Рішення № 83914198, 29.08.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Дата ухвалення
29.08.2019
Номер справи
462/8284/18
Номер документу
83914198
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 462/8284/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря Фрейдун А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Гай» про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Гай» про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їм, як подружжю, на праві спільної сумісної власності. Зазначає, що вони з дружиною під час шлюбу набули право власності на вказану квартиру шляхом виплати всіх пайових внесків та сплати повної вартості квартири, що підтверджується відповідною довідкою. З огляду на вказане, просить визнати, що його частка та частка його померлої дружини ОСОБА_3 у праві власності на вищевказану квартиру становить Ѕ частки на кожного. Окрім цього зазначає, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склала заповіт, за умовами якого все її майно, яке було у неї на день смерті, вона заповіла ОСОБА_2 . Позивач, у свою чергу, є пенсіонером за віком, а, відповідно, непрацездатною особою. На умовах статті 1241 ЦК України він має право на спадкування половини частки, яка належала його померлій дружині незалежно від змісту заповіту. Враховуючи наведене, просить суд також визнати за ним 1/8 частку вищевказаної квартири у порядку спадкування обов`язкової частки у спадщині за законом після смерті ОСОБА_3 .

07 червня 2019 року позивачем була подана заява про уточнення формулювання позовних вимог, якою він просив уточнити формулювання позовних вимог для усунення двозначності. Так, відповідно до вказаної заяви позивач просить визнати за ним право власності на Ѕ (одна друга) частки квартири загальною площею 43,8 м2, житловою площею 29,5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належала на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві власності на квартиру загальною площею 43,8 м2, житловою площею 29,5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , становила Ѕ (одна друга) її частину; визнати за ним право власності на 1/8 (одна восьма) частки квартири загальною площею 43,8 м2, житловою площею 29,5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування обов`язкової частики у спадщині за законом після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07 березня 2019 року у справі було відкрито загальне позовне провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 січня 2018 року стверджується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 02 червня 2018 року стверджується, що між позивачем та ОСОБА_3 22 вересня 1984 року зареєстровано шлюб (а.с. 13).

За ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підпунктом «а» пункту 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 18 вересня 1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» встановлено, що пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, а після повної сплати пайового внеску – квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.

Довідкою № 2/1018 від 12 лютого 2018 року стверджується, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на ОСОБА_3 на підставі довідки, виданої ЖБК № 88 від 22 лютого 1994 року за № 18 (а.с. 19).

Реєстраційним посвідченням від 15 листопада 1994 року стверджується, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності ОСОБА_3 на підставі довідки, виданої ЖБК № 88 від 22 лютого 1994 року за № 18 (а.с. 26).

Відповідно до чинного на момент існування правовідносин Закону України «Про власність» (ст. 15) член житлового-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, набуває права власності на це майно.

Статтею 16 цього Закону визначено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

Відповідно до ст. 22 КпШС України (чинного на момент виплати паю) майно нажите подружжям за час шлюбу є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачу та ОСОБА_3 на праві власності належить по Ѕ частці спірної квартири, оскільки пай за неї внесений подружжям в ЖБК в період сумісного проживання і за рахунок спільних коштів.

Щодо позовної вимоги про визнання обов`язкової частки позивача у спадщині, суд зазначає наступне.

За ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Як попередньо встановлено судом, позивачу та ОСОБА_3 на праві власності належить по Ѕ частці квартири АДРЕСА_1 .

Позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця (а.с. 17-18).

Посвідченням № 160645 стверджується, що ОСОБА_1 , 1936 року народження, є пенсіонером по віку (а.с. 11).

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позивач має право на 1/8 частки спірної квартири, а тому позовна вимога про визнання за позивачем права власності на 1/8 частки квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування обов`язкової частки у спадщині за законом після смерті ОСОБА_3 є підставною та підлягає до задоволення.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 становить Ѕ частки, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку вищевказаного майна Львові у порядку спадкування обов`язкової частки у спадщині за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1630 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13. 76, 77, 223, 258, 263-265 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ), третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Гай» (код ЄДРПОУ 20857174, адреса: 79040, м. Львів, вул. Полтави, буд. 34, кв. 20) про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ (одна друга) частки квартири загальною площею 43,8 м2, житловою площею 29,5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належала на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві власності на квартиру загальною площею 43,8 м2, житловою площею 29,5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , становила Ѕ (одна друга) її частину.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 (одна восьма) частки квартири загальною площею 43,8 м2, житловою площею 29,5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування обов`язкової частики у спадщині за законом після смерті ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1630 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя:

Попередній документ : 83914196
Наступний документ : 83914199