та сів у автомобіль на якому вони приїхали. Потім потерпілий побачив, що у нього вкрали барсетку та став перед нашою автівкою щоб вони не поїхали з місця події, але вони продовжили рухатися на автомобілі, проїхали поряд з ним та передньою частиною автомобіля зачепили потерпілого, та поїхали з місця вчинення злочину. У скоєному щиро кається, та просив суворо його не карати, просив пробачення у потерпілого за вчинене. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про стягнення матеріальної шкоди визнає в повному обсязі.

Окрім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення винуватість останнього доведена письмовими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, якими підтверджуються їх покази стосовно часу, місця та обставин вчинення ними кримінального правопорушення, а саме:

- витягом з ЄРДР за №12019160480000163 від 13.01.2019 року;

- протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 13.01.2019 року від ОСОБА_12 ;

- протоколом огляду місця події від 13.01.2019 року з фото таблицею, з якого вбачається, що було проведено огляд автомобіля «Хонда Аккорд », д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, пр. Небесної Сотні, 3 а;

- рапортом заступника командира роти № 1 батальйону № 4 УПП в Одеській області з якого вбачається, що 13.01.2019 року під час патрулювання, надійшов виклик «грабеж» за адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога,140 /1 від потерпілого ОСОБА_12 , який повідомив що невідомі особи викрали сумку, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1500 доларів США, 6000 грн., 130 Євро, та втекли на автомобілі «Хонда» держномер НОМЕР_3 . В подальшому працівниками УПП в місті Одесі за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, були затримані ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 ;

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 13.01.2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_8 затримано за підозрою у вчиненні злочину біля супермаркету «Таврія В Вузовський» розташованого по вулиці Люстдорфська дорога 140/1.

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 13.01.2019 року що ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні злочину біля супермаркету «Таврія В Вузовський» розташованого по вулиці Люстдорфська дорога 140/1.

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 13.01.2019 року що ОСОБА_15 затримано за підозрою у вчиненні злочину біля супермаркету «Таврія В Вузовський» розташованого по вулиці Люстдорфська дорога 140/1.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 13.01.2019 року з фототаблицею з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_12 в присутності понятих впізнав ОСОБА_16 , як особу яка вчинила відносно нього кримінальне правопорушення;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 13.01.2019 року з фототаблицею з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_12 в присутності понятих впізнав ОСОБА_17 , як особу яка вчинила відносно нього кримінальне правопорушення;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 13.01.2019 року з фототаблицею з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_12 в присутності понятих впізнав ОСОБА_7 , як особу яка вчинила відносно нього кримінальне правопорушення;

- висновком експерта № 164 від 29.01.2019 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_12 , виявлені наступні тілесні ушкодження: садна правої кістки (2), синця та садна області лівого колінного суглобу, синця області правого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- звітом про вартість рухомого майна від 15.01.2019 року, з якого вбачається, що загальна вартість викраденого майна складає 7 359 гривень;

- протоколом огляду предмета від 25.02.2019 року з якого вбачається, що проведено огляд відеозаписів з камер відео нагляду;

- постановою про визнання речових доказів від 25.02.2019 року з якої вбачається, що DVD – R- диск, визнати речовим доказом в кримінальному провадженні № 12019160480000163.

- постановою про визнання речових доказів від 25.02.2019 року з якої вбачається, що автомобіль марки «Honda Accord» темно-сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , ключ до автомобіля марки «Honda», посвідчення водія (Грузія) № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_5 № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Samsung GT-E1200M» у корпусі чорного кольору, ) мобільний телефон марки «Nokia C5» у корпусі сіро-чорного кольору (без задньої кришки), мобільний телефон марки «Astro А173» у корпусі чорного кольору з помаранчевою вставкою, мобільний телефон марки «Nomi i184» у корпусі сіро-чорного кольору, зарядну батарею з написом «Samsung»; відеореєстратор марки «Globex GU-110» чорного кольору, НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», коричневого кольору, р/н НОМЕР_2 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_12 , визнати речовими доказами в кримінальному провадженні №№12019160480000163 від 13.01.2019 року;

- розпискою потерпілого ОСОБА_12 про отримання на відповідальне зберігання викраденого майна, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», коричневого кольору, р/н НОМЕР_2 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_12 ;

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 повністю визнали свою вину у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинувачених та письмовими доказами які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані у судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їм злочину, доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_17 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_11 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_10 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_10 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Проте, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_20 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає: визнання вини та щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_20 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Проте, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_21 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає: визнання вини та щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_21 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Проте, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає: визнання вини та щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_22 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_20 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся, публічно вибачився перед потерпілим за скоєне, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що він одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює за наймом, приймаючі до уваги вищезазначені обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає доцільним і можливим призначити ОСОБА_20 покарання без ізоляції від суспільства, застосувати до нього дію ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_21 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся, публічно вибачився перед потерпілим за скоєне, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що він одружений, має на утриманні малолітню доньку, 2005 року народження, працює водієм, приймаючі до уваги вищезазначені обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає доцільним і можливим призначити ОСОБА_21 покарання без ізоляції від суспільства, застосувати до нього дію ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся, публічно вибачився перед потерпілим за скоєне, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що він не одружений, приймаючі до уваги вищезазначені обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає доцільним і можливим призначити ОСОБА_22 покарання без ізоляції від суспільства, застосувати до нього дію ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому

Крім того, призначення покарання в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України, з застосуванням вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Потерпілим ОСОБА_12 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 солідарно матеріальну шкоду у розмірі 81 947 гривень, та моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень, та відшкодування витрат на правову допомогу та представництво у суді в розмірі 15 000 гривень.

Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд, дослідивши докази надані потерпілим на підтвердження заявленого цивільного позову до обвинувачених ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 81 947 гривень дійшов висновку, що наведений позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Так у відповідності до статті 1166 ЦК України - майнова шкода завдана особистим майновим правам фізичної особи, відшкодовується в особою, яка її завдала.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 81 947 гривень.

В частині стягнення з обвинувачених ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 солідарноморальної шкоди в розмірі 50 000 гривень на користь потерпілого ОСОБА_12 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно до п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02.07.2004 р. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів роз`яснено судам, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями ЦК України та роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001р. № 5).

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями обвинувачених ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 цивільному позивачу ОСОБА_12 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тривалих негативних емоціях та переживаннях з приводу викрадення майна яке йому належало; у порушенні звичного способу життя ОСОБА_12 та необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, а також враховуючі, що потерпілому був завданий фізичний біль, та негативні емоції які він відчув внаслідок нападу на нього. Дотримуючись принципу розумності та справедливості, суд вважає, що внаслідок вчинення ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України потерпілому ОСОБА_12 була завдана моральна шкода, яку суд оцінює у розмірі 25 000 грн. Тому позовні вимогу щодо стягнення з обвинувачених ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 моральної шкоди слід задовольнити часткового в розмірі 25 000 грн.

Представник потерпілого ОСОБА_12 - адвокат Стогній О.В. надав до суду заяву про уточнення розміру витрат, щодо сплати представнику потерпілого за надання правової допомоги, та які належить стягнути солідарно з обвинуваченних, а саме в розмірі 14 500 гривень.

Щодо вирішення питання по розміру процесуальних витрат понесених позивачем на правову допомогу, то суд виходить із тих міркувань, що до таких витрат належать витрати на правову допомогу. Правовою підставою відшкодування таких витрат є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що з одного боку процесуально підтверджують надання правових послуг представником, а з іншого боку свідчать про сплату вартості зазначеної правової допомоги.

Згідно ст.ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України закон не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за умови дотримання вимог ст. 137 ЦПК України. Згідно з даною статтею ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до вимог діючого законодавства єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, між потерпілим ОСОБА_12 та адвокатом Стогній Олегом Вікторовичем було укладено договір про надання правової допомоги, та згідно угоди отримав за свої послуги суму у розмірі 14 500 грн., що підтверджено документально, що відповідає ст. 124 КПК України та ст. 137 ЦПК України. Наявність наданого стороною позивача доказу, який міститься у матеріалах справи, дає можливість суду визначити відповідність понесених стороною витрат наданій правовій допомозі.

З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства суд приходить до висновку про наявність підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_12 в частині стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 14 500 грн., які належить стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Процесуальних витрат згідно зі ст. 124 КПК України немає.

Питання про долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368,370-374, 376, 392, 393, 395 КПК України, ст. 128,129,242 КПК України, ст.ст. 77,79,81,263 ЦПК України, ст.ст.23,1167 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_17 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_17 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_17 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_17 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити з під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_17 , як часткове відбуте покарання, строк його попереднього ув`язнення - з моменту затримання, а саме з 16 січня 2019 року по 29.08.2019 року.

Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_11 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити з під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_11 , як часткове відбуте покарання, строк його попереднього ув`язнення - з моменту затримання, а саме з 16 січня 2019 року по 29.08.2019 року.

Визнати ОСОБА_23 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_23 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_23 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_24 ОСОБА_25 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити з під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_25 , як часткове відбуте покарання, строк його попереднього ув`язнення - з моменту затримання, а саме з 16 січня 2019 року по 29.08.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 солідарно матеріальну шкоду у розмірі 81 947 гривень, та моральну шкоду в розмірі 25 000 гривень, на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката в сумі 14 500 грн. на користь потерпілого ОСОБА_12 .

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси на автомобіль марки «Honda Accord» д.н. НОМЕР_1 та на ключ до автомобіля марки «Honda», скасувати, та повернути автомобіль власнику за належністю.

Речові докази - посвідчення водія (Грузія) № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_5 №1763 на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – повернути власникам за належністю.

Речові докази - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», коричневого кольору, р/н НОМЕР_2 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_12 , три банківські картки, вважати повернутими за належністю потерпілому ОСОБА_12 .

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.