Рішення № 83914196, 29.08.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4769/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2019 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 23.03.2019 року по 19.06.2019 року у розмірі 15 980 грн. 74 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона працювала інженером-технологом 2 категорії відділу головного технолога у відповідача. 13.08.2018 року на підставі наказу № 419-к від 10.08.2018 року звільнена із займаної посади по ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Вказує, що у день звільнення з нею не було проведено розрахунку. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2019 року з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з травня по серпень 2018 року у сумі 23794 грн. 67 коп.; середній заробіток за час затримки невиплаченої заробітної плати з 13.082018 року по 22.03.2018 року у сумі 41441 грн. 58 коп. Вказане рішення було виконане у рамках виконавчого провадження №59065860. Згідно виписки АТ КБ «ПриватБанк» від 20.06.2019 року відповідно до вищезазначеного рішення суду 19.06.2019 року на картковий рахунок позивача зараховано 70 936 грн. 25 коп. Зазначає, що вказаним рішенням суду встановлено, що її середньоденний заробіток складав 270 грн. 86 коп. Також повідомляє, що Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2019 року середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні з роботи було стягнуто за період з 13.08.2018 року (день звільнення) по 22.03.2018 року (день прийняття рішення судом). з 23.03.2019 року до для фактичного розрахунку, а саме 19.06.2019 року відповідно до Виробничого табеля-календаря обліку робочого часу ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» НА 2019 рік пройшло 59 днів (березень – 5, квітень – 21, травень -21, червень – 12). З огляду на вказане просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 23.03.2019 по 19.06.2019 року у сумі 15 980 грн. 74 коп.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29.07.2019 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений ухвалою суду строк відзив на позову заяву до суду не подав, хоча вказану ухвалу суду отримав 09.08.2019 року, про що розписався у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2019 року встановлено, що позивач працювала у відповідача на посаді інженера-технолога 2 категорії у відділі головного технолога. Наказом № 419-к від 10.08.2018 року звільнена із займаної посади по ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2019 року у справі № 462/5485/18 на користь позивача з відповідача стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з травня по серпень 2018 року у сумі 23794 грн. 67 коп.; середній заробіток за час затримки невиплаченої заробітної плати з 13.082018 року по 22.03.2018 року у сумі 41441 грн. 58 коп. (а.с. 8-10).

Випискою АТ КБ «ПриватБанк» про надходження по картці/рахунку і додатковими рахунками договору за період 19.06.2019 року стверджується надходження безготівкового зарахування у сумі 70 963 грн. 25 коп. (Залізничний відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області перерахунок боргового стягнення на користь ОСОБА_1 у справі № 462/5485/18) (а.с.7).

Враховуючи наведене, судом встановлено, що в результаті примусового стягнення відповідач здійснив виконання рішення суду від 22.03.2019 року у справі № 462/5485/18 19.06.2019 року.

Відповідно до ст.117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Як вбачається із роз`яснень, даних в пункті 20, частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999року №13«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст.117 КЗпП України.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2019 року у справі № 462/5485/18 встановлено, що середньоденний заробіток позивача складав 270 грн. 86 коп.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві на його користь підлягає стягненню 15 980 грн. 74 коп. середнього заробітку за весь період затримки виплати належних коштів, починаючи з 23.03.2019 року по 19.06.2019 року.

Вказана вище сума була розрахована за формулою: 270 грн. 86 коп. (середньоденний заробіток позивача) * 59 (кількість робочих днів за період з 23.03.2019 по 19.06.2019 року).

Однак, як раніше встановлено судом, відповідач примусово виконав рішення суду від 22.03.2019 року 19.06.2019 року.

Відповідно до зазначеного, розрахунок позивача може бути прийнятий судом як такий, що здійснений на підставі наявних доказів.

Суд надає віри покликанням позивача про те, що днем фактичного розрахунку є день, коли вона фактично отримала грошові кошти 19.06.2019 року, згідно наданої позивачем виписки АТ КБ «ПриватБанк» від 20.06.2019 року відповідно до якої на картковий рахунок позивача зараховано 70 936 грн. 25 коп.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 59065860 винесена 20.06.2019 року, якою встановлено, що грошові кошти за виконавчим документом у розмірі 70 936 грн. 25 коп. перераховані на користь стягувача ОСОБА_1 , згідно платіжного доручення № 3583 від 18.06.2019 року (а.с.13).

З огляду на вказане суд приймає покликання позивача про те, що затримка здійснення розрахунків середнього заробітку за весь період затримки виплати починаючи з 23.03.2019 року по 19.06.2019 року складає 59 днів.

Вказана обставина підтверджується наявними у справі доказами, зокрема виробничим табелем-календарем на 2019 рік (а.с.15).

Таким чином для розрахунку середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд враховує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Згідно п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Враховуючи наведене, розрахунок здійснюється за формулою: 270 грн. 86 коп. (середньоденна заробітна плата) * 59 (робочі дні за період з 23.03.2019 року по 19.06.2019 року) = 15 980 грн. 74 коп. (середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 23.03.2019 року по 19.06.2019 року).

Відтак, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні знайшла своє підтвердження, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 15 980 грн. 74 коп. середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 23.03.2019 року по 19.06.2019 року.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами, згідно76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позов слід задовільнити і стягнути з відповідача на користь позивача 15 980 грн. 74 коп. середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 23.03.2019 року по 19.06.2019 року.

Крім вказаного, відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з відповідача відповідний розмір судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд , -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 а) до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» (ЄДРПОУ 30162618, ідентифікаційний номер: 301626113031, адреса: 79601, м. Львів, вул. Патона, 1) про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 23.03.2019 по 19.06.219 року у розмірі 15 980 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 74 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. судового збору.

Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: