Ухвала суду № 83918182, 29.08.2019, Оболонський районний суд міста Києва

29.08.2019 Справа № 761/3164/19

Унікальний №761/3164/19

Порядковий № 1-кп/756/747/19

У Х В А Л А

29 серпня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шестаковської Л.П.,

суддів: Майбоженко А.М., Жука М.В.

за участю секретаря - Пишковича М.І.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018000000000248 від 18.04.2018 року на підставі обвинувального акту щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Республіка Молдова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Коваля Б.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Студзінського М.А.,

в с т а н о в и в :

У даному кримінальному провадженні обвинувачений тримається під вартою і строк дії продовженого щодо нього запобіжного заходу спливає 29.08.2019 року.

29.08.2019 року у судовому засіданні прокурором заявлено письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Прокурор у клопотанні посилається на обґрунтованість висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, на існування ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам. Прокурор не вважає за можливе застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу або відсутність запобіжного заходу взагалі.

Обвинувачений та захисник копію вказаного клопотання отримали в цей же день 29.08.2019 більш ніж за три години до розгляду клопотання по суті.

Під час розгляду клопотання колегією суддів прокурор своє клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав з викладених в ньому підстав.

Захисник Студзінський М.А. вважає клопотання необгрунтованим та поданим прокурором з пропущенням п`ятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 199 КПК України. Відсутність будь-яких процесуальних та правових наслідків порушення прокурором такого п`ятиденного строку захисник вважає прогалиною у праві, а тому вважає, що у даному випадку має бути застосована аналогія права та в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 304 КПК України для повернення слідчим суддею скарг на стадії досудового розслідування, суд має повернути прокурору його клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Захисник Лаврик К.П. в судове засідання не прибула.

Обвинувачений підтримав свого захисника, просить клопотання прокурора повернути прокурору.

Вислухавши клопотання сторін кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У даному випадку ризик є характеристикою ситуації, що має невизначеність результату, при можливій наявності несприятливих наслідків.

Відтак, ризик можливої спроби ОСОБА_1 переховуватися від суду не може бути спростований лише самими твердженнями захисника. Спроби переховуватися від суду тому і не реалізовані обвинуваченим наразі реально, оскільки останній тримається під вартою з моменту затримання та у останнього не було такої можливості і тим більше таку можливість не можна допустити, враховуючи те, що така можливість у обвинуваченого була на стадії досудового розслідування і він нею скористався, залишив межі України та в порядку міжнародної правової допомоги був екстрадований в Україну з Польщі.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Крім того, у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

У рішенні «Боротюк проти України» зазначається про те, що тримання особи під вартою допускається за наявності реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.

У розумінні положень, що наведені у рішенні Європейського Суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою оцінено колегією суддів з урахуванням особливостей даного кримінального провадження, поведінки сторін та існування реального і справжнього суспільного інтересу.

За таких умов продовження тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим заходом, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.

Крім того, аналізуючи позицію захисту, колегія суддів виходить з того, що хрестоматійним визначенням поняття прогалини як правового явища в теорії держави та права є наступне: прогалини у праві - це повна чи часткова відсутність у чинному законодавстві необхідних юридичних норм. Проте, в галузі кримінального процесуального права колегія суддів вважає недопустимим застосування аналогії для врегулювання даного виду правовідносин. Якщо навіть наведене захисником вважати прогалиною, то вона не може бути подолана завдяки застосуванню аналогії права. Даний вид прогалин може бути усунутий винятково шляхом внесення змін і доповнень до діючого кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Відтак, підстав для повернення клопотання прокурора - немає.

Керуючись ст. ст. 26, 350, 331, 132, 182 ч.5, 183, 177, 178, 199 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - до 27 жовтня 2019 року включно.

Визначену раніше заставу 10000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 19 210 000 (дев`ятнадцть мільйонів двісті десять тисяч) гривень.- залишити без змін.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

-з`являтися до суду за першою вимогою.

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-не відлучатись з міста Біла Церква Київської області без дозволу суду;

-здати до суду закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

Зобов`язати управління поліцї за місцем проживання ОСОБА_1 у разі сплати ним застави, поставити обвинуваченого ОСОБА_1 на облік.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Судді:

Л.П. Шестаковська А.М. Майбоженко М.В. Жук