Рішення № 83914452, 21.08.2019, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

21 серпня 2019 рокуСправа №451/1331/18 Провадження № 2/451/432/19

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Загайської І.В.

з участю відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів цивільну справу №451/1331/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

встановив:

17 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначає, що 16.04.2009 року вона та відповідач, уклали шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Радехівського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис № 19. У шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком вказаних дітей є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження. 23.01.2014 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням Радехівського районного суду Львівської області, шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано. 13.06.2018 року вона змінила своє прізвище на дівоче Підлісна. З часу розірвання шлюбу з відповідачем фактично припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, і проживають окремо. Їхні діти проживають разом із нею та знаходяться на її утриманні. Позивач працює у ТзОВ «Галичина» упакувальником, де отримує мінімальну зарплату, інших доходів немає. Відповідач не надає жодної допомоги на утримання дітей та не приймає участі у їх вихованні, всі свої доходи витрачає на себе. Відомості, про дохід і зайнятість Відповідача позивачу невідомі. Єдине, що їй відомо, що відповідач займається виготовленням гранітних пам`ятників (чи це офіційно оформлена діяльність невідомо). Тому вважає, що з відповідача аліменти необхідно стягувати у твердій грошовій сумі. Враховуючи те, що вона отримує мінімальну зарплату, а дітей необхідно забезпечувати харчуванням та всім необхідним, враховуючи що діти навчаються у школі, а також враховуючи розміри прожиткового мінімуму, що затвердженні ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», вважає, що аліменти з відповідача необхідно стягувати у розмірі 2000,00 грн. на кожну дитину (а.с.3-3 зворот).

15 березня 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з нього аліменти на утримання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З приводу свого матеріального стану пояснив, що починаючи з січня місяця 2017 року його матеріальний стан є жалюгідним, оскільки через мізерну заробітну плату, яку йому виплачували у ТзОВ «Пікуй», де він до 13.06.2014 року працював стропольщиком та тяжкі умови праці він вимушений був звільнитися. Також, через брак коштів у січні 2017 року він вимушений був припинити свою підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. Дані факти підтверджуються: факт звільнення з роботи у ТзОВ - записом № 5 трудової книжки; факт припинення підприємницької діяльності - витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців. Також, довідкою Кам`янка-Бузького центру зайнятості № 195 від 11.03.2019 року підтверджується, що допомоги по безробіттю він не отримує. З диплому, який у 2005 році виданий на його ім`я Добротвірським професійним ліцеєм вбачається, що за професією він кухар, кондитер. Проте, досвіду роботи за професією в нього не має, а без стажу роботи знайти роботу кухаря, кондитера неможливо. Станом на сьогодні для покращення свого матеріального становища та з метою сплати аліментів в розмірі зазначеному позивачем у позові, відповідач як мільйони інших громадян України, міг би поїхати на заробітки за межі України, однак станом на сьогодні, при його великому бажанні, він цього зробити не може, оскільки: вироком Радехівського районного суду від 29.01.2019 року він визнаний винуватим у вчинені злочину за ч.1 ст. 263 КК України і засуджений у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування, іспитовим терміном на один рік. На підставі ч.1 ст. 76 КК на нього покладено обов`язки кожного місяця з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, що він змушений робити. Також він вимушений здійснювати догляд за своїми батьками - пенсіонерами. Таким чином, його матеріальний стан, м`яко кажучи є неналежним і покращити його у найближчий рік - два у нього можливості немає, через що він не може сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі чотирьох тисяч щомісячно (а.с.26-28).

В судове засідання позивач не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.43).

Відповідач в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Згоден сплачувати аліменті в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Він працездатний, але в даний час не працює, не має змоги поїхати за кордон, оскільки вироком суду засуджений.

Вислухавши заперечення відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд встановив, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 23 січня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ,який зареєстрований 16 квітня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Радехівського РУЮ Львівської області, актовий запис № 19, розірвано (а.с.6).

За час перебування в шлюбі в них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Кривецькою сільською радою Радехівського району Львівської області 30.04.2009 року, актовий запис за №04), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Кривецькою сільською радою Радехівського району Львівської області 01.03.2012 року, актовий запис за №02 (а.с.7,8).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені, серії НОМЕР_3 , від 13.06.2018 року, ОСОБА_8 змінила ім`я на « ОСОБА_1 » (а.с.9).

Діти перебувають на утриманні позивачки, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області від 06.09.2018 року №332 (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_2 працював стропольщиком з 25.04.2012 року у ТзОВ «Пікуй» та 13.06.2014 був звільнений з роботи за угодою сторін (а.с.31-32).

У січні 2017 року він припинив свою підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець (а.с.33-34).

Довідкою Кам`янка-Бузького центру зайнятості № 195 від 11.03.2019 року підтверджується, що допомоги по безробіттю він не отримує (а.с.35).

З диплому, який у 2005 році виданий на його ім`я Добротвірським професійним ліцеєм вбачається, що за професією він кухар, кондитер (а.с.36).

Як визначено ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Виходячи з норм вказаної статті, приймаючи до уваги, що неповнолітні діти проживають разом із позивачем та перебувають на повному матеріальному утриманні позивача і домовленості між нею та відповідачем про способи виконання обов`язку утримувати дітей не досягнуто, суд вважає вимоги позивачки про стягнення із відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей є правомірними.

Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік», прожитковий мінімум для дітей, віком від 6 до 18 років становить з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня 2019 року -2118 гривень, з грудня 2019 року -2218 гривень.

Визначаючи розмір аліментів, судом враховано те, що дитина потребує матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним та може таку надати.

Відповідач є працездатного віку, тому суд прийшов до висновку, що стягнення аліментів на утримання малолітньої дітини в твердій грошовій сумі в розмірі 1100 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, буде відповідати інтересам дітей, обставинам справи і вимогам закону.

Враховуючи вищенаведене, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок обох батьків утримувати дитину до досягнення повноліття, суд робить висновки про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

У відповідності до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При наявності у позивача доказів про одержання відповідачем доходів у більшому розмірі, а також документального підтвердження додаткових витрат на особливі потреби дітей, вона не позбавлена у майбутньому заявити вимогу про збільшення розміру аліментів.

Також, у свою чергу, при наявності у відповідача доказів щодо погіршення стану його здоров`я, а також документального підтвердження зміни свого матеріального становища, він не позбавлений у майбутньому заявити вимогу про зменшення розміру аліментів.

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,279,430 ЦПК України та ст.ст.180,182 Сімейного кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , жительки с.Криве АДРЕСА_2 Радехівського району Львівської області, для утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1100 (одна тисяча сто) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви 17.09.2018 року і до досягнення ними повноліття, з проведенням індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р 31211256026001; код класифікації доходів бюджету –22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 27.08.2019 року.